Рішення № 103348270, 16.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/27827/21

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1148 від 18.08.2021 "Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , згідно якого за порушення службової дисципліни, не виконання вимог п. ч. 1 ст. 18 Закону України “Про національну поліцію”, в частині неухильного дотримання обов`язку поліцейського професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, порушення вимог ч. 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 4 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян” та п. 5 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930, що виразилось у неправомірному розгляді звернень ОСОБА_2 , п. 5 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, що виразилось у не складанні рапорту (доповідної записки) під час розгляду звернень ОСОБА_2 застосовано до дізнавача відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що начальником відділу дізнання ГУНП в Житомирській області майором поліції Коротких-Булавіною В.Ю. через канцелярію було доручено позивачу розгляд звернення громадянина ОСОБА_2 , але коли позивач ознайомилася зі зверненням ОСОБА_2 , доповіла своєму керівнику начальнику відділу дізнання ГУНП в Житомирській області майору поліції Коротких-Булавіної В.Ю. про те, що дане звернення (скарга) стосується позивача, та повернула скаргу останній. Хто розглядав скаргу позивачу не відомо. Через деякий час позивач дізналася, що у відповіді на скаргу, яку підписала начальник відділу дізнання, виконавцем було зазначено прізвище позивача. Вказує, що з даного приводу під час проведення службового розслідування надала пояснення зазначивши, що звернення громадянина ОСОБА_2 не розглядала, однак такі пояснення враховані не були та було застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Вважає оскаржуваний наказ протиправним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.11.2021.

У судове засідання 17.11.2021 прибули представники сторін. У підготовчому засіданні було оголошено перерву до 22.12.2021 для надання часу для ознайомлення з відзивом та подання відповіді на відзив.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 17.11.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що, у ході перевірки працівниками УЗК НПУ виявлено факти порушення вимог Законів України “Про звернення громадян”, “Про Національну поліцію” та “Про запобігання корупції”. Так, дізнавач відділу дізнання ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснила розгляд звернень ОСОБА_2 (вх. 87 від 15.03.2021, №1зі від 02.04.2021) щодо можливих її неправомірних дій за результатами якого за підписом начальника відділу дізнання ГУНП надала заявнику відповідь, зазначивши себе виконавцем. За вказаним фактом, наказом ГУНП в Житомирській області від 20.07.2021 №836 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. За результатами висновку службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” вчинила дисциплінарний проступок, що виразилося у неналежному розгляді скарг та порущенні своїх посадових інструкцій у частині здійснення розгляду запитів і звернень, що надійшли до відділу дізнання ГУНП у зв`язку з проведенням дізнавачами досудового розслідування кримінальних проступків, проведення за ними перевірки та готування мотивованих висновків в разі встановлення фактів порушення норм законодавства, наслідком зазначеного порушення є дисциплінарна відповідальність. Окрім того, відповідач у відзиві стверджує, що про халатне ставлення до виконання своїх обов`язків поліцейського свідчить і той факт, що позивач розглянувши звернення ОСОБА_2 мала б побачити, що заявники скаржилися на дізнавача Олену Ободзінську, тобто на людину, яка готувала проекти відповідей (позивача) та в подальшому направляла їх заявникам, що є порушенням ст. 28 Закону України “Про запобігання корупції”. Позивач, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про запобігання корупції” була зобов`язана повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, однак цього не зробила. Відповідач вважає оскаржуваний наказ правомірним та просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву додано копії матеріалів службового розслідування.

На електронну пошту суду 22.12.2021 надійшла заява представника позивача про відкладення розгляду адміністративної справи.

Судове засідання відкладено на 11.01.2022.

Протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеної секретарем до протоколу судового засідання 11.01.2022, закрито підготовче провадження та, за згодою сторін, здійснено перехід до розгляду справи по суті.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд протокольною ухвалою постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що на виконання вимог наказу Національної поліції від 16.02.2021 №125, відповідно до плану проведення перевірок з питань запобігання корупції в Головних управліннях НП, працівниками Управління запобігання корупції НПУ у період з 14.06.2021 по 18.06.2021 здійснено перевірку роботи із запобігання та виявлення корупції у ГУНП в Житомирській області. У ході перевірки виявлено певні недоліки у службовій діяльності окремих поліцейських ГУНП, викладені у довідці Управління запобігання корупції НПУ від 02.07.2021 № 937/47-1-2021.

Наказом ГУ НП в Житомирській області №836 від 20.07.2021 призначено за відомостями, викладеними у довідці УЗК НПУ від 02.07.2021 №937/47-1-2021, службове розслідування.

Результати службового розслідування за фактом перевірки роботи із запобіганню та виявлення корупції у ГУ НП в Житомирській області відображені у Висновку від 19.08.2021 у якому вказано:

перевіркою матеріалів звернень громадян, які надходять до ГУНП встановлено порушення вимог Законів України “Про звернення громадян”, “Про Національну поліцію” та “Про запобігання корупції”. Так, дізнавач відділу дізнання ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснила розгляд звернень ОСОБА_2 (вх. 87 від 15.03.2021, № ІЗІ від 02.04.2021) щодо можливих її неправомірних дій за результатами якого за підписом начальника відділу дізнання ГУНП надала заявнику відповідь, зазначивши себе виконавцем. Установлено, що 15.03.2021 за вх. № 87 до відділу дізнання з УОАЗОР ГУНП надійшов рапорт про те, що до відділу служби “ 102” УОАЗОР ГУНП надійшло звернення ОСОБА_2 на можливі неправомірні, на його думку, дії поліцейського. Зокрема у своєму зверненні заявник зазначає про те, що дізнавач відділу дізнання ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 надала йому неправдиву інформацію по кримінальному провадженню. Цього ж дня, за резолюцією начальника відділу дізнання ГУНП майора поліції Коротких- ОСОБА_3 виконання вказаного рапорту доручено старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , яка отримала їх у цей же день, що підтверджується підписом у журналі обліку вхідних документів відділу дізнання ГУНП. У подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснила розгляд звернення ОСОБА_2 , який, у свою чергу, скаржився на неправомірні дії цього ж поліцейського та підготувала проєкт відповіді заявнику, зазначивши себе виконавцем (вих. № 183/105/49/01-2020 від 24.03.2021, зареєстровано в журналі обліку вихідних документів). Аналогічним чином старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснила розгляд іншого звернення - інформаційного запиту ОСОБА_2 про свої неправомірні дії (вх. №1-зі від 02.04.2021). Відповідно до змісту інформаційного запиту, заявник вимагав надати копію висновку про результати службового розслідування за фактом розгляду його попереднього звернення на неправомірні дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . За резолюцією майора поліції Коротких- ОСОБА_3 від 01.04.2021, розгляд згаданого інформаційного запиту доручено старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 , яка отримала вказані матеріали, про що поставила свій підпис у журналі обліку вхідних документів відділу дізнання ГУНП, без зазначення дати. У подальшому старший лейтенант- поліції ОСОБА_1 здійснила розгляд інформаційного запиту ОСОБА_5 , за результатами чого підготувала проєкт відповіді заявнику, зазначивши себе виконавцем (вих. № ІЗІ/105/49/01-2021 від 07.04.2021, зареєстровано в журналі обліку вихідних документів, інв. №4 від 01.07.2020).

У Наказі Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1148 від 19.08.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень" зазначено, що за результатами службового розслідування встановлено, що дізнавач дізнання ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 порушила вимоги абз. 4 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян” та п. 5 розділу V Порядку затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, а саме неправомірно здійснила розгляд інформаційного запиту ОСОБА_2 .. Крім того, у діях останньої має місце порушення вимог п. 3 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України , затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, а саме у матеріалах відсутні рапорти (доповідні записки) про розгляд звернень ОСОБА_2 у яких має бути зазначена інформація про підтвердження або спростування фактів, викладених у зверненні заявника.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1148 від 19.08.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень" наказано:

1. за порушення службової дисципліни, не виконання вимог п.ч. 1 ст. 18 Закону України “Про національну поліцію”, в частині неухильного дотримання обов`язку поліцейського професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, порушення вимог ч. 5 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз, 4 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян” та п. 5 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, що виразилось у неправомірному розгляді звернень ОСОБА_2 , п. 5 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України , затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, що виразилось у не складанні рапорту (доповідної записки) під час розгляду звернень ОСОБА_2 застосовано до дізнавача відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки висновки службового розслідування, які слугували підставою для його прийняття, є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII).

Положеннями частини 1 статті 17 Закону №580-VIII регламентовано, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

В свою чергу, статтею 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Разом з тим, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Закон №2337-VIII), який поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2 ст. 1 Закону № 2337-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону № 2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч. 1 ст. 12 Закону № 2337-VIII).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 13 Закону № 2337-VIII дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

В той же час, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Закону № 2337-VIII).

Згідно із частинами 1-4, 6, 10 статті 14 Закону №2337-VIII службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно із пунктами 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд відмічає, що позивачем не оскаржується наявність у відповідача підстав для проведення службового розслідування та правомірність дій підчас його проведення.

Надаючи оцінку наявності/відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку суд зверне увагу на наступне.

Відповідно до посадової інструкції дізнавача відділу дізнання ГУ НП в Житомирській області Олени Ободзінської, одним із завдань позивача є: за вказівкою начальника відділу дізнання ГУ НП в Житомирській області здійснює розгляд запитів звернень (а.с. 83-84).

Так, відповідач за результатом службового розслідування дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги пункту 5 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930 (далі - Порядок №930), абз. 4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" та ч. 5 ст. 4.

Підставою для таких висновків слугувало те, що позивач здійснила розгляд звернень ОСОБА_2 (вх. 87 від 15.03.2021, № 1зі від 02.04.2021) щодо можливих неправомірних дій ОСОБА_1 за результатами якого за підписом начальника відділу дізнання ГУНП надала заявнику відповідь, зазначивши себе виконавцем.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що 11.03.2021 ( зареєстроване в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУ НП в Житомирській області 11.03.2021 за №130 та у Відділі дізнання ГУ НП за вх. №87 від 15.03.2021) надійшов рапорт на ім`я начальника ГУ НП у Житомирській області яким інспектор – черговий ЧЧ УОАЗОР ГУНП в Житомирській області доповів про те, що 11.03.2021 зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_2 скаржиться на дізнавача відділу дізнання ГУНП в Житомирській області Ободзінську, яка в кримінальному провадженні надала неправдиву інформацію, про те, що немає ніяких порушень.

Як вбачається з копії Журналу №3 обліку вхідних документів, вказаний документ було передано на виконання 15.03.2021 ОСОБА_1 , про що свідчить її особистий підпис.

Вказана обставина позивачем не заперечується.

Листом від 24.03.2021 №183/105/49/01-2020 Головного управліня Національної поліції в Житомирській області «Про розгляд звернень», ОСОБА_6 було надано відповідь на звернення щодо можливих неправомірних дій окремих працівників відділу дізнання, зареєстроване в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУ НП в Житомирській області 11.03.2021 за №130.

Лист підписано Валентиною Коротких-Булавіна. Виконавцем вказано: ОСОБА_7 .

У відповідності до пунктів 2-3 розділу III Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Під час проведення службової перевірки ОСОБА_1 надала пояснення від 27.07.2021 у якому вказала про те, що 15.03.2021 а вх.. №87 їй надійшло звернення ОСОБА_2 .. Отримавши звернення, в усній формі доповіла про наявний конфлікт інтересів та повернула вказаний лист. Зазначає про те, що їй невідомо хто розглядав вищезазначене звернення, а також чому її прізвище вказане як виконавця. (а.с. 80).

Разом з тим, як вбачається з письмових пояснень майора поліції Коротких- ОСОБА_3 від 23.07.2021 у яких остання повідомляє про те, що нею, як керівником позивача, звернення за вх. №84 розписано до розгляду ОСОБА_1 , яка відповідно до загального розподілу та функціональних обов`язків, відповідає за Бердичівський РВП. Коротких – ОСОБА_3 зазначає, що позивач підготувала відповідь в межах компетенції, яку було підписано Коротких- ОСОБА_3 . Вказує, що позивач не повідомляла про наявність конфлікту інтересів, документи не повертала.

Окрім того, в матеріалах службового розслідування міститься довідка №603/105/49/01-2021 від 17.08.2021 за підписом Коротких-Булавіної В.Ю. про те, що з початку 2021 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не повідомляла свого безпосереднього керівника про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів у зв`язку з виконанням службових обов`язків (а.с. 86).

Окрім того, у матеріалах службового розслідування зафіксовано, що "Аналогічним чином старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснила розгляд іншого звернення - інформаційного запиту ОСОБА_2 про свої неправомірні дії (вх. № 1-зі від 02.04.2021). Відповідно до змісту інформаційного запиту, заявник вимагав надати копію висновку про результати службового розслідування за фактом розгляду його попереднього звернення на неправомірні дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 " (а.с. 96).

З матеріалів адміністративної справи вбачається та сторонами не заперечується, що 01.04.2021 за вх. №94зі зареєстровано інформаційний запит ОСОБА_2 у якому заявник зазначає про повідомлення ГУ НП в Житомирській області від 24.03.2021 №183/105/49/01-2020 на скаргу ОСОБА_8 про неправомірні дії слідчого О. Ободзінської, яка була отримана ГУ НП в Житомирській області за №130 від 11.03.2021 та просить надати копію висновку службового розслідування щодо неправомірних дій слідчої О. Ободзінської.. У Відділі дізнання ГУ НП в Житомирській області інформаційний запит зареєстровано за вх. №1зі від 02.04.2021.

Відповідно до інформації, що міститься в копії Журналу №5 обліку пропозицій, заяв і скарг громадян містить запис про те, що ОСОБА_1 є виконавцем, якому доручена перевірка листа за вх. №1зі від 02.04.2021 (а.с. 68-69).

Листом від 07.04.2021 №1зі/105/49/01-2021 ГУ НП в Житомирській області повідомлено ОСОБА_9 про те, що те, що службове розслідування щодо дізнавача ВД ГУНП в Житомирській області ОСОБА_1 не проводилось. Лист підписано В.Коротких-Булавіною, виконавець – Олена Ободзінська.

Під час проведення службового розслідування були відібрані пояснення у позивача та її керівника.

Надаючи свої пояснення 27.07.2021 позивач вказала, що 02.04.2021 їй надійшло звернення за вх. №1зі, яке вона повернула зазначений лист безпосередньому керівнику у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів. Чому її прізвище вказане, як виконавця, а також хто розглядав вказане звернення, позивачу невідомо.

Однак, у поясненнях Коротких – Булавіної В.Ю. від 23.07.2021 вказано, що отриманий запит за вх. №1зі від 02.04.2021 було передано до виконання ОСОБА_1 , якою і було підготовлено відповідь ОСОБА_2 .. Вказує, що позивач не повідомляла про наявність конфлікту інтересів, документи не повертала.

В матеріалах службового розслідування міститься довідка №604/105/49/01-2021 від 17.08.2021 за підписом Коротких-Булавіної В.Ю. про те, що з початку 2021 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не повідомляла свого безпосереднього керівника про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів у зв`язку з виконанням службових обов`язків (а.с. 87).

Відповідно до частини першої статті 15 та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закону України «Про звернення громадян») органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов`язок органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

У абз. 4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" вказано, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Розділ V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженому Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.11.2017 № 930 (далі – Порядок №930) містить вказівку на те, що скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком.

За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України.

За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків.

Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь.

Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга.

Пунктом 5 розділу V Порядку №930 забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду.

У ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» міститься визначення поняття «потенційний конфлікт інтересів» - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Суд звертає увагу на ту обставину, що під час розгляду адміністративної справи до суду не надано жодного належного доказу, що позивач повідомляла (шляхом складання рапорту чи доповідної записки) свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів при розгляді звернень за вх. №87 від 15.03.2021 та за вх. №1зі від 02.04.2021, виконавцем у яких вказано Олену Ободзінську.

Судом при розгляді справи та наданні правової оцінки спірним правовідносинам взято до уваги ту обставину, що у період із 19.03.2021 по 06.04.2021 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, однак вказана обставина не є беззаперечним доказом того, що позивач не мала реальної можливості підготувати відповіді від 07.04.2021 та від 15.03.2021 на звернення (скарги) ОСОБА_2 за вх. №87 від 15.03.2021 та за вх. №1зі від 02.04.2021.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки службового розслідування, що стосуються позивача, є обґрунтованими, а оскаржуваний наказ є таким, що винесений на підставі вимог чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені судом обставини, які підтверджується належними доказами, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправним та скасування пункту наказу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук