Рішення № 103353564, 16.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2022 року № 520/23594/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 суму податкового боргу в розмірі 125 613,79 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 125 613,79 гривень, який платником у добровільному порядку не погашено.

Ухвалою суду від 17.11.2021 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У строк, визначений положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, відзиву на адресу суду або клопотання про продовження строку на його подання до суду не надходило. Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суддя Кухар М.Д. з 28.12.2021 по 06.01.2022 перебувала у щорічній відпустці та з 19.01.2022 по 10.02.2022 включно перебувала на лікарняному.

Суд, дослідивши матеріали по суті справи доводи та докази на їх обґрунтування, встановив такі обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, утвореному на правах влокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Відповідач має податковий борг у розмірі 125 613,79 гривень, що виник на підставі самостійно поданих декларацій, а саме:

-податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 09.02.2021 №9372087281 (залишок несплаченої суми) у розмірі 89 942,39 гривень;

-податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 11.05.2021 №9118925975 у розмірі 35 671,40 гривень.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання та з метою виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПКУ платнику направлено податкову вимогу від 27.11.2020 № 57169-13.

Станом на дату звернення до суду податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

У зв`язку з несплатою вищезазначених сум податкові зобов`язання відповідача набули статусу податкового боргу, у зв`язку з чим контролюючий орган звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п.п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56, п.57.1 ст.57 ПК України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальний строк оплати грошових зобовязань з податків (зборів) визначений ст. 57 Податкового кодексу України і складає 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку (у разі самостійного визначення зобовязання платником податків у документі обовязкової податкової звітності), 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (у разі визначення зобовязання за рішенням контролюючого органу), 10 календарних днів, наступних за днем узгодження (у разі застосування платником податків процедури адміністративного оскарження рішень контролюючого органу).

Приписами пункту 59.1, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов`язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання у встановлені строки, контролюючим органом винесено та направлено відповідачу засобами поштового зв`язку податкову вимогу форми "Ф" від 27.11.2020, яка направлена та вручена відповідачу 23.01.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, встановлено, що сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом визнаються податковим боргом. За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи. Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної податкової служби. Крім того. п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На час розгляду справи, доказів сплати вказаної суми боргу відповідачем у добровільному порядку, матеріали справи не містять, що свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду податковим органом вжито всі заходи на погашення суми заборгованості, проте остання відповідачем не сплачена, що підтверджується даними з інтегрованої картки платника податків, отже наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат по справі здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 суму податкового боргу в розмірі 125 613,79 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 лютого 2022 року.

Суддя Кухар М.Д.