Ухвала суду № 103354028, 16.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 лютого 2022 року Справа № 520/3242/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 розміру виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, який був встановлений в розрахунку на доплату компенсації втрати частини доходів за пенсійною справою 2003001652 за Дорученням № Д 2003001652 від 20.09.2019 року та зазначений в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у адміністративній справі № 520/5150/19, що набрала законної сили;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) нарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі, який був встановлений в розрахунку на доплату компенсації втрати частини доходів за пенсійною справою 2003001652 за Дорученням № Д 2003001652 від 20.09.2019 року та зазначений в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у адміністративній справі № 520/5150/19, що набрала законної сили, та здійснити виплату недоплаченої частини суми компенсації однією сумою з урахуванням попередньо проведеного платежу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з підстав, визначених ч.1 ст. 123 КАС України, керуючись наступним .

З позовної заяви судом вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019р. у справі № 520/5150/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІП; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, яка була виплачена на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.07.2018р. у справі №638/19077/17, за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Позивач вказує, що зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало чинності 30.08.2019р.; листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.02.2020р. № 233/Д-14 позивача повідомлено про нарахування компенсації згідно вищевказаного рішення суду в сумі 72136,49 грн., а 10.06.2021р. позивач отримав смс повідомлення про зарахування на його рахунок суми компенсації в сумі 50440,05 грн., що менше ніж визначено в листі управління Пенсійного фонду.

В червні 2021 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення заходів забезпечення виконання ухвали суду від 11.05.2021р. у справі № 520/5150/19. Вказану заяву розглянуто 17.11.2021р. та затверджено звіт про виконання рішення суду. Позивач вказує, що отримав копію звіту 18.08.2021р., а відтак його обізнаність щодо нарахування йому належних сум компенсації втрати частини доходів слід обраховувати саме з цієї дати, з огляду на що він дотримався строку звернення до адміністративного суду.

Також вказує, що згідно висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018р. у справі № 646/6250/17, адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

Розглянувши вказані доводи та перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає, що з інформації, яка міститься в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що позивач 16.06.2021р. звернувся до суду в порядку ст. 382 КАС України стосовно встановлення судового контролю з виконання ухвали суду від 11.05.2021р., якою, в свою чергу, було встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019р. по справі №520/5150/19, яке набрало законної сили 30.08.2019р. та позивачем отримано виконавчий лист.

Судом при розгляді зазначеної заяви позивача, наданої в порядку ст. 382 КАС України, було встановлено, що до суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення суду. Зі звіту про виконання рішення суду вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019р. по справі №520/5150/19 доплату нарахованої компенсації за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. у розмірі 50.440,05 грн. внесено до виплатної відомості та профінансовано в червні 2021 року, що позивачем підтверджено у поданій заяві. З урахуванням викладеного судом ухвалою від 17.11.2021р. затверджено звіт відповідача з виконання рішення суду у справі № 520/5150/19 та відмовлено в задоволенні заяви позивача.

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виник новий спір з приводу невірного нарахування сум компенсації в зв`язку з втратою частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, зокрема, щодо її розміру. При цьому, згідно доводів позовної заяви він зазначає, що належна до сплати сума, на його думку, складає 72136,49грн., проте ним отримано 50440,05 грн. Інформацію про отримання суми компенсації в розмірі 50440,05 грн. позивач отримав 10.06.2021р.

Суд не погоджується з твердженням позивача як про дотримання строків звернення до адміністративного суду, так і з доводами щодо незастосування шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.

Суд вказує, що абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід мати на увазі, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В межах спірних правовідносин необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Також суд застосовує висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №460/1904/19, предметом розгляду якої було зобов`язання органу Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, в яких зазначено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021р. (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд бере до уваги, що позивач, дізнавшись про нарахування йому суми компенсації в меншому, як він вважає, розмірі 10.06.2021р., звернувся до суду 11.02.2022р., в зв`язку з чим пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отримання ним копії звіту органу Пенсійного фонду не свідчить про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту отримання цього звіту, оскільки зміст цього звіту стосувався лише виконання рішення суду у справі №520/5150/19, проте не правовідносин, які виникли, як стверджує позивач, між ним та відповідачем з приводу невірного обчислення розміру спірної компенсації, про який він повідомлявся листом від 07.02.2020р. № 233/Д-14 та сума якої, що була фактично нарахована позивачу, надійшла на його рахунок 10.06.2021р.

Стосовно посилань позивача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2018р. у справі № 646/6250/17 щодо неможливості застосування строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах, суд зазначає, що наведені судом вище висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.09.2021 р. у справі №460/1904/19 спростовують доводи позовної заяви.

При цьому, слід мати на увазі, що згідно вказаної постанови Верховного Суду від 03.09.2021 р. у справі №460/1904/19 було відхилено доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не ураховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, за якими, зокрема, адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

В зв`язку з наведеним суд нагадує, що згідно приписів ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В цій справі позивачем пропущено строк звернення до суду з заявленими позовними вимогами, проте відповідної заяви про поновлення цього строку, яка містить доводи поважності його пропуску, до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяГригоров Д.В.