Рішення № 103349242, 16.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 лютого 2022 року Справа № 280/10508/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 )

до ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 72102, Запорізька обл., Приморський р-н, місто Приморськ, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 7, код ЄДРПОУ 20485360)

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати незаконним та скасувати пункт 19 рішення № 35 чотирнадцятої сесій дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянину України: ОСОБА_1 .

зобов`язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав Бердянського району), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:15:021:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2.000 га.

Ухвалою судді від 05 листопада 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обрана та визначена на графічному матеріалі земельна ділянка загальним розміром 54.6407 га згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є сформованою земельною ділянкою, відноситься до земель комунальної власності Приморської ОТГ та має цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, землі запасу, які не надані у власність або користування громадянам або юридичним особам, тобто земельна ділянка є вільною та такою, що може передаватися до приватної власності громадян для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації. Вказує, що орган місцевого самоврядування в пункті 19 рішення № 35 використовує підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту, які не передбачені Законом. Зазначена підстава не містять посилань на невідповідність місця розташування обраної земельної ділянки закону, нормативно-правовим актам, генеральним планам тощо. Зазначення у рішенні такої підстави «бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 для створення громадських пасовищ - не може вважатися законною та вмотивованою відмовою, оскільки поняття «зарезервована» взагалі відсутнє серед підстав, передбачених статті 118 Земельного кодексу України та згідно витягу з Державного земельного кадастру не перебуває у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб. Зазначає, що законодавством зобов`язано орган місцевого самоврядування розглянути клопотання громадянина в межах бажаної земельної ділянки визначеної графічними матеріалами та самим клопотанням - на підставі якого надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або надати вмотивовану відмову (згідно статті 118 ЗК України) не виходячи за межі клопотання.

В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№70137 від 29 листопада 2021 року), відповідно до якого зазначено, що 30 липня 2021 року Приморською міською радою Приморського району Запорізької області прийнято рішення № 35, де пунктом 19 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Вказує, що оскаржуване рішення, пункт 19 є правомірним та прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Вказує, що розглядаючи клопотання заявника Приморська міська рада встановила, що бажана земельна ділянка згідно поданого графічного матеріалу розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 2324810100:15:021:0050 площею 54,6407 га, яка рішенням Приморської міської ради зарезервована як перспективні землі для створення громадського пасовища та сінокосу, необхідних жителям територіальної громади для забезпечення власних господарських потреб, зокрема сінокосіння та випасання худоби. Зазначена земельна ділянка кадастровий номер 2324810100:15:021:0050 розташована на території Приморської міської ради Бердянського району (за межами населеного пункту) та є комунальною власністю. Передана з державної власності в комунальну на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05 червня 2018 року № 8-995/15-18-СГ та акту прийому передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06 червня 2018 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Приморською міською об`єднаною територіальною громадою Приморського району Запорізької області.

У відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 10 червня 2021 року звернувся до Приморської міської ради Приморського району Запорізької області з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав, Бердянського району), з земельної ділянки комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:15:021:0050, на підставі графічного матеріалу з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2.000 га.

На чотирнадцятій сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року прийнято рішення № 35 (пункт 19 Рішення 35) про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянам України.

У пункті 19 Рішення 35 зазначено про наступне: Відмовити громадянину України ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 2,000 га, яка розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області за межами населеного пункту (згідно доданої план-схеми) для ведення особистого селянського господарства, ( код згідно КВЦПЗ: А01.03)

Підстава: бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 для створення громадських пасовищ.

Позивач, не погоджуючись з пунктом 19 рішення чотирнадцятій сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року прийнятого рішення № 35, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту б) частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом а) частини третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни […] набувають права власності […] земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами […] здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, громадянин/ка України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для […] ведення особистого селянського господарства […] у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (пункт 9 частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина 12 статті 46).

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При вирішенні цього спору суд застосовує наведені вище нормативні положення та керується такими мотивами.

ОСОБА_1 є громадянином України, має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Позивач звернувся до органу місцевого самоврядування (відповідача) із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з додатками за переліком, що відповідає вимогам частини шостої статті 118 ЗК України.

Нормами статті 26 Закону №280/97-ВР віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин до компетенції сесії сільської, селищної, міської ради шляхом прийняття відповідного рішення. Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Так, пунктом 19 рішення чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року №35 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивачу відмовлено громадянину України ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області (за межами населеного пункту) (згідно доданої план-схеми) для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦІ13:А01.03). Як підставу зазначено, що бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 для створення громадських пасовищ.

Оцінюючи оскаржене рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області 30 липня 2021 року №35 (пункт 19) на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує таке:

частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд констатує, що текст оскарженого рішення відповідача не містять обґрунтування, що могло б прояснити заявнику чи суду мотиви відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідачем не надано доказів, чим саме місце розташування бажаної земельної ділянки 2,00 га не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пункт 19 рішення чотирнадцятої сесії дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року №35 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (заявник гр. України ОСОБА_1 )», на підставі якого позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2021 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав Бердянського району), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:15:021:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2.000 га., суд зазначає наступне.

Обираючи правильний спосіб захисту порушених прав позивача, суд враховує роз`яснення, які наведені в пункті 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яких у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду. За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10 червня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав Бердянського району), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:15:021:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2.000 га., з урахуванням мотивів суду.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином в іншій частині позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача в їх частині, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на мотивувальну частину цього рішення.

Відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (Україна, 72102, Запорізька обл., Приморський р-н, місто Приморськ, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 7, код ЄДРПОУ 20485360) про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт 19 рішення № 35 чотирнадцятої сесій дев`ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 липня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянину України: ОСОБА_1 .

Зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.06.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статтей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав Бердянського району), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324810100:15:021:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2.000 га.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ПРИМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БЕРДЯНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 454,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено та підписано 16 лютого 2022 року.

Суддя Д.В. Татаринов