Рішення № 103355384, 19.01.2022, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/976/21

Провадження № 2/486/66/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючої судді - Волквої О.І.

секретаря - Новік Д.А.

за участю: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у підготочому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо Южноукраїнського міськогосуду Миколаївськоїобласті зпозовом доТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.М.; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовано тим, що вказаний напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме ст.ст. 87,88 Закону України "Про нотаріат", постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", так як вчинення виконавчого напису нотаріусом можливо лише на підставі нотаріально посвідченого договору, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

Відповідач, в особі директора ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" визнав позовні вимоги позивача. (а.с. 26)

Тривалий час суд не розгдядав справу у зв`язку з хворобою судді та у зв`язку з тим, що адміністрація суду не забезпечувала суддю секретам судового засідання. Суддя неодноразово зверталася до Ради суддів України, ДСА Украни, Вищої ради правосуддя з приводу даної ситуації, що підтверджується матеріалами справи.

19.01.2022 року в судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, скасувати виконавчий напис вчинений 23.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та стягнути з відповідача судовий збір.

19.01.2022 року в судове засідання відповідач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

19.01.2022 року в судове засідання третя особа: Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу Остапенко Є.М. не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

19.01.2022 року в судове засідання представник третьої особи: Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не зявився, а начальник Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Г. Черненко, направила до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, вислухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

19.01.2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", правонаступником якого стала ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", було укладено Кредитний договір №002-14995-190114 з лемітною кредитною лінією 25700 гривень. Кредитний договір нотаріально не посвідчувався.

23.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Остапенко Євгеном Михайловчичем, було вчинено виконавчий напис №4202, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за кредитним договором №002-14995-190114 від 19.01.2014 року, який було укладено між останнім та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", вимоги за яким перейшли до ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" у сумі 45456,58 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 25644,83 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісією - 19761,75 грн., а також плати за вчиненя виконавчого напису у сумі 50 грн. 00 коп.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався, зокрема, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р., в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014р.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі за текстом - Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999р.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.201 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Тобто, на момент вчинення спірного виконавчого напису (23.07.2020 року) вже існувало судове рішення, що набрало законної сили, яким повернуто у дію попередню редакцію постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001р.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (в редакції чинній станом на дату вчинення спірного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Отже, станом на 23.07.2020 року - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічну позицію щодо застосування норм матеріального права висловлено Верховним Судом в постанові від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якого суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, та враховує, згідно що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 23.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем зареєстрованого в реєстрі за №42021 про стягнення заборгованості за кедитним договором №002-14995-190114 від 19.01.2014 року, з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 43311346, місце знаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1ст. 354 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Волкова