Рішення № 103350690, 01.02.2022, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1037/21

Провадження № 2/132/58/22

РІШЕННЯ

Іменем України

01.02.2022р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання ГОРДІЄНКО А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу №132/1037/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Катрич Павло Степанович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Калинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Катрич П.С., із вказаним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. від 28 січня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 16007, про стягнення з неї на користь ТОВ «Веллфін», суми заборгованості за кредитним договором 341194 від 30.12.2017р., за період з 29.01.2018р. по 02.03.2020р., у загальному розмірі 86080,00грн., та суми за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 900,00грн., таким, що не підлягає виконанню, та відшкодувати понесені судові витрати. В обґрунтування цієї вимоги зазначила, що нею було отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 64696603 від 03.03.2021р., зі змісту якої вона дізналась, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. був 28.01.2021р. вчинений виконавчий напис № 16007 про стягнення з неї на користь ТОВ «Веллфін», суми заборгованості за кредитним договором 341194 від 30.12.2017р., за період з 29.01.2018р. по 02.03.2020р., у загальному розмірі 86080,00грн., та суми за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 900,00грн. Вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМ України № 1172 від 29.06.1999р., а тому останній підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021р. вказаний цивільний позов переданий на розгляд судді Сєліну Є.В., який своєю ухвалою від 08.04.2021р. відкрив за ним провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 09.07.2021р., закрите підготовче провадження у даній цивільній справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат КАТРИЧ П.С. в судове засідання не з`явилися, надавши письмові заяви, згідно яких просять справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач, треті особи, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в передбаченому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, заперечень з приводу поданого позову не надали.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останніми не надано, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.

У протилежному випадку відкладення розгляду справи без відповідних об`єктивних підстав та пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя, може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України,учасники справи зобов`язані: 1)виявляти повагудо судута доінших учасниківсудового процесу; 2)сприяти своєчасному,всебічному,повному таоб`єктивному встановленнювсіх обставинсправи; 3)з`являтися всудове засіданняза викликомсуду,якщо їхявка визнанасудом обов`язковою; 4)подавати усінаявні уних доказив порядкута строки,встановлені закономабо судом,не приховуватидокази; 5)надавати судуповні ідостовірні поясненняз питань,які ставлятьсясудом,а такожучасниками справив судовомузасіданні; 6)виконувати процесуальнідії увстановлені закономабо судомстроки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

З урахуванням завдань цивільного судочинства та розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін.

Згідно частинипершої статті280ЦПК України, судможе ухвалитизаочне рішенняна підставінаявних усправі доказівза одночасногоіснування такихумов: 1)відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання; 2)відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наявності існуючих умов, передбачених в частині першій статті 280 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.12.2017р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Веллфін» було укладено договір позики № 341194, за яким ТОВ «Веллфін» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3300,00грн., строком до 29.01.2018р., розмір основних відсотків: 1,9 відсотка від суми позики, але не менше ніж 20,00грн., за перший день користування позикою та 1,9 відсотка від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики. Загальна вартість кредиту становить 5181,00грн.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено, що у разі, якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений п.1.3 договору, нарахування процентів, встановлених п.1.5.1 договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов`язаний сплатити 1,9 відсотка від суми позики за кожен день прострочення.

Позичальник зобов`язувався своєчасно повернути позику, проценти за користування позикою в порядку, визначеному договором (п.2.2.2.2 договору).

Договір позики № 341194 від 30.12.2017р. укладався в електронній формі шляхом накладення електронного підпису позичальника та кредитодавця. Загальний строк позовної давності за договором 3 роки.

Отже, судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір, що також підтверджується матеріалами справи.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 341194 від 30.12.2017р., заборгованість позивача за вказаним кредитним договором станом на 02.03.2020р. становить 86080,00грн, з яких: 3300,00грн. - заборгованість за сумою кредиту, 82780,00грн. - заборгованість за процентами.

ТОВ «Веллфін» звернулось до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. із заявою про вчинення виконавчого напису.

28.01.2021р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 16007, яким стягнуто заборгованість з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 341194 від 30.12.2017р., укладеним з ТОВ «Веллфін», за період з 29.01.2018р. по 02.03.2020р. в розмірі 86080,00грн, з яких: 3300,00грн. - заборгованість за сумою кредиту, 82780,00грн. - заборгованість за процентами, а також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису - 900,00грн. Виконавчий напис вчинено згідност. 87-91 Закону України «Про нотаріат»та на підставі переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

На підставі виконавчого напису № 16007, виданого 28.01.2021р., головним державним виконавцем Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковбасюк К.І., було відкрито виконавче провадження № 64694603.

Відповідно достатті 18 ЦК України,нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоюстатті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗакономта іншими актами законодавства України.

Відповідно достатті 87 Закону,для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Законувизначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 28.01.2021р., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення не містять.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року справа №554/6777/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, ураховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, який був об`єктивно витрачений адвокатом на виконання цих робіт, та які знайшли своє документальне підтвердження, суд вважає, що стягненню з ТОВ «Веллфін» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а відтак останнім не доведено неспівмірність витрат понесених позивачем на правничу допомогу тим критеріям, які визначені у ч.4 ст.137 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач при зверненні до суду із вказаним позовом сплатив судовий збір в розмірі 908,00грн., та сплатив судовий збір за заяву про забезпечення позову в розмірі 454,00грн., що підтверджується документально.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача на користь позивача повинні бути стягненні зазначені судові витрати.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Катрич Павло Степанович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Калинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 28 січня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 16007, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», суми заборгованості за кредитним договором 341194 від 30.12.2017р., за період з 29.01.2018р. по 02.03.2020р., у загальному розмірі 86080,00грн., та суми за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 900,00грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 , документально підтверджені витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду із вказаним позовом в розмірі 908,00грн., та по сплаті судового збору при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову в розмірі 454,00грн., а також витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 10000,00грн., а всього 11362,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя