Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/4716/21
РІШЕННЯ
іменем України
"17" лютого 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ротар М.М., при секретарі Лукіянчиній Т.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив
17 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначав, що 30.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №94183774000, за яким остання отримала строковий кредит у розмірі 26726,73 грн. на строк до 25.11.2020 року з сплатою відсотків у розмірі 28 % річних.
08.10.2019 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було укладено договір факторингу №150, у відповідності до вимог якого, ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» право вимоги від ОСОБА_1 коштів за кредитним договором №94183774000 від 30.11.2017 року, право на одержання яких належить ПАТ «УкрСиббанк».
09.10.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №09-10/19, у відповідності до вимог якого, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги від ОСОБА_1 коштів за кредитним договором №94183774000 від 30.11.2017 року, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Позичальник неналежно виконувала зобов`язання, тому утворилась заборгованості за договором на загальну суму 42 055 грн. 85 коп., з якої: 15989 грн. 50 коп. - заборгованість по кредиту, 13 733 грн. 76 коп. - заборгованості по відсоткам, 484 грн. 94 коп. - 3 % річних, 3 113 грн. 66 коп. інфляційні витрати, 8 733 грн. 98 коп. заборгованість по комісії. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 21.12.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомила.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За правилам ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №94183774000, за яким остання отримала строковий кредит у розмірі 26726,73 грн. на строк до 25.11.2020 року з сплатою відсотків у розмірі 28 % річних.
08.10.2019 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було укладено договір факторингу №150, у відповідності до вимог якого, ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» право вимоги від ОСОБА_1 коштів за кредитним договором №94183774000 від 30.11.2017 року, право на одержання яких належить ПАТ «УкрСиббанк».
09.10.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №09-10/19, у відповідності до вимог якого, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відступив ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги від ОСОБА_1 коштів за кредитним договором №94183774000 від 30.11.2017 року, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Банк виконав свої зобов`язання належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти, в розмірі передбаченим договором. Проте, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованості за договором на загальну суму 42 055 грн. 85 коп., з якої: 15989 грн. 50 коп. - заборгованість по кредиту, 13 733 грн. 76 коп. - заборгованості по відсоткам, 484 грн. 94 коп. - 3 % річних, 3 113 грн. 66 коп. інфляційні витрати, 8 733 грн. 98 коп. заборгованість по комісії.
Відповідно до частини першоїстатті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правиломстатті 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першоюстатті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З аналізу змісту наведених можна дійти висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Тобто, зі спливом строку кредитування припиняється право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Такі висновки щодо застосування вказаних норм права відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-154 цс 18.
Таким чином позовні вимоги позивача щодо стягнення процентів за наданим кредитом підлягають стягненню до закінчення строку кредитування. Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» станом на 29.11.2021 р. підлягає стягненню загальний залишок заборгованості за відсотками станом на 25.11.2020 р. в розмірі 9740,52 грн. (заборгованість по відсоткам за період з 05.10.2018 року по 31.10.2020 рік (9429,52 грн.) + заборгованість по відсоткам за період з 01.11.2020 року по 25.11.2020 рік (311 грн. (373,20:30 *25) .
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки кредитне зобов`язання є грошовим, його неналежне виконання з боку відповідача призвело до інфляційних втрат позивача, а тому вказані втрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК Українипідлягають компенсації відповідачем на суму простроченого кредиту у розмірі 3 113 грн. 66 коп.
Крім того враховуючи вимоги ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає, що нарахування позивачем три проценти річних від простроченої суми на суму простроченого кредиту у розмірі 484 грн. 94 коп. є правомірним та відповідає вимогам закону.
Відповідно до п. 3.11. договору №94183774000 від 30.11.2017 року позичальник сплачує Банку комісію відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною, однак умовами вказаного договору не вказано розмір комісії та відсутній додаток №1 до Договору. В зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи встановленні судом обставини, а також те, що відповідачем в судовому засіданні не було спростовано наявність кредитної заборгованості, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (70%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 589 грн. 00 коп.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, то суд вважає необхідним зауважити наступне.
Згідно з ч.1ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн., сплата яких підтверджується договором №05-03/2021 про надання правової допомоги від 05.03.2021 року, платіжним дорученням №0307390000 від 02.12.2021 року, заявкою на надання юридичної допомоги №43 від 24.11.2021 року, витягом з акту №4 про надання юридичної допомоги від 28.11.2021 року.
За такого, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (70%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 6 300 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №94183774000 від 30.11.2017 року в розмірі 29328 грн. 62 коп., з якої: 15989 грн. 50 коп. - заборгованість по кредиту, 9 740 грн. 52 коп. - заборгованості по відсоткам, 484 грн. 94 коп. - 3 % річних, 3 113 грн. 66 коп. інфляційні витрати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» судові витрати в розмірі: судовий збір - 1 589 грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу - 6300 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса 04053 м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз буд. 5-Б.
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській області, адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Ротар
Судове рішення № 103351675, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 17.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 473/4716/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: