Рішення № 103348392, 16.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/13564/21

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «Громадська оборона» до Оліївської сільської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Громадська організація «Громадська оборона» із позовом до Оліївської сільської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Оліївської ОТГ у наданні екологічної інформації;

- зобов`язати Оліївську ОТГ надати наступну інформацію: повну достовірну та об`єктивну інформацію на письмовий запит від 27.05.2021 ГО «Громадська оборона» (запит на інформацію №0-Ч-4).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 27.05.2021 він звернувся до відповідача із запитом на публічну інформацію №О-Ч-4, на вказаний запит відповідач відмовився надати відповідь з посиланням на службову таємницю. Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17.11.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №71798/21 (а.с.57-58). Відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позову та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначає, що в запиті від 27.05.2021 №О-Ч-4 позивач просить надати акти виконаних робіт, що підтверджують вивіз сміття; копії оцінок потенційної ціни доставки; та з яких саме кладовищ було вивезено сміття, що на думку відповідача не відноситься до екологічної інформації в розумінні Закону України «Про охорону навколишнього середовища».

22.11.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду через пропуск відповідачем строку на його подання (а.с.61).

30.11.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшли пояснення у справі (а.с.65-66) в яких представник відповідача аналогічно до змісту поданого відзиву на позов зазначає, що в запиті від 27.05.2021 №О-Ч-4 позивач просить надати акти виконаних робіт, що підтверджують вивіз сміття; копії оцінок потенційної ціни доставки; та з яких саме кладовищ було вивезено сміття, що на думку відповідача не відноситься до екологічної інформації в розумінні Закону України «Про охорону навколишнього середовища».

07.12.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду через пропуск відповідачем строку на його подання (а.с.69-70).

01.02.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання (а.с.75), в якому позивач просить:

- відзив на позовну заяву представника відповідача залишити без розгляду;

- застосувати положення частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України та задовольнити позов у повному обсязі;

- застосувати статтю 40 Кодексу адміністративного судочинства України та здійснити відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 передано справу №240/13564/21 іншому суду, у порядку встановленому частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання щодо відводу.

04.02.2022 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено Громадській організації «Громадська оборона» у задоволенні заяви про відвід судді Гуріна Д.М.

Після вирішення заяви про відвід, адміністративну справу передано судді Гуріну Д.М. для продовження розгляду.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Щодо клопотань позивача від 22.11.2021, від 07.12.2021 та від 01.02.2022 про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, в ухвалі про відкриття провадження від 23.07.2021 суд встановив відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали. Вказана ухвала, у зв`язку із недостатнім фінансуванням витрат суду на послуги поштового зв`язку, була надіслана на адресу відповідача 09.08.2021 та отримана відповідачем 27.08.2021 про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про отримання поштового відправлення (а.с.55а). Таким чином останній строк на подання відзиву - 12.09.2021.

12.11.2021 представником відповідача надіслано на адресу суду відзив на позов, що підтверджується витягом з сайту пошуку поштових відправлень «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) (відправлення прийняте: 12.11.2021) (а.с.91), який зареєстрований 17.11.2021 вх. №71798/21.

Як визначено у частині 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Однак, представником відповідача разом із відзивом заяви про поновлення строку на подання відзиву подано не було.

Таким чином, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами та не приймає до уваги поданий 12.11.2021 представником відповідача відзив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.05.2021 ГО «Громадська оборона» звернулася до голови Оліївської сільської ради із запитом на публічну інформацію №О-Ч-4, в якому просила надати наступну інформацію:

- акти виконаних робіт у с.Вільськ у Житомирському районі Житомирської області, що підтверджують вивіз сміття із кладовищ на територію села?

- надати інформацію про те, з яких саме кладовищ було вивезено сміття у с.Вільськ у Житомирському районі Житомирської області?

- надати для ознайомлення копію оцінок потенційної ціни доставки, а також вивезення сміття із території у с.Вільськ у Житомирському районі Житомирської області? (а.с.36-37).

На вказаний запит відповідач листом від 02.06.2021 №1050/01-17/21 відмовив у наданні запитуваної інформації, оскільки запитувана позивачем інформація відноситься до категорії інформації з обмеженим доступом (а.с.38).

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).

Відповідно до статей 5, 7 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон №2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію охороняється законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до статті 1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статті 3 Закону України №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

За змістом статті 5 Закону України №2939-VІ право на доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України №2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, серед іншого, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації (пункт 6 частини 1 статті 14 Закону України №2939-VІ).

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України №2939-VІ визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні; запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами частини 4 статті 20 Закону України №2939-VІ у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, Законом України «Про доступ до публічної інформації» встановлений чіткий порядок надання публічної інформації на запит. Також вказаним законом передбачена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, у тому числі, за несвоєчасне надання інформації.

Згідно з пунктами 1, 7 частини 1 статті 24 Закону України №2939-VІ відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема у необґрунтованому віднесенні інформації до інформації з обмеженим доступом.

Частина 1 статті 21 Закону України №2657-XII встановлює, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Частина 3 згаданої статті Закону України «Про інформацію» визначає порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Згідно з частини 8 статті 6 Закону України №2939-VІ обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №2939-VІ до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Частиною 2 статті 9 Закону України №2939-VІ визначено, що документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Розглядаючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що частиною 3 статті 13 Закону України №2657-XII визначено, що інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об`єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до статті 25 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон України №1264-XII) інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:

- стан навколишнього природного середовища чи його об`єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;

- біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об`єктами навколишнього природного середовища;

- джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей;

- загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об`єкти та здоров`я людей;

- екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

- витрати, пов`язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Частиною 1 статті 13 Закону України №2657-XII визначено, що інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості або дані про:

- стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;

- фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);

- стан здоров`я та безпеки людей, умови життя людей, стан об`єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення (пункт «л» частини 2 статті 68 Закону України №1264-XII).

Аналіз наведених норм права, дозволяє зробити висновок, що відмова у наданні публічної інформації може мати місце з підстав наявності у такої інформації статусу конфіденційної, таємної або службової. При цьому у разі якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, то не може бути відмовлено у наданні тієї частини документа, яка не містить такої інформації.

Оліївською сільською радою листом від 02.06.2021 №1050/01-17/21 відмовлено у наданні запитуваної інформації разом із документами із посиланням на те, що запитувана інформація належить до інформації з обмеженим доступом.

Однак, відповідачем не надано до суду доказів віднесення запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом.

Відтак, дії Оліївської сільської ради, що полягають у відмові у наданні запитуваної інформації та документів, за результатами розгляду запиту на публічну інформацію ГО «Громадська оборона» від 27.05.2021 №О-Ч-4 є протиправними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню з відповідача на користь позивача у сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Громадської організації «Громадська оборона» (вул.Шевченка, 14, кв.34, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 43322143) до Оліївської сільської ради (вул.Ступницького, 69, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402, код ЄДРПОУ 04348409) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною відмову Оліївської сільської ради у наданні екологічної інформації на запит Громадської організації «Громадська оборона» від 27.05.2021 №О-Ч-4.

Зобов`язати Оліївську сільську раду надати Громадській організації «Громадська оборона» повну та достовірну інформацію на запит Громадської організації «Громадська оборона» від 27.05.2021 №О-Ч-4.

Стягнути з Оліївської сільської ради на користь Громадської організації «Громадська оборона» 2270,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін