Рішення № 103352805, 04.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/10303/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 20.08.2021 №382 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду в частині повернення неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 19574,67 грн та сплати штрафу за порушення порядку використання страхових коштів Фонду у розмірі 9787,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю винесення Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 20.08.2021 №382, оскільки підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є видані у встановленому порядку листки непрацездатності. Право вносити записи до листка непрацездатності має лікар, який видає такий листок непрацездатності або інші медичні працівники з медичною освітою. Фізичні особи-підприємці, що провадять господарську діяльність з медичної практики, або фізичні особипідприємці, які не мають спеціальної освіти, вправі (а в окремих випадках зобов`язані) приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів. Зазначає, що листки непрацездатності були видані лікарем ОСОБА_1 , який працює у ФОП ОСОБА_2 , як найманий працівник в структурному підрозділі «Амбулаторія» на посаді «Лікар загальної практики- сімейний лікар». ФОП ОСОБА_2 має ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на здійснення медичної практики за лікарськими спеціальностями «Загальна практика сімейна медицина» за спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою «Сестринська справа». Відповідно до договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-6145-М має право на оформлення листків непрацездатності. Тобто, право на видачу листків непрацездатності надано ФОП ОСОБА_2 державою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з недодержанням вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, несплатою судового збору, надано строк для усунення недоліків.

24 вересня 2021 року позивач недоліки усунув, надавши суду платіжне доручення від 03 вересня 2021 року № 317.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами планової виїзної перевірки виявлено та зафіксовано в акті №112 від 13.08.2021 допущені позивачем порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внаслідок неправомірного використання позивачем грошових коштів Фонду в загальній сумі 19574,67 грн, а саме: нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені на підставі листків непрацездатності, які видані не у встановленому порядку, оскільки видані не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності, та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець. Вказує, за змістом листків непрацездатності вони видані лікуючим лікарем ОСОБА_1 , як лікарем закладу охорони здоров`я з назвою «ФОП ОСОБА_2 », що підтверджена штампом та печаткою «Для листків непрацездатності». При цьому, ОСОБА_1 не є лікарем закладу охорони здоров`я чи лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець. Позивач безпідставно вважає, що листки непрацездатності були видані ФОП ОСОБА_2 , з яким лікар ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах. Лікар ОСОБА_1 може бути найманим працівником ФОП ОСОБА_2 , але в цьому разі він не має права видавати листки непрацездатності, оскільки таким правом згідно з Інструкцією №455 наділений виключно особисто ОСОБА_2 , який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець.

27 жовтня 2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, у якій останній наполягає на помилковості висновків відповідача про допущення ним порушень вимог пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з підстав, аналогічних викладеним ним у позовній заяві.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

На підставі наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 09.08.2021 №104-од "Про проведення документальної перевірки", повідомлення про проведення планової перевірки від 13.07.2021 №51, направлення на проведення документальної перевірки від 09.08.2021 №110 Кременчуцьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено виїзну планову документальну перевірку Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за період з 01.07.2017 по 30.06.2021, за результатами якої складено акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України №112 від 13.08.2021 / а.с. 5 13/

У розділі "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акту перевірки №112 від 30.08.2021 зафіксовано поряд з іншими порушеннями, порушення оскаржуване позивачем, а саме:

- пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV, яке полягає у тому, що призначення, нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець): 01.04.2021 ЛН АЛД 255618 від 11.01.2021 ОСОБА_3 ;

21.08.2020 ЛН АДЯ 389387 від 13.07.2020 ОСОБА_4 ;

30.09.2020 ЛН АДЯ 378995 від 26.08.2020 ОСОБА_4 ;

04.06.2021 ЛН АДЯ 758685 від 29.03.2021 ОСОБА_4 / а.с.11 зв/.

Загальна сума використаних коштів по вищевказаних листках непрацездатності складає 19574,67 грн.

Вказаний акт перевірки підписано уповноваженими особами позивача / а.с.12 зв/.

За результатами розгляду планової перевірки Управління соцфіального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Полтавської області з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України (акт перевірки №112 від 30.08.2021 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області 20.08.2021 винесено рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Фонду №382 /а.с. 15/, про повернення до Фонду соціального страхування України неправомірно витраченої суми страхових коштів у суму 29362,01 ( в тому числі 19574.67 грн неправомірні витрати, а 9787,34 штраф).

Не погодившись з рішенням Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Фонду від 20.08.2021 №382, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР /далі - Основи №16/98-ВР/ відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Статтею 4 Основ №16/98-ВР визначено залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Положеннями статті 25 Основ № 16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV /далі - Закон №1105-XIV/.

Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону №1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Частиною шостою статті 15 Закону №1105-XIV встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до статті 18 Закону №1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України №13 від 19.07.2018 /далі - Положення №13/, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.

Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за №1005/6196 /далі - Інструкція № 455, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції №455 визначено, що не мають права видачі листків непрацездатності:

1.5.1. Лікарі: станцій (відділень) швидкої медичної допомоги; станцій переливання крові; закладів судово-медичної експертизи; бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік; будинків відпочинку; туристичних баз; зубопротезних поліклінік (відділень); санітарно-профілактичних закладів.

1.5.2. Лікуючі лікарі лікувально-профілактичних закладів усіх форм власності при косметологічних втручання без медичних показань.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції №455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції №455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

Відповідно до приписів статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 №2801-XII /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників; медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням.

Статтею 34 цього Закону визначено, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.

Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 за №1456/10055 /далі - Інструкція №532/274/136-ос/1406/, листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.

Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

З огляду на приписи наведених положень, листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). При цьому право вносити записи до лікарняного листка мають лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою.

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що позивачем використано 19574,67 грн із коштів Фонду, а саме:

- 10660,32 грн на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 на підставі листка непрацездатності АЛД №255618, який видано 11.01.2021 лікуючим лікарем ОСОБА_1 , як лікарем закладу охорони здоров`я із назвою «ФОП ОСОБА_5 », що підтверджено штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» /а.с. 19/;

- 4438,40 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АДЯ №389387, який видано13.07.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_6 , як лікарем закладу охорони здоров`я із назвою «ФОП ОСОБА_2 », що підтверджено штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» /а.с. 18/;

- 2202,10 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АДЯ №378995, який видано 26.08.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_1 , як лікарем закладу охорони здоров`я із назвою «ФОП ОСОБА_2 », що підтверджено штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» /а.с. 17/;

- 2273,85 грн - на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 на підставі листка непрацездатності АДЯ №389387, який видано13.07.2020 лікуючим лікарем ОСОБА_1 , як лікарем закладу охорони здоров`я із назвою «ФОП ОСОБА_2 », що підтверджено штампом та печаткою «Для листків непрацездатності» /а.с. 16/;

ФОП ОСОБА_2 має ліцензії, видані Міністерством охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю загальна практика сімейна медицина; за спеціальністю з медичною освітою: сестринська справа /а.с.22/.

Відповідно до договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-6145-М000, укладеного між Національною службою здоров`я України (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (надавач), ФОП ОСОБА_2 зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів /пункт 8/; медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору /пункт 9/; медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору /пункт 10/.

Додатком 2 до вказаного договору визначено обсяг медичних послуг, пунктом 16 передбачено ведення облікової документації ( в тому числі в електронному вигляді), оформлення довідок. Листів непрацездатності та направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть / а.с.34/.

Суд зауважує, що статус юридичної особи чи її відокремленого підрозділу жодній фізичній особі не надається.

Отже, згідно із визначенням, закріпленим в Законі №2801, фізична особа-підприємець не є закладом охорони здоров`я.

Відтак, за висновками суду такого закладу охорони здоров`я як «ФОП ОСОБА_2 » не існує, а має місце лише окремий громадянин - ОСОБА_5 , як лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики в якості фізичної особи підприємця та в силу приписів пункту 1.4 Інструкції №455 має право лише будучи лікуючим лікарем оформляти (видавати) листки непрацездатності своїм пацієнтам.

Разом з тим, як свідчать залучені до матеріалів справи копії листків непрацездатності, їх видача була здійснена лікуючим лікарем ОСОБА_1 , а не лікуючим лікарем ОСОБА_5 ..

В силу положень Закону №2801 та згідно із пунктом 1.4.5 Інструкції №455 право видавати листки непрацездатності мають виключно лікуючі лікарі, що працюють у закладах охорони здоров`я зі статусом юридичної особи, а також безпосередньо лікуючі лікарі, як фізичні особи зі статусом підприємця, що провадять господарську діяльність з медичної практики.

Інші лікарі, в тому числі такі, що працюють за трудовими договорами у фізичних осіб-підприємців, правом видачі листків непрацездатності не наділені.

Таким чином, оскільки лікар ОСОБА_1 в даному випадку не є лікарем закладу охорони здоров`я чи лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець, а лише являється найманим працівником ФОП ОСОБА_5 , останній позбавлений законодавчо визначеного права на видачу листків непрацездатності.

Суд не заперечує проти того, що лікар ОСОБА_1 може бути найманим працівником ФОП ОСОБА_5 , але в цьому разі він не має права видавати листки непрацездатності, оскільки таким правом згідно з Інструкцією №455 наділена виключно особисто ОСОБА_5 , як лікуючий лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець.

Аналіз підпункту 1.5.1 Інструкції №455 свідчить, що лікарі окремих (чітко визначених) державних та комунальних закладів охорони здоров`я та закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності не мають права видавати листки непрацездатності, незважаючи на положення пункту 1.4 цієї Інструкції №455.

У підпункті 1.5.2 Інструкції №455 визначені конкретні обставини, за яких не мають права видавати листки непрацездатності лікарі будь-яких закладів охорони здоров`я.

Таким чином, пункт 1.5 Інструкції №455 передбачає виключення із правил, установлених пунктом 1.4 цієї Інструкції. Тобто наявність у лікаря або фельдшера права видачі листка непрацездатності визначається за одночасного дотримання положень пункту 1.4 та 1.5 Інструкції №455, які перебувають у системному зв`язку.

Жодних положень, які б надавали лікарям, що працюють за трудовим договором у фізичних осіб-підприємців, право видачі листків непрацездатності Інструкція №455 не містить.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №285 і передбачають право фізичної особи-підприємця приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ, не регулюють можливість видачі листків непрацездатності такими найманими працівниками. Питання видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян регламентуються Інструкцією №455, а не Ліцензійними умовами.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що під час розгляду справи знайшло своє підтвердження допущення позивачем порушень пункту 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 30, частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV внаслідок надання та оплати позивачем коштами Фонду допомоги по тимчасовій непрацездатності на загальну суму 19574,67 грн на підставі листків непрацездатності, що видані не в установленому порядку.

З огляду на викладене, а також враховуючи правильність розрахунку застосованих до позивача рішенням про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Фонду від 20.08.2021 №382 фінансових санкцій, а саме, штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 9787,34 грн, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2021 №382.

Відтак, у задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову Управління соціального захисту населення Крюковського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ( вул. І. Приходька,90, м. Кременчук, Полтавської області, 39621, код ЄРДПОУ 05385878) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 41319427) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко