Рішення № 103348032, 16.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року Справа№200/887/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

17.01.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач-3):

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 053130007822 від 08.10.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви від 01.10.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи № 20/156 від 25.11.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України Житомирської області № 053130007822 від 03.12.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви від 01.12.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 жовтня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зарахувати до пільгового стажу роботи на посадах:

прибиральниця виробничих приміщень цеху чавунного лиття виробництва № 3 Акціонерного товариства «Норд» з повним робочим днем з 09.09.1999 по 18.01.2001:

чистильник металу, відливків, виробів та деталей в цеху чавунного лиття «Завод компресорів» філіала AT «НОРД» з повним робочим днем з 04.12.2001 по 30.06.2004;

чистильник металу, відливків, виробів та деталей в завод «Кондиціонер» м. Краматорськ з повним робочим днем з 01.07.2004 по 31.10.2006;

наждачник, зайнятий обробленням литва в ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер» з 03.03.2007 по 31.05.2008;

наждачник, зайнятий обробленням литва та зварних виробів абразивними кругами і пневмоінструментом в цеху чавунного литва виробництва №27 AT «Норд» з 01.06.2008 по 30.06.2011;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.02.2022 відповідач-1 надав витребувані судом докази по справі.

10.02.2022 відповідач-2 надав відзив на позовну заяву.

10.02.2022 відповідач-1 надав відзив на позовну заяву.

16.02.2022 відповідач-3 надав витребувані судом докази по справі.

16.02.2022 судом відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Інших заяв і клопотань від сторін до суду не надходило.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачі-2, 3 протиправно відмовили їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Крім того, відповідачі-2, 3 не зарахували до пільгового стажу роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011 згідно довідки від 09.04.2015 №194/ок виданої ПАТ «Норд» м. Краматорськ, оскільки довідка видана в 2015 році та потребує наявності акта зустрічної перевірки пільгового стажу роботи.

Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідачем-1 через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач-1 вмотивовував тим, що згідно з рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 25.11.2021 №20/156, яке було винесене Комісією, позивачу до пільгового стажу не враховано період роботи з 27.06.2005 по 28.09.2005 у зв`язку з перервою в атестації робочих місць. Заява від 01.12.2021 про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності, і рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 03.12.2021 № 053130007822 було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по списку №2, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, відповідач-1 зазначив, що при розгляді наданих документів до пільгового стажу не враховано період роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001; з 04.12.2001 по 30.06.2004; з 01.06.2008 по 30.06.2011 згідно довідки від 09.04.2015 №194/ок, оскільки довідка видана ПАТ «Норд» в 2015 році і потребує перевірки.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачу правомірно було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки був відсутній необхідний пільговий стаж за списком №2.

Крім того, зазначив, що до пільгового стажу за списком №2 не зараховано періоди роботи в Акціонерному товаристві «Норд» з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011 у зв`язку з неможливістю проведення перевірки відповідності пільгової довідки від 09.04.2015 №194/ок первинним документам.

Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач-3 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, протягом розгляду справи із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 09.04.2001, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 01.10.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем при зверненні до пенсійного органу надано такі документи:

- копії паспорта, рнокпп;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.03.2021 №266597399747;

- копія трудової книжки;

- архівна довідка про стаж роботи від 15.03.2021 №24.07.-02/349;

- архівні копії особових карток форми П-2;

- архівні копії наказів про прийом, переведення, звільнення з роботи від 01.07.2004 №15, від 31.10.2006 №243, від 02.03.2007 №58, від 01.04.2008 №44, від 19.05.2008 №252/490;

- архівні копії наказів про зміни в структурі (щодо цеху чавунного лиття) від 01.07.2004 №92п-3, від 08.05.2021 №48/ок;

- архівні копії наказів «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 29.09.2005 №438/1к, від 27.06.2000 №189;

- архівна довідка про заробітну плату від 15.03.2021 №24.07-02/348;

- архівна копія історичної довідки від 15.03.2021 №24.07-02/348;

- індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5.

08.10.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняло рішення №053130007822 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 в якому зазначив наступне, зокрема.

Згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 09 місяців 08 днів, пільговий стаж складає 00 років 00 місяців 00 днів.

До пільгового стажу за списком №2 не враховано періоди робити 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011 згідно довідки від 09.04.2015 №194/ок виданої ПАТ «Норд» м. Краматорськ, оскільки довідка видана в 2015 році та потребує наявності акта зустрічної перевірки пільгового стажу роботи.

Суб`єктом владних повноважень відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25.11.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення №20/156 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи в якому зазначив, зокрема, наступне.

Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянула заяву та документи ОСОБА_1 , про підтвердження пільгового стажу роботи за списком №2 за періоди з 01.07.2004 по 31.10.2006 на посаді чистильника металу, з 03.03.2007 по 31.05.2008 на посаді наждачника у ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер». До заяви додані документи:

- копії паспорта, рнокпп;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.03.2021 №266597399747;

- копія трудової книжки;

- архівна довідка про стаж роботи від 15.03.2021 №24.07.-02/349;

- архівні копії особових карток форми П-2;

- архівні копії наказів про прийом, переведення, звільнення з роботи від 01.07.2004 №15, від 31.10.2006 №243, від 02.03.2007 №58, від 01.04.2008 №44, від 19.05.2008 №252/490;

- архівні копії наказів про зміни в структурі (щодо цеху чавунного лиття) від 01.07.2004 №92п-3, від 08.05.2021 №48/ок;

- архівні копії наказів «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 29.09.2005 №438/1к, від 27.06.2000 №189;

- архівна довідка про заробітну плату від 15.03.2021 №24.07-02/348;

- архівна копія історичної довідки від 15.03.2021 №24.07-02/348;

- індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5.

Посада чистильника металу, відливків, виробів та деталей передбачена списком №2, розділом ХІV «Оброблення металу», підрозділом 1 «Ливарне виробництво», пунктом «а», позицією 14.1.а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Посада наждачника, зайнятого обробленням литва та зварних виробів абразивними кругами та пневматичним інструментом передбачена списком №2, розділом ХІV «Оброблення металу», підрозділом 12 «Інші професії оброблення металу», пунктом «а», позицією 14.12а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Комісія прийняла рішення:

- підтвердити ОСОБА_1 періоди роботи на пільгових умовах за списком №2 з 01.07.2004 по 26.06.2005, з 29.09.2005 по 31.10.2006 на посаді чистильника металу, відливків, виробів та деталей з 03.03.2007 по 31.05.2008 на посаді наждачника, зайнятого обробленням литва в ВАТ «Краматорський завод «Кондиціонер»;

- відмовити ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за списком №2 з 27.06.2005 по 28.09.2005 у зв`язку з перервою в атестації робочих місць.

30.11.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№19513-19130/Б-15/8-0500/21 повідомило позивача про наступне, зокрема.

01.10.2021 позивач звернувся із заявою на призначення пільгової пенсії за віком згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вказаної статті цього закону право на пенсію на пільгових умовах надається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Заява на призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності, і за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08.10.2021 №053130007822 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по списку №2, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До пільгового стажу не враховано період роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011 згідно довідки від 09.04.2015 №194/ок, оскільки довідка видана ПАТ «Норд» в 2015 році і потребує перевірки. Здійснити перевірку немає можливості так, як документи підприємства знаходяться на тимчасово непідконтрольній Україні території. Копії наказів про проведення атестації робочих місць на зазначеному підприємстві не завірені підписом та печаткою.

Позивач надавала заяву на підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

26.11.2021 позивачу направлено листа за №0500-1604-8/113458, яким рекомендовано звернутись до сервісного центру №1 Головного управління для ознайомлення з рішенням Комісії від 25.11.2021 №20/156.

Заява про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від позивача не надходила.

01.12.2021 позивач звернулась із заявою №12416 про призначення пенсії за віком.

03.12.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення №053130007822 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 в якому зазначено, зокрема, наступне.

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 01.12.2021.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

За поданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.

Документами підтверджено, що позивач станом на 01.12.2021 має 29 років 9 місяців 8 днів страхового стажу.

Пільговий стаж особи становить 3 роки 5 місяців 0 днів.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, згідно довідки від 09.04.2015 №194/ок, виданої ПАТ «Норд», м. Краматорськ, оскільки довідка видана в 2015 році. Для зарахування вищезазначених періодів необхідно провести додаткову перевірку.

Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що відповідно до записів № 26-31 трудової книжки серії НОМЕР_3 від 21.07.1983, на ім`я ОСОБА_1 , позивач, зокрема,:

- з 09.09.1999 по 18.01.2001 - працювала прибиральницею виробничого приміщення в цеху чавунного лиття виробництва №3 в Акціонерному товаристві «Норд»;

- з 04.12.2001 по 30.06.2004 - працювала чистильником металу, відливків, виробів та деталей в цеху чавунного лиття в «Завод компресорів» філіалу Aкціонерного товариства «НОРД»;

- з 01.07.2004 по 31.10.2006 - працювала чистильником металу, відливків, виробів та деталей в заводі «Кондиціонер» м. Краматорськ;

- з 03.03.2007 по 31.05.2008 - працювала наждачником, зайнятим обробленням лиття у Відкритому акціонерному товаристві «Краматорський завод «Кондиціонер»;

- з 01.06.2008 по 30.06.2011 - працювала наждачником, зайнятим обробленням лиття та зварних виробів абразивними кругами і пневмоінструментом в цеху чавунного лиття виробництва №27 Aкціонерного товаритсва «Норд».

Крім того, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 09.04.2015 №194/ок, виданої Публічним акціонерним товариством «Норд», м. Краматорськ, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Норд»:

- з 09.09.1999 по 18.01.2001 - прибиральницею ливарного цеху;

- з 04.12.2001 по 30.06.2004 - чистильником металу, відливків, виробів та деталей;

- з 01.06.2008 по 30.06.2011 - наждачником, зайнятим обробленням лиття та зварних виробів абразивними кругами і пневмоінструментом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 114 Закону України № 1058-IV врегульовано питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до статті 44 Закону України № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини другої вказаної статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина четверта статті 24 Закону України № 1058-IV).

Згідно з пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пункт 4.2 розділу ІV постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058» від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм Постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону № 1058, є встановлення факту безпосередньої зайнятості повний робочий день на відповідних роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Як встановлено судом вище, трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у періоди з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України №1058-IV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у періоди з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, що не потребувало надання уточнюючих довідок та надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 05.08.2020 у справі №127/9289/17, висновки яких суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина п`ята статті 242 КАС України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував позивачу спірні періоди його роботи до пільгового стажу.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Щодо відсутності наказів про проведення атестації робочих місць на підприємстві, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, позивач у періоди з 01.07.2004 по 31.10.2006 працювала чистильником металу, відливків, виробів та деталей в заводі «Кондиціонер» м. Краматорськ, з 03.03.2007 по 31.05.2008 працювала наждачником, зайнятим обробленням лиття у Відкритому акціонерному товаристві «Краматорський завод «Кондиціонер».

Суд зазначає, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.11.2021 №20/156 та наданого відповідачем-1 розрахунку стажу позивача, періоди її роботи з 01.07.2004 по 30.06.2004, з 29.09.2005 по 31.10.2006, з 03.03.2007 по 31.05.2008 зараховані до пільгового стажу позивача за списком №2. Проте, період роботи з 27.06.2005 по 28.09.2005 зараховано тільки до страхового стажу.

Суд констатує, що вказані записи у трудовій книжці не містять неточностей, записи зроблені чітко та без виправлень, засвідчені печатками підприємства, відповідальними працівниками та відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудової книжки працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, передбачено порядок заповнення трудової книжки. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України за №01-3/406-02-2 від 10.05.1994, під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Відтак, факт роботи позивача у період з 27.06.2005 по 28.09.2005 підтверджений належним чином та сторонами не оспорюється, спірним є питання щодо зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача.

З матеріалів справи вбачається, що атестація робочих місць на заводі «Кондиціонер» м. Краматорськ та у Відкритому акціонерному товаристві «Краматорський завод «Кондиціонер» проводилась, що підтверджується наказами «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 29.09.2005 №438/1к, від 27.06.2000 №189.

Питання атестації робочих місць врегульовано Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442).

Згідно пунктів 1, 2, 4 Порядку №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (461-2016-п), Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (1290-97-п), Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (163-2001-п), Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.

Згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому вбачається, що працівник, який працює на посаді, віднесеній до відповідного Списку, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділений будь-якими повноваженнями або обов`язками, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Тому, суд дійшов висновку, що відмовляючи працівнику в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу, відповідач фактично покладає відповідальність за не проведення атестації робочих місць на підприємстві на позивача.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного суду, викладеною постанові від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а.

В зазначеній постанові Верховний суд наголосив, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 27.06.2005 по 28.09.2005.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08.07.2004 у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.10.2015 у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Отже, суд констатує, що за результатом розгляду справи не знайшли підтвердження доводи відповідачів щодо не підтвердження страхового стажу позивача за періоди роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, з 27.06.2005 по 28.09.2005.

Оскільки факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед відповідними записами у його трудовій книжці, суд констатує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області №053130007822 від 08.10.2021, Головного управління Пенсійного фонду України Житомирської області №053130007822 від 03.12.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.11.2021 №20/156 в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, з 27.06.2005 по 28.09.2005, прийняті без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправними та підлягаюить скасуванню.

Отже, після скасування судом рішень, відповідач-1 зобов`язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідач як уповноважений орган не перевіряв дотримання інших умов для призначення пенсії із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, що є обов`язковою умовою відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2021 є передчасними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №211/5254/16-а (провадження №К/9901/5537/17), від 20.12.2018 у справі №132/3485/16-а (провадження №К/9901/44939/18).

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області №053130007822 від 08.10.2021, Головного Управління Пенсійного фонду України Житомирської області №053130007822 від 03.12.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії, та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.11.2021 №20/156 в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком №2 періодів роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, з 27.06.2005 по 28.09.2005, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком №2 періоди роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, з 27.06.2005 по 28.09.2005, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 01.10.2021 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2022 позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 992,40 грн. до ухвалення рішення по справі.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у даній справі, а судовий збір не сплачено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - суб`єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місце знаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місце знаходження: вул. Ольжиця, буд. 7, м. Житомир, Донецька область, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області №053130007822 від 08.10.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати Головного Управління Пенсійного фонду України Житомирської області №053130007822 від 03.12.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.11.2021 №20/156 в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком №2 періодів роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, з 27.06.2005 по 28.09.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком №2 періоди роботи з 09.09.1999 по 18.01.2001, з 04.12.2001 по 30.06.2004, з 01.06.2008 по 30.06.2011, з 27.06.2005 по 28.09.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 01.10.2021 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.02.2022.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна