Рішення № 103348895, 10.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2022 рокум. Ужгород№ 260/6722/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дору Ю.Ю., за участю

секретаря судового засідання Завидняк А.В.,

позивача - не з`явився;

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправними дії та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними дії Державного агенства меліорації та рибного господарства України під час проведення дисциплінарного провадження за результатом якого ОСОБА_1 оголошено догану від 10.11.2021 р. та скасувати наказ №113-ТО від 10.11.2021 р. «Про оголошення догани ОСОБА_1 »

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протягом трьох років порушується його конституційне право на працю та на достатній життєвий рівень, оскільки відповідач протиправно протягом понад двох років відсторонив ОСОБА_1 від посади, і такі дії визнані протиправними рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/990/21. Окрім цього вказав, що неодноразово звертався до відповідача із заявами для визначення йому робочого місця, проте такі залишалися без реагування.

Відповідач проти позову заперечив, надавши суду відзив на позовну заяву. В судовому засіданні представник відповідача вказала, що ОСОБА_1 був відсторонений від виконання посадових обов`язків відповідно до наказу №58-ТО від 07.06.2019 року. 19.10.2021 р. рішення Закарпатського окружного адміністративного суду набрало законної сили і на його виконання 25.10.2021 р. було видано наказ про закриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 та необхідність йому 26.10.2021 р. приступити до виконання обов`язків. Проте, не зважаючи на відсторонення від виконання посадових обов`язків, ОСОБА_1 зобов`язаний був перебувати на робочому місці, але там не перебував, що підтверджується табелями обліку робочого часу. 21.10.2021 р.. Щодо ОСОБА_1 було відкрито дисциплінарне провадження в ході якого встановлено відсутність позивача на робочому місці внаслідок чого правомірно було такого притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Ухвалою судді від 29 листопада 2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 10 лютого 2022 року сторони не з`явилися, про датку час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Позивачем до суду 10.02.2022 р. надано заяву про розгляд справи буз його участі.

Від відповідача станом на день розгляду справи жодних письмових заяв, клопотань не надходило.

Відповідно до статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Правові засади організації і діяльності державної служби, статус державних службовців визначаються Законом України «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №61-ТО від 22.09.2016 р. призначений на посаду начальника управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області. (т.1 а.с.17)

21.10.2021 відповідно до наказу №103-ТО було відкрито дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 (т.1 а.с.21).

25.10.2021 р. відповідно до наказу №106-ТО було закрите дисциплінарне провадження, ініційоване 07.06.2019 р. на підставі наказу №58 -ТО. Як підстава такого закриття зазначено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 по справі №260/990/21 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 р. (т.1 а.с.28).

21.10.2021 р. на адресу ОСОБА_1 було відправлено наказ від 21.10.2021 р. про відкриття дисциплінарного провадження. (т.1 а.с.58-60). Підставою для відкриття дисциплінарного провадження були акти про відсутність на роботі та табелі обліку робочого часу (т. 1 а.с.61-69).

22.10.2021 р. на адресу позивача було відправлено повідомлення про надання пояснень дисциплінарній комісії. (т.1 а.с.116-117)

01.11.2021 р. за наслідками засідання дисциплінарної комісії було внесено подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. (т.2 а.с.109-111). Згідно даного подання вбачається, що дисциплінарною комісією було встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці із дати відсторонення до 30.09.2021 р., що підтверджується актами та табелями обліку робочого часу, а ОСОБА_1 керівництво Держрибагентства про причини відсутності не повідомляв.

02.11.2021 р. на адресу позивача було відправлено лист із пропозицією надати пояснення (т.1. ас.70-73).

03.11.2021 р. ОСОБА_1 подав пояснення на адресу Державного агентства з меліорації та рибного господарства України. (т.1 а.с.74-81).

10.11.2021 р. відповідачем було винесено наказ №113-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 через прогул (т.1 а.с.82) та того ж дня відправлено такий на адресу позивача (т.1 а.с.85-87)

03.11.2021 р. ОСОБА_1 було погоджено надання щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік (т.1 а.с.213)

04.11.2021 р. ОСОБА_1 подав ще одне пояснення, адресоване Державному агентству меліорації та рибного господарства України (т.1 а.с.218-225)

10.11.2021 р. згідно наказу №113-ТО ОСОБА_1 було оголошено догану. (т.1 а.с.44)

Позивач, не погодившись із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, звернувся до суду із вказаним позовом.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Частиною 2статті 38 Конституції України громадянам гарантовано рівне право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про державну службу» №889-VIIIдержавна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про державну службу» передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

Таким чином, в силу приписів частини 1 статті 36 Закону України «Про державну службу» присяга державного службовця полягає в обов`язку вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки.

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладено етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не лише певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Наведений висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011року у справі №2-рп/2011.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до частин 1-3статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачено статтею 65 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У відповідності до пункту 20 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як зазначає відповідач, у нього були відсутні дані про поважність невиходу ОСОБА_1 на роботу.

Відтак, відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне провадження порушено шляхом видання суб`єктом призначення відповідного наказу № ЮЗ-ТО від 21.10.2021 «Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », якому передувала службова записка начальника управління роботи з персоналом, документообігу, контролю та збереження документів ОСОБА_2 та лист управління Держрибагенства в Закарпатській області (т.2 а.с.49-67)

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача при здійсненні дисциплінарного провадження до задоволення не підлягає та у такій слід відмовити, оскільки таке провадження було здійснено уповноваженим суб`єктом на підставі норм Закону України «Про державну службу».

Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначено статтею 66 Закону України «Про державну службу», згідно з якою до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження 29.10.2021 р. згідно протоколу №2 засідання Дисциплінарної комісії було вирішено підготувати подання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за прогул без поважних причин (т.2 а.с.87-89), а 01.11.2021 дисциплінарна комісією було внесено подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. (т.2 а.с.109-111). Згідно даного подання вбачається, що дисциплінарною комісією було встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці із дати відсторонення до 30.09.2021 р., що підтверджується актами та табелями обліку робочого часу. , а ОСОБА_1 керівництво Держрибагентсва про причини відсутності не повідомляв.

10.11.2021 р. відповідачем було винесено наказ №113-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 через прогул (т.1 а.с.82) та того ж дня відправлено такий на адресу позивача (т.1 а.с.85-87)

Суд приходить до переконання про безпідставність застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за прогул та визнання протиправним та скасування наказу №113- ТО про оголошення догани, виходячи із наступного.

Частиною першою статті 67 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку) обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частини п`ятої етапі 72 Закону України «Про державну службу» встановлено, шо під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 07.06.2019 р. був відсторонений від посади на час проведення дисциплінарного провадження згідно наказу №58-ТО. Відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 р. по справі №260/990/21, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 р. було визнано протиправною бездіяльність Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо тривалого не завершення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 (т.2 а.с. 6-16).

22.09.2021 р. ОСОБА_1 надіслав листа на адресу відповідача щодо поновлення порушених прав на працю (т.1 а.с.206-207).

21.09.2021 р. ОСОБА_1 надіслав листа на адресу Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо надання облаштованого робочого місця (т.1 а.с.208-210).

Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи впродовж червня 2019 - жовтня 2021 р. ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами до працедавця - Державного агентства меліорації та рибного господарства України з метою забезпечення надання йому робочого місця та допуску на роботу (т.2 а.с.112-167).

Відповідно до ч.1,2 ст. 74 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно ч.1 ст. 77 вищевказаного Закону, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. Відповідно до ч.2 ст. 77 у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Згідно п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема рішеннями судів по справі №260/990/21 встановлено допущення відповідачем, як працедавцем, бездіяльності при проведенні дисциплінарного провадження з 07.06.2019 р., а відтак було допущено тривале і безпідставне відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків, оскільки до таких останній був допущений на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.102021 р. (т.1 а.с. 214) тільки з 26.10.2021 р.. Окрім цього, як вбачається із багаторазових звернень ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України щодо надання йому робочого місця (т.2 а.с. 115-164), то суд приходить до переконання про відсутність прогулу без поважних причин ОСОБА_1 , оскільки саме відповідач не забезпечив державному службовцю належні умови праці , включно із визначенням робочого місця.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу №113-ТО «Про оголошення догани ОСОБА_1 » підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме про визнання протиправним та скасуванням Наказу №113-ТО від 10.11.2021 р., в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (вул. Січових стрільців, буд. 45 «а», м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 37472282) про визнання протиправними дії та скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 113-ТО від 10 листопада 2021 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 15.02.2022 року.

СуддяЮ.Ю.Дору