Рішення № 103348897, 15.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2022 рокум. Ужгород№ 260/6544/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області, в якій просить: 1) Визнати протиправними дії Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області щодо не збереження, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 на період його працевлаштування, але не більше шести місяців середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у Золотарівській сільській раді; 2) Зобов`язати Драгівську сільську раду Хустського району Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 01.02.2021 року по 25.05.2021 року, яку він одержував на виборній посаді у Золотарівській сільській раді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 10.11.2015 року по 24.11.2020 року перебував на посаді сільського голови Золотарівської сільської ради Хустського району. Рішенням І сесії Драгівської сільської ради від 23 листопада 2020 року повноваження позивача припинено у зв`язку із набуттям повноважень Драгівською сільською радою, обраною на перших місцевих виборах у 2020 році. До обрання сільським головою позивач працював на посаді вчителя математики у Золотарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів та наказом відділу освіти Хустської РДА від 10 листопада 2015 року звільнений із займаної посади на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з переходом на виборну посаду. 25 листопада 2020 року позивач подав до Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів про відновлення його на посаді вчителя математики у зв`язку із закінченням його повноважень сільського голови, однак його було повідомлено про неможливість працевлаштування у зв`язку із відсутністю вакансій. 28 січня 2021 року позивач подав до Драгівської сільської ради заяви про забезпечення йому виплати середньої заробітної плати у зв`язку із припиненням повноважень сільського голови та відсутності можливості надання попередньої роботи або іншої рівноцінної роботи в Золотарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. 30 березня 2021 року позивач отримав відповідь на вказану заяву, в якій відповідач повідомив, що через відсутність у місцевому бюджеті коштів, питання про виплату вихідної допомоги у зв`язку із припиненням повноважень Золотарівського сільського голови буде розглянуто Драгівською сільською радою при розподілі надпланових надходжень до місцевого бюджету. Позивач вважає, що такими діями відповідач порушив його право на отримання грошової виплати на період працевлаштування.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що позивачу була проведена відповідна виплата після припинення його повноважень, як голови Золотарівської сільської ради до дня реєстрації у Хустській міськрайонній філії Закарпатського обласного центру зайнятості як такого, що шукає роботу, з виплатою допомоги по безробіттю.

Позивач надав суду відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 листопада 2015 року позивача обрано Золотарівським сільським головою.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач до обрання на посаду Золотарівського сільського голови працював у Золотарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Так, записами в трудовій книжці позивача підтверджується, що 10 листопада 2015 року позивач звільнений з посади вчителя математики, згідно п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з обранням на виборну посаду сільського голови Золотарівської сільської ради.

Відповідно до запису в трудовій книжці позивача 24 листопада 2020 року припинено повноваження Золотарівського сільського голови на підставі п.п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад». Підстава - рішення І сесії Драгівської сільської ради від 23 листопада 2020 року.

25 листопада 2020 року позивач звернувся до Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів із заявою, в якій просив відновити його на посаді вчителя математики, у зв`язку із закінченням повноважень сільського голови.

Відповідно до довідки Золотарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 28 січня 2021 року № 21 відсутня можливість працевлаштувати ОСОБА_1

28 січня 2021 року позивач звернувся до Драгівської сільської ради із заявою в якій просив, на підставі ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» забезпечити йому виплату середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді за 6 місяців.

Листом від 29 березня 2021 року № 138-02-36 відповідач повідомив, що через відсутність в місцевому бюджеті коштів, питання про випалу вихідної допомоги у зв`язку з припиненням позивачем повноважень Золотарівського сільського голови, буде розглянуто Драгівською сільською радою при розподілі надпланових надходжень до місцевого бюджету.

30 вересня 2021 року позивач повторно звернувся до Драгівського сільського голови із заявою щодо виплати середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді Золотарівського сільського голови у Золотарівській сільській раді.

Листом від 28 жовтня 2021 року № 554102-36 відповідач повідомив, що заробітна плата буде нарахована з наступного дня після припинення повноважень голови ради та до дня реєстрації у центрі зайнятості з виплатою допомоги по безробіттю (з 24 листопада 2020 року по 14 грудня 2020 року), що підтверджується розпорядженням сільського голови від 05 жовтня 2021 року № 145.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" № 93-VI (далі - Закон № 93) у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Відповідно до ч.2 статті 33 Закону № 93 депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 25.05.1997 року № 280/97-ВР встановлено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

На підставі системного аналізу наведених правових норм, суд вважає, що чинним законодавством гарантії трудових прав сільського голови після закінчення його повноважень прирівняно до таких гарантій депутатів місцевих рад.

При цьому за такими особами на час виконання обов`язків на постійній основі зберігається попередня робота (посада), яку він обіймав на час свого обрання на виборну посаду. Із працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради (сільський голова), укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Отже, збереження за колишнім депутатом місцевої ради (сільським головою) на період працевлаштування середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, законодавцем безпосередньо пов`язується із неможливістю надання йому роботи (посади), яку він обіймав до свого обрання на виборну посаду, і з якої був звільнений із зв`язку із таким обранням.

Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередняробота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

При цьому, під рівноцінною роботою (посадою) треба розуміти роботу (посаду), не нижче за кваліфікацією чи посадою, за якою особа працювала до обрання на виборну посаду (відповідного голови/секретаря).

Отже, вказаними вище нормами законодавства встановлено право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади), а за його згоди - на іншому підприємстві, в установі чи організації.

Яв вже встановлено судом, до обрання на посаду Золотарівського сільського голови позивач працював вчителем Золотарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Із досліджених судом доказів вбачається, що позивач після припинення повноважень голови Золотарівської сільської ради звертався із відповідною заявою про працевлаштування на посаді, яку він займав до обрання на посаду Золотарівського сільського голови, однак йому було відмовлено.

З огляду на вищенаведене, у випадку, визначеному законом (доведення факту неможливості працевлаштування позивача на посаду, яку він займав на виборну посаду) у відповідача виникає обов`язок щодо збереження за позивачем середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

В той же час, з копії трудової книжки позивача вбачається, що 15 грудня 2020 року йому розпочато виплату допомоги по безробіттю та таку виплату припинено 01 лютого 2021 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1533-ІІІ страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Частиною першою статті 6 Закону № 1533-ІІІ визначено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Видами забезпечення за цим Законом є, зокрема допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності (абзаци перший та другий частини першої статті 7 Закону № 1533-ІІІ).

Відповідно до абзацу першого статті 22 Закону № 1533-ІІІ право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 1533-ІІІ допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 1533-ІІІ застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

З вищенаведених положень законодавства слідує, що, як передбачене частиною другою статті 33 Закону № 93-IV збереження середньої заробітної плати, яку депутат одержував на виборній посаді у раді, на період його працевлаштування, але не більше шести місяців, так і визначена статтею 22 Закону № 1533-ІІІ допомога по безробіттю, яка визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу), за своїм змістом є різновидами державної гарантії на випадок втрати особою роботи з незалежних від неї причин, що, на думку суду, унеможливлює їх одночасне отримання, оскільки призведе до виплати середнього заробітку в подвійному розмірі.

Оскільки згідно із записами в трудовій книжці позивача, він реалізував з 15 грудня 2020 року своє право на отримання допомоги по безробіттю, то суд приходить висновку, що позивач мав право на отримання, передбаченої частиною другою статті Закону № 93-IV грошової компенсації з 25 листопада 2020 року по 14 грудня 2020 року включно, а не протягом шести місяців, як стверджує позивач.

В той же час, матеріалами справи, зокрема розпорядженням Драгівського сільського голови від 05 жовтня 2021 року та відомістю про нарахування, підтверджується виплата позивачу середньої заробітної плати, яку від одержував на виборній посаді у раді, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» за вищевказаний період.

При цьому, суд зазначає, що з 15 грудня 2020 року (з дня взяття на облік в центрі зайнятості) у відповідача припинився обов`язок, визначений ст.33 Закону України №93-IV, працевлаштування позивача, або збереження за ним, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення на позовну заяву, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області (Закарпатська область, Хустський район, с. Драгово, вул. Центральна, буд. 100, код ЄДРПОУ 04350027) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції

СуддяН.Д. Маєцька