Ухвала суду № 103348963, 15.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2022 рокум. Ужгород№ 260/7855/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Сідака Павла Петровича ( АДРЕСА_2 ) до 94 прикордонного загону (військова частина 1493) (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Головна, 55а, код ЄДРПОУ 14321707) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 94 прикордонного загону (військова частина 1493), якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1493), щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 , в день виключення зі списків частини (01.08.2021) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно; 2) стягнути із 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1493) виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 01.08.2021 по 06.12.2021 року.

28 грудня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судовий розгляд на 15 лютого 2022 року.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суддя вважає за необхідне на стадії розгляду справи залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону "Про судовий збір" , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачкою ОСОБА_1 заявлено дві позовні вимоги:

(1) визнати протиправною бездіяльність 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1493), щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 , в день виключення зі списків частини (01.08.2021) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, яку суд розцінює як немайнову вимогу, та за яку позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 908, 00 грн згідно квитанції від 14 грудня 2021 року та інша вимога, за якою позивачка просить (2) стягнути із 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1493) виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 01.08.2021 по 06.12.2021 року, яку суд розцінює як майнову вимогу.

У даному випадку позивач не сплатила судовий збір за другу вимогу: "про стягнення з відповідача, виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні", яка не дає підстави для звільнення її від сплати судового збору, виходячи з такого.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення статті 5 частини 1 пункту 1 Закону України "Про судовий збір", за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, висновки якого, в силу вимог статті 242 частини 5 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена статтею 5 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 3674-VI, згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Статтею 4 частиною 1 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн 00 коп.

Отже, судовий збір за подання цього позову з майновою вимогою (зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) становить 1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги.

Отже, судовий збір за подання цього позову з майновою вимогою (зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) становить 1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги.

Крім того, відповідно до статті 160 частини 5 пункту 3 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, ціна позову (хоча би на день звернення до суду), обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

На порушення вказаної вимоги позивачем в позовній заяві не зазначено загальну ціну позову та не наведено розрахунок по майновій вимозі.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок ціни позову за майновою вимогою про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, вказавши суму, яку позивач просить стягнути, одночасно подавши оригінал доказу сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни заявленої позовної вимоги.

Cуд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження в адміністративній.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 173, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до 94 прикордонного загону (військова частина 1493) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

2. Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали.

3. Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами ч.15 статті 171 КАС України.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Т.В.Скраль