Рішення № 103350059, 10.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13714/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2022 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретар судового засідання Моляща Т.В.,

за участю:

представник відповідача Заяць Б.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про скасування постанови припису,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (79034, м.Львів, вул. Угорська 7а), в якій позивач просить суд:

- поновити строк на оскарження постанови № від 95-а 05.08.2021 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.07.2021 року;

- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.07.2021 року;

- скасувати постанову № 95-а від 05.08.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами перевірки було складено припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Крім того, на підставі розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Вважає, що висновки відповідача викладені у оскаржуваних приписі і постанові, про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності є необгрунтованими та безпідставними та такими, що в наслідок притягнення до адміністративної відповідальності порушують права, свободи, інтереси позивача, в результаті чого такі є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 20.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 31.08.2021 року позивачу відмовлено у забезпечені позову.

Від представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні в повному обсязі. Зазначає, що інспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, що регулює порядок проведення заходів державного архітектурно – будівельного контролю, вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Також вказує, що позивачем здійснено правопорушення, яке було встановлено під час проведення позапланової перевірки та описане в акті та приписі, щодо здійснення надбудови над квартирою за адресою АДРЕСА_2 без будь-яких дозвільних документів.

В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з мотивів наведених у відзиві. Представник позивача та позивач в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи. Клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та позивача на адресу суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

13 липня 2021 по 26 липня 2021 року, посадовою особою Інспекції, провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Васильчаком Н І., було здійснено позапланову перевірку з виїздами на об`єкт: «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 ».

26.07.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, за результатами позапланової перевірки було складено припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності в якому вказано, що фізичною особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 проводиться реконструкція квартири без права виконання будівельних робіт, а саме: влаштована надбудова над вищевказаною квартирою.

05.08.2021 відповідачем винесено постанову №95-а про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5, ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 8 500 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальними нормативно-правовими актами в даному випадку є Закону України «Про архітектурну діяльність» та Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об`єкта архітектури.

Статтею 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані отримувати в установленому порядку дозвіл на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (№ 3038-VI)

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Статтею 41 Закону України № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з п. 2.1 «Положення про інспекцію державного архітектурно- будівельного контролю у м. Львові», основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

Відповідно до п.12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Суд звертає увагу, що законодавством в сфері містобудівної діяльності не передбачений обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю про повідомлення суб`єкта містобудування про майбутню позапланову перевірку, Порядком № 553 передбачено обов`язок повідомляти лише про планову перевірку.

Даний висновок відображається, зокрема, у рішення Верховного суду 20 травня 2020 року у справі №813/3463/16: «...ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок № 533, не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку № 533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем винесено наказ та направлення для проведення позапланового заходу від 13.07.2021 №434-пп.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабміну Міністрів України за № 553 від 23.05.2011 року, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівельних умов та обмежень, затвердженому проекту або будівельного паспорту забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Як вже було встановлено судом, за результатами позапланової перевірки, складено акт № 434-пп від 26.07.2021 та складено протокол про адміністративне правопорушення від 26.07.2021, яким виявлено, що фізичною особою ОСОБА_1 проводиться самочинна реконструкція квартири без права виконання будівельних робіт, а саме влаштована надбудова над вищевказаною квартирою на АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, яка встановлює загальну норму, що саме має бути зазначено в протоколі. Зокрема протокол про адміністративне правопорушення від 26.07.2021, складався відповідно до передбаченого додатком 5, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства від 15.05.2012 № 240, в якому немає зазначеного окремо про час вчинення правопорушення, а зазначається суть правопорушення із зазначенням абзаців, пунктів, частин, статей, розділів, глав нормативно-правових актів, будівельних норм, стандартів і правил, проектних рішень тощо, які порушено, як і було зазначено посадовою особою Інспекції.

Відповідно, при складанні посадовими особами процесуальних документів, застосовується спеціальна норма, а саме застосовуються вимоги наказу у формі відповідних додатків наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Відтак, Інспекція формує протокол про адміністративне правопорушення згідно додатку 5 вищевказаного наказу і не може змінювати чи додавати щось до даного бланку. Крім цього суд звертає увагу, що відповідно до листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 04.08.2011 за № 40-17-1726, яким визначено, що триваючим адміністративним правопорушенням є правопорушення, пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою (наприклад, самовільне будівництво будинків або споруд), вони припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).Такий стан продовжується тривалий час, протягом якого винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності при триваючому правопорушенні обчислюється з моменту, коли посадовій особі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю стало відомо про факт скоєння адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого статтею 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення для фізичних осіб, та абзацом другим частини першої статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об`єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

Беручи до уваги вищевказане, суд критично ставиться до тверджень позивача, про те, що в протоколі не міститься інформації про час вчинення правопорушення, посадовими особами не досліджувалось питання коли відбулась, нібито, реконструкція квартири та не встановлено достовірно факту такої реконструкції.

Щодо оспорюваної присутності суб`єкта містобудування під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу,

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того суд звертає увагу, що ОСОБА_2 не скористалася правом, передбаченим п. 13 Порядку №553, подавати в письмовій формі, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Жодних документів з цього приводу у матеріалах справи не міститься.

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 464/7343/17), було висловлено правову позицію Суду, що ані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності, ні Порядком № 553, не вимагається від посадових осіб органу держархбудконтролю, у разі відмови суб`єкта містобудування від підписання акту та припису, збирати показання свідків щодо факту відмови.

Відповідно до абз. З п. 21 Порядку № 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Щодо тверджень позивача про відсутність в його діях правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466 (далі - Порядок № 466), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Як встановлено судом та підтверджено відповідачем у наданому відзиві, згідно з Реєстром будівельної діяльності, станом на момент проведення даної перевірки, відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , - відсутні, що в свою чергу кваліфікується, як виконання будівельних робіт без повідомлення на виконання зазначених робіт, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 п. 5 Порядку № 466.

Відповідно передбачена ч. 5 ст 96 КУпАП. виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів справи документи, на які посилається позивач, не спростовують виявлених порушень містобудівного законодавства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

отримання замовником або проектувальником вихідних даних:

розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи:

затвердження проектної документації;

виконання підготовчих та будівельних робіт;

проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування):

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів:

реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно до ч.1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, отримання вихідних даних є початковою стадією будівництва, а проведення експертизи та затвердження проектної документації відбувається після отримання технічних умов та після розробки проекту.

Згідно абз. 2 п. 5 Порядку № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до п. 1.ч. 1, ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 36 вищевказаного Закону Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Суд зазначає, що позивач проектну та дозвільну документацію на проведення будівельних робіт на момент перевірки та впродовж розгляду справи не надав.

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи та факт проведення будівельних робіт, відповідно до вказаних норм будівельного законодавства, даний об`єкт вважається самочинно реконструйованим.

Таким чином, суд робить висновок, що за результатами проведеної перевірки, встановлено, що позивач здійснює будівельні роботи, без отримання права на виконання таких робіт чим порушено п.1ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 , а отже прийняті відповідачем оскаржувані постанови та приписи є правомірними та такими, що не належать до скасування.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77, 244-246 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2022.

Суддя В.М. Сакалош