Рішення № 103348971, 16.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/47/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2022 до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї Яноші, 45, код ЄДРПОУ 14321676), яким з просить: "1. Розглянути справу за правилами спрощеного по"зовного провадження; 2. Справу розглядати без моєї участі; 3. Визнати протиправними дії Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) щодо виплати мені надбавки за кваліфікацію за період 2012 - 2018 років в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; 3. Зобов`язати Мукачівський прикордонний загін (військова частина 2142) нарахувати та виплатити мені, з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію з травня 2012 року по грудень 2013 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу": 1 класна кваліфікація - 8 відсотків посадового окладу, з січня 2014 року по лютий 2018 року у розмірі, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" класна кваліфікація "Майстер - 11 відсотків посадового окладу; 4. Визнати протиправними дії Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) щодо виплати мені із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; 5. Зобов`язати Мукачівський прикордонний загін (військова частина 2142) нарахувати та виплатити мені винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на липень 2014 року, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, з урахуванням виплачених сум; 6. Визнати протиправними дії Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) щодо виплати мені допомоги на оздоровлення, у червні 2016 року та червні 2017 року у розмірі 8178,61 грн. та 8178,61 грн. відповідно, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889; 7. Зобов`язати Мукачівський прикордонний загін (військова частина 2142) нарахувати та виплатити мені недоплачену допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та у червні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу в органах Державної прикордонної служби України на умовах і в порядку, встановлених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно - правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби та Контрактом про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, по серпень 2019 року. Останнє місце військової служби - Мукачівський прикордонний загін (військова частина 2142). Позивач вказує, що під час проходження військової служби він отримував щомісячну винагороду відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" (далі по тексту - Постанова № 889), проте, грошова допомога для оздоровлення у червні 2016 року та червні 2017 року нараховувалась та виплачувалась без урахування цієї винагороди, що, на думку позивача, є порушенням її прав, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась щомісяця, тому підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні. Одночасно вказує, що в період з травня 2012 року по грудень 2013 рік відповідач нараховував і виплачував позивачу надбавку за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, а січня 2014 року по лютий 2018 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 65,18 гривень, що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за класну кваліфікацію "Майстер". Позивач зазначає, що у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007 № 1294 передбачена виплата надбавки за кваліфікацію за 1-й клас у розмірі 8 відсотків посадового окладу, а за класну кваліфікацію "Майстер" у розмірі 11 відсотків посадового окладу. Проте, відповідач протиправно виплачував позивачу половину з нормативно передбаченого розміру надбавки.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. З аналізу положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови № 889, винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплати можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби. Окрім того зазначив, що на день виключення позивача зі списків особового складу спору між ним та військовою частиною не було. Відповідач зазначає, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 від 07.11.2007 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлене обмеження виплати надбавки за кваліфікацію у розмірі 50 відсотків нормативно установленого розміру.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що, позивач, проходив військову службу у Військової частини 2142.

Наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26 червня 2019 року № 277-ОС ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом а Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із закінченням строку контракту.

Наказом начальника 27 (Мукачівського) прикордонного загону від 30 липня 2019 року № 311-ОС ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2019 року (а.с. 13).

Відповідно до витягу із послужного списку позивач був призваний на військову службу в липні 1994 року та таку проходив безперервно до дати виключення із списків особового складу згідно наказу начальника 27 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30 липня 2019 року № 311-ос із 01 серпня 2019 року. Тобто, станом на липень 2014 року безперервна календарна вислуга років військової служби становила 20 років (а.с. 12).

Що стосується виплати допомоги на оздоровлення у меншому ніж законодавчо визначеному розмірі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 17 абзацом 5 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 9 частин 1, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пункту 5 підпунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зазначена постанова діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту- Постанова № 1294) було надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 підпунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №704, яка набрала чинності з 01.01.2016, далі - постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (зазначена Інструкція діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі -Інструкція № 260), яка визначала порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з пунктом 30.1 розділу XXX Інструкції № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пункт 30.3 Інструкції № 260 визначає, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пункт 33.3. Інструкції № 260 встановлює, що розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З вищевикладених норм права випливає, що у спірний період керівникам державних органів було надано право, а не обов`язок, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення та у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

При цьому, суд також враховує аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17, викладені у постанові від 06 лютого 2019 року.

Отже, розмір матеріальної допомоги для оздоровлення залежав від наявності асигнувань у Військової частини 2142 та не міг перевищувати місячне грошове забезпечення військовослужбовця.

В свою чергу, обмежень щодо мінімального розміру наведених матеріальних допомог постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" не передбачено.

Згідно архівної відомості особистої картки грошового забезпечення за 2016 та 2017 роки, у червні 2016 року та червні 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення 8178,61 грн та 8178,61 грн (а.с.а.с. 18, 19).

Відповідачем не заперечується, що додаткову грошову винагороду в розмірі, передбаченому Постановою № 889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено матеріальну допомогу на оздоровлення червні 2016 року та червні 2017 року позивачу, не включено.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу у період проходження ним військової служби у військовій частині 2142 у червні 2016 року та червні 2017 року було нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889.

Враховуючи вказане, виплативши позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та червні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, відповідач порушив вимоги належної оплати праці, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу надбавки за кваліфікацію за період з травня 2012 року по грудень 2013 року та з січня 2014 року та лютий 2018 року в розмірі 50% законодавчо встановленого розміру, суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, впродовж 2012-2018 роках позивачу присвоювалася кваліфікація 1- й клас та "Майстер".

Відповідно до інформації зазначеної в особистих картках грошового забезпечення з травня 2012 року по грудень 2013 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 47,4 гривень, що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за 1 класну кваліфікацію, з січня 2014 року по лютий 2018 року надбавка за класність виплачувалася в розмірі 65,18 гривень, що становить 50% від законодавчо встановленого розміру за класну кваліфікацію "Майстер" (а.с.а.с. 14-20).

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 від 07 листопада 2007 року (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу у високомобільних десантних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України Адміністрація державної прикордонної служби України затвердила Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425. Згідно з підпунктом 3.13.1 вказаної Інструкції особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах:

2-й клас - 5 відсотків посадового окладу;

1-й клас - 8 відсотків посадового окладу;

клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

З тлумачення положень пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 від 07.11.2007 видно, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 % установленого згідно із зазначеними додатками розміру.

Водночас, суд ураховує, що додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28, зокрема надбавка за кваліфікацію, впорядковані в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженій України Адміністрацією державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 від 07 листопада 2007 року.

Отже, з моменту затвердження вказаної Інструкції підстави для обмеження виплати надбавки за кваліфікацію в обсязі до 50 % нормативно встановленого розміру відпали.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача про правомірність виплати позивачу надбавки за кваліфікацію за період з травня 2012 року по грудень 2013 року та з січня 2014 року по лютий 2018 року в розмірі 50% законодавчо встановленого розміру на підставі пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007.

Оскільки з 29 червня 2008 набрала чинності Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена Адміністрацією державної прикордонної служби України 20 травня 2008 року № 425, відтак, відпали підстави для застосування обмеження розміру надбавки за кваліфікацію.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно нарахував і виплатив позивачу надбавку за кваліфікацію за період з травня 2012 року по грудень 2013 року та з січня 2014 року по лютий 2018 року в розмірі 50% законодавчо встановленого розміру.

З метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу надбавку за кваліфікацію з травня 2012 року по грудень 2013 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007 № 1294 1-й клас 8% посадового окладу; за період з січня 2014 року по лютий 2018 року за клас майстра 11% посадового окладу, з урахуванням виплачених сум.

Щодо невиплати винагороди за безперервну службу.

Відповідно до витягу із послужного списку позивач був призваний на військову службу в липні 1994 року та таку проходив безперервно до дати виключення із списків особового складу згідно наказу начальника 27 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30 липня 2019 року № 311-ос із 01 серпня 2019 року. Тобто, станом на липень 2014 року безперервна календарна вислуга років військової служби становила 20 років (а.с. 12).

Додатком 25 до Постанови № 1294 для військовослужбовців встановлено одноразовий додатковий вид грошового забезпечення винагороду за тривалість безперервної військової служби (посадовий оклад і оклад за військовим званням) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: 1 за 15 років; 1,5 за 20 років; 2 за 25 років; 2,5 за 30 років; 3 за 35 і кожні наступні п`ять років.

Аналогічно до надбавки за кваліфікацію, виплата винагороди за тривалість безперервної військової була упорядкована Інструкцією № 425, згідно підпункту 3.25.1. пункту 3.25 розділу III якої, винагорода виплачується за місцем штатної служби за наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби за 20 річний строк безперервної календарної вислуги військової служби у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 808/8403/13-а, а тому суд відповідно до вимог статті 242 частини 5 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Таким чином з 29 червня 2008 року у відповідача існував обов`язок, зокрема щодо виплати позивачеві додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за тривалість безперервної військової служби у розмірах встановлених додатками 25-28 до Постанови № 1294 та пункту 3.13 підпункту 3.13.1, пункту 3.17 підпунктів 3.17.1 - 3.17.7, пункту 3.25 підпункту 3.25.1 розділу ІІІ Інструкції № 425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Із огляду на архівну відомість грошового забезпечення за 2014 рік, у липні 2014 року розмір мого посадового окладу становив 1185 грн. та розмір окладу за військовим званням 130 грн.

Архівна відомість грошового забезпечення за 2014 рік містить інформацію про виплату позивачу одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 20 річної безперервної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру (986,25 грн) у липні 2014 року, замість визначених законодавством 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням (а.с. 16).

Таким чином, відповідач всупереч вищезазначеним нормам права здійснив виплату позивачеві додаткових видів грошового забезпечення, а саме винагороди за тривалість безперервної військової служби здійснював у розмірі 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що винагорода за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби повинна була у липні 2014 року виплачуватися у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак суд враховує, що в даній справі обов`язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача.

Відтак, позовні вимоги відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї Яноші, 45, код ЄДРПОУ 14321676) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2142) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення за у червні 2016 року та червні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій".

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військову частину 2142) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення у червні 2016 року та червні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2142) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за 2012 - 2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військову частину 2142) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, надбавку за кваліфікацію з травня 2012 року по грудень 2013 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" 1-й клас - 8 % посадового окладу, з січня 2014 року по лютий 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" класна кваліфікація "Майстер" - 11 % посадового окладу, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2142) в частині виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від встановленого розміру, замість визначених законодавством 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військову частину 2142) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на липень 2014 року у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко