Рішення № 103349213, 16.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року Справа № 280/480/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43847544)

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43314918)

третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_1 (далі - третя особа), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 29.11.2021 ВП № 66632426 про накладання штрафу у розмірі 5100 грн на Департамент- захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації за невиконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що держава в особі Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, позбавлена можливості забезпечити належне виконання судового рішення по справі № 340/702/20, а отже і виконання оскаржуваної постави. Станом на сьогодні вищевказане судове рішення по справі № 340/702/20 оскаржується, окрім цього оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження. Департамент екології і природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (код СДРГІОУ 38731918) ліквідовано і повністю припинено 01.09.2020, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (код СДРПОУ 43847544) зареєстровано 01.10.2020, ОСОБА_1 з вказаною юридичною особою ніколи не перебував в трудових відносинах. З огляду на наведене, саме поновлення ОСОБА_1 на посаді в Департаменті захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації не уявляється можливим, оскільки він не перебував з Департаментом у трудових відносинах, і посада, на якій його вимагає поновити суд відсутня в штатному розкладі Департаменту. Разом з тим, поновлення його на посаді в Департаменті екології і природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації не уявляється можливим, оскільки такої юридичної особи не існує і від її імені не можуть здійснюватися будь-які дії (поновлення, виплата грошових коштів тощо). Окрім цього, згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на відповідний бюджетний рік. В свою чергу, зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Водночас, держаний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу не вчинив дій, спрямованих на перевірку наявності правовідносин між ОСОБА_1 та Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації та будучи обізнаним про те, що відповідне рішення суду не може бути виконано з причин, які не залежать від Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, виніс постанову про накладання штрафу. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 11.02.2022 вх. № 10422 посилається на те, що на виконанні у Департаменті державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 66632426 по виконанню виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 № 340/702/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту - начальника управління раціонального використання земель, природно-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації з 01 лютого 2020 року. Вказує, що станом на 29.11.2021 рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту - начальника управління раціонального використання земель, природно-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації з 01 лютого 2020 року залишалося невиконаним з вини боржника. Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації не видано відповідно до законодавства про працю наказ або розпорядження про поновлення стягувача на роботі. Вважає, що твердження позивача про неможливість поновлення ОСОБА_1 на посаді в Департаменті захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, у зав`язку з тим, що останній не перебував з зазначеним Департаментом у трудових відносинах, а також посада, на якій його вимагає поновити суд відсутня в штатному розкладі Департаменті, є необґрунтованими та безпідставними. Отже, на думку відповідача, державним виконавцем не порушено вимоги Закону при винесені оскаржуваної постанови та правомірно накладено на боржника штраф. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа в письмових поясненнях від 16.02.2022 вх. № 11324 посилається на те, що станом на 15.02.2022 рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі боржником не виконано. Вважає, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження". Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 17.01.2022 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 16.02.2022.

Представники сторін та третьої особи не прибули у судове засідання.

Клопотанням від 11.02.2022 вх. № 10335 представник позивача просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представником третьої особи 16.02.2022 також подано клопотання (вх. № 11318) про розгляд справи за його відсутності.

За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 340/702/20 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації № 34-к від 30 січня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту начальника управління раціонального використання земель, природно-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації з 01 лютого 2020 року. Стягнено з Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 583 560,12 гри. Окрім цього, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 34 226,40 грн звернено до негайного виконання.

Згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 р. у справі №340/702/20 набрало законної сили.

27.08.2021 Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66632426 з примусового виконання виконавчого листа № 340/702/20 від 26.07.2021. Також, зобов`язано боржника невідкладно виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту - начальника управління раціонального використання земель, природно-заповідного фонду та природоохоронних програм Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації з 01 лютого 2020 року, про що письмово повідомити.

29.11.2021 головним державним виконавцем Кузьменком Олексієм Степановичем за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення на боржника - Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом трьох робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погоджуючись із постановою від 29.11.2021, Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, постанову про накладення штрафу виконавець має право винести за результатами невиконання боржником рішення суду у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження та після перевірки виконання такого рішення.

Підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, яке зобов`язує боржника виконати певні дії, у встановлений державним виконавцем строк та без поважних причин. При цьому, державний виконавець перед застосуванням штрафних санкцій має з`ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.

Позивач, в обгрунтування поважності причин невиконання рішення суду посилається на відсутність ліквідованої установи, де стягувач працював та неможливість його поновлення саме в Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, з яким він ніколи не перебував у трудових відносинах.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що відповідно до положень частини першої статі 104 ЦК України юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов`язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

При реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 340/702/20 встановлено наступне: «Витягом з ЄДР підтверджено, що 18.09.2020 р. проведено державну реєстрацію створення Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації. Отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що Держава в особі Запорізької обласної державної адміністрації не відмовилася від функцій Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, діяльність якого припинено на підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації «Про зміну штатної чисельності структурних підрозділів обласної державної адміністрації» від 28.11.2019 р. №588, а обсяг повноважень та функцій Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації є ідентичним до повноважень та функцій припиненого Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, що свідчить про перехід повноважень ліквідованого Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації до Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, а з 01.10.2020 р. до новоствореного органу Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, тобто в цьому випадку фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація юридичної особи Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації».

Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14 визначив правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 Верховний Суд сформував правову позицію, згідно з якою у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Таким чином, доводи позивача, щодо поважності невиконання рішення, а саме поновлення позивача на посаді в Департаменті екології і природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації не уявляється можливим, оскільки такої юридичної особи не існує і від її імені не можуть здійснюватися будь-які дії (поновлення, виплата грошових коштів тощо), судом не приймаються, оскільки Департамент захист довкілля Запорізької обласної державної адміністрації виконує завдання та повноваження за змістом та обсягом є аналогічними завданням та функціям ліквідованого органу - Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу викладених норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, або підлягає негайному виконанню, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи позивача про наявність поважних причин невиконання рішення Кіровоградського окружного адмністративного суду в частині негайного поновлення ОСОБА_1 на посаді, застосування відповідачем штрафу є обгрунтованим та законним.

Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43847544) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43314918), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.02.2022.

Суддя Л.Я. Максименко