Рішення № 103352507, 28.01.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16017/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Тригубенко Ю.Г.;

представника позивача - Косаревої А.В.;

представника третьої особи - Білоуса Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Міські дороги» до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Авто», про визнання протиправним та скасування висновку від 27.08.2021 року, -

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Міські дороги» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Авто», в якій просило (з урахуванням уточнень): визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.08.2021 р. по закупівлі Підмітально-прибирально мототранспортного засобу зі змінним обладнанням за кодом 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проведено моніторинг процедури закупівлі (індикатор закупівлі UA-2021-03-11-012904-b) за предметом закупівлі: Підмітально-прибиральні мототранспортні засоби зі змінним обладнанням за кодом 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник». За результатами моніторингу даної процедури закупівлі Відповідачем 27.08.2021 р. оприлюднено Висновок про результати моніторингу. Згідно спірного Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі Відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, дотримання строків надання роз`яснень до процедури закупівель своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено. Однак за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій в частині відхилення (не відхилення) замовником тендерних пропозицій учасників - ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» встановлено порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Учасники ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» подали свої тендерні пропозиції з накладенням електронного цифрового підпису. Але замовник у пункті 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації встановив наступну вимогу до учасників: під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки всі документи та дані тендерної пропозиції створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» з накладенням КЕП. Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) на пропозицію в цілому. Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 13.02.2020 № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. При цьому, як вказано Відповідачем у висновку, під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на офіційному сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасників ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації. Однак, як зазначив Відповідач у висновку, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922), Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників процедури закупівлі ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО», як такі що не відповідають вимогам тендерної документації, а допущено вказаних учасників до аукціону, за результатами якого визначено переможцем тендеру ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» та укладено з вказаним учасником договір про закупівлю № ГЛ-3004 від 19.04.2021 р. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, Відповідач зобов`язав Замовника у своєму висновку здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розглянути питання щодо припинення зобов`язань за укладеним з ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» договором про закупівлю № ГЛ-3004 від 19.04.2021 р., з дотриманням статті 188 Господарського кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення. З даним висновком про результати моніторингу позивач не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права й інтереси Позивача, які полягають у здійсненні ним закупівель товарів для забезпечення його потреб та ведення його господарської діяльності, тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 року позовну заяву Комунального підприємства «Міські дороги» до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Авто», про визнання протиправним та скасування висновку від 27.08.2021 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за результатами здійснення моніторингу установлено, що Позивач у пункті 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації встановив наступну вимогу до учасників: під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки всі документи та дані тендерної пропозиції створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» з накладенням КЕП (кваліфікований електронний підпис). Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) на пропозицію в цілому. Учасники ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» подали свої тендерні пропозиції з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасників ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУСАВТО» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації. Однак, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону 922, Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників процедури закупівлі ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО», як такі що не відповідають вимогам тендерної документації, а допущено вказаних учасників до аукціону, за результатами якого визначено переможцем тендеру ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» та укладено з вказаним учасником договір про закупівлю № ГЛ-3004 від 19.04.2021 на загальну суму 26210250,00 гривень. Відповідач вважає, що висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області про результати моніторингу закупівель UA-2021-03-11-012904-b жодним чином не порушує право позивача. Відсутність порушеного права, оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями або невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним чинним законодавством, або ж неможливість ефективного порушення такого права, є підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року по справі № 260/2276/20. Позивач плутаючи поняття, або з метою введення суду в оману зазначає, що суб`єктам господарювання (учасникам публічних закупівель) було дозволено скріплювати електронні документи удосконаленими електронними підписами замість кваліфікованих електронних підписів, посилаючись при цьому на листи Міністерства цифрової трансформації, які не є нормативно-правовим актом, а носять тільки інформативний характер, та постанову Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що на момент проведення моніторингу взаємні зобов`язання по вказаному Договору були виконані частково, а саме: поставлено 2 одиниці підмітально-прибиральних мототранспортних засобів, які вже використовуються Замовником, відповідно до його господарської діяльності. Також відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі», Закон не передбачає процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19 р. Водночас Верховний Суд наголосив, що після отримання висновку по моніторингу в замовника відсутня об`єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому. Висновок Відповідача про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для Позивача. Позивач обрав належний спосіб захисту порушених прав. З огляду на вищевикладене та враховуючи правові висновки Верховного Суду України, законодавством не установлено порядку здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень, як того вимагають аудитори у висновку по моніторингу, при цьому вимога аудиторів у висновку, зокрема розглядання питання щодо припинення зобов`язань за укладеним з ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» Договором не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

11.03.2021 року Комунальне підприємство «Міські дороги» в системі електронних закупівель оприлюднило інформацію про проведення відкритих торгів UA-2021-03-11-012904-b «Підмітально-прибиральні мототранспортні засоби зі змінним обладнанням за кодом 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: - Прибиральний мототранспортний засіб зі змінним обладнанням на базі двохосьового шасі» ДК 021:2015: 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби CPV: 34140000-0, предмет закупівлі - товари.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» (виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель), ст.2 та ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пп.15 п.10 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 року № 185, та наказу Західного офісу Держаудитслужби від 10.08.2021 року № 496 було проведено моніторинг відкритих торгів за предметом закупівлі: Підмітально-прибиральні мототранспортні засоби зі змінним обладнанням за кодом 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: - Прибиральний мототранспортний засіб зі змінним обладнанням на базі двохосьового шасі ДК 021:2015: 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби CPV: 34140000-0.

На основі проведеного моніторингу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області 27.08.2021 року відповідно до ч.6 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» склало висновок № UA-2021-03-11-012904-b про результати моніторингу процедури закупівлі, відповідно до якого за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій в частині відхилення (не відхилення) замовником тендерних пропозицій ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» встановлено порушення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, дотримання строків надання роз`яснень до процедури закупівель своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розглянути питання щодо припинення зобов`язань за укладеним з ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» договором про закупівлю № ГЛ-3004 від 19.04.2021 р., з дотриманням статті 188 Господарського кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Комунальне підприємство «Міські дороги» повідомило Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про намір оскарження в суді висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 27.08.2021 року № UA-2021-03-11-012904-b.

Згідно з п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно положень ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з ч.ч.6-8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства; залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок; вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України; при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям; одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об`єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об`єктами - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»; одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку; ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади; 15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Під час розгляду справи суд встановив, що предметом аналізу закупівлі були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами, далі - Закон), своєчасності надання роз`яснень до процедури закупівель, розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації та вимогам законодавства, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу відповідачем було проаналізовано: річний план закупівель Комунального підприємства «МІСЬКІ ДОРОГИ» (далі - Замовник) на 2021 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 11.03.2021; роз`яснення до процедури закупівель; протокол розгляду тендерних пропозицій; тендерні пропозиції Товариств з обмеженою відповідальністю «Інфраструктура сіті» (далі - ТОВ «Інфраструктура сіті») та «ГЛОБУС-АВТО» (далі - ТОВ «ГЛОБУС-АВТО»); повідомлення про намір укласти договір про закупівлю від 19.04.2021 № 02.09/441; договір про закупівлю № ГЛ-3004 від 19.04.2021 р.

За результатами здійснення моніторингу відповідачем установлено, що Замовник у пункті 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації встановив наступну вимогу до учасників: під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки всі документи та дані тендерної пропозиції створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» з накладенням КЕП. Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) на пропозицію в цілому.

Згідно Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 13.02.2020 № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Учасники ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» подали свої тендерні пропозиції з накладенням електронного цифрового підпису. При цьому, під час перевірки зазначених електронних цифрових підписів на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) відповідачем установлено, що тип носія особистих ключів «незахищений/удосконалений», що свідчить про накладення на тендерну пропозицію учасників ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» електронного підпису, який не може вважатися кваліфікованим, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації.

Відповідач вважає, що на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників процедури закупівлі ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО», як такі що не відповідають вимогам тендерної документації, а допущено вказаних учасників до аукціону, за результатами якого визначено переможцем тендеру ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» та укладено з вказаним учасником договір про закупівлю № ГЛ-3004 від 19.04.2021 на загальну суму 26210250,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; 2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився; 3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі» тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі: 1) подання для участі: у відкритих торгах - менше двох тендерних пропозицій; у конкурентному діалозі - менше трьох тендерних пропозицій; у відкритих торгах для укладення рамкових угод - менше трьох тендерних пропозицій; у кваліфікаційному відборі першого етапу торгів з обмеженою участю - менше чотирьох пропозицій; 2) допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох тендерних пропозицій; 3) відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Суд встановив, що пунктом 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації Замовник встановив вимогу, що учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) на пропозицію в цілому.

За результатами аналізу тендерних пропозицій учасників ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» встановлено, що ці учасники наклали електронні підписи з такими характеристиками: тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований.

Суд погоджується з позивачем, що з аналізу положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» вбачається, що не можна ототожнити кваліфікований електронний підпис і удосконалений електронний підпис.

Міністерство цифрової трансформації листом від 16.02.2021 року № 1/06-3-1587 на запит АМКУ повідомило наступне: «якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений», то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим».

Разом з цим, Міністерство цифрової трансформації у вказаному листі, а також у попередньому своєму листі на МЕРТУ від 26.11.2020 року № 1/04-3-6238 наголосило на можливості до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

При цьому, змінами внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 227 від 17.03.2021 року до абзацу другого пункту 1 постанови КМУ № 193 передбачено, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.

З огляду на зазначене, суд погоджується з позивачем, що оскільки відповідно до постанови КМУ № 193 в редакції, чинній на момент проведення закупівлі, суб`єктам господарювання (учасникам публічних закупівель) було дозволено скріплювати електронні документи УЕП замість КЕП, то відсутні підстави вважати, що учасники ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» не мали права накласти на свої тендерні пропозиції УЕП, навіть якщо в тендерній документації було передбачено скріплення тендерної пропозиції КЕП.

Суд встановив, що тендерні пропозиції вказаних учасників закупівлі в повній мірі відповідають всім вимогам тендерної документації, що також підтверджено висновком за результатами моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Позивач зазначає, що недолік, який стався в результаті накладення УЕП замість КЕП на тендерні пропозиції, носить формальний характер, жодним чином не впливає на їх зміст та не спотворив результати закупівлі і не може бути підставою для відмови у прийнятті тендерних пропозицій. З метою дотримання принципів ефективності та пропорційності, а також з метою забезпечення інтересів держави щодо гарантованого задоволення потреби в необхідних транспортних засобах дії замовника щодо не відхилення тендерних пропозицій учасників закупівлі ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» є правомірними, повною мірою відповідають духу, букві, а також меті Закону України «Про публічні закупівлі».

На думку суду, формальні (несуттєві) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки. Технічні помилки та описки будуть сприйматися замовником, як формальні (несуттєві) помилки в разі, якщо такі помилки при комплексному розгляді документів тендерної пропозиції учасника дозволяють встановити інформацію, яка відповідає дійсності.

Тобто, суд погоджується з позивачем, що вказані обставини не можуть бути підставами для відхилення тендерних пропозицій учасників закупівлі ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО», оскільки не впливають на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі, не призводить до її спотворення, не стосуються характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що тендерні пропозиції учасників процедури закупівлі ТОВ «Інфраструктура сіті» та ТОВ «ГЛОБУС-АВТО» не відповідають вимогам тендерної документації.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем абз.3 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» є необґрунтованими та безпідставними.

Суд погоджується з позивачем, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 27.08.2021 року № UA-2021-03-11-012904-b не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та третьої особи, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 27.08.2021 року № UA-2021-03-11-012904-b є протиправним та належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Міські дороги» (вул. Промислова, 38, м. Одеса, 65031, ідентифікаційний код 32642110) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, ідентифікаційний код 40922492), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Авто» (вул. Отамана Чепіги, 29, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 31833947), про визнання протиправним та скасування висновку від 27.08.2021 року - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 27.08.2021 року № UA-2021-03-11-012904-b Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.

3. Стягнути з Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40922492) на користь Комунального підприємства «Міські дороги» (код ЄДРПОУ 32642110) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 28 січня 2022 року.

СуддяМ.М. Кравченко