Ухвала суду № 103347947, 16.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

16 лютого 2022 року Справа №200/4626/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу і порядку виконання судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, що залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2015 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, і сплатити заборгованість по ній з 01 лютого 2015 року. Також здійснено розподіл судових витрат.

Після набрання вказаним рішенням законної сили адміністративним судом оформлено та видано виконавчий лист.

30 вересня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП № 66983010.

У лютому 2022 року головний державний виконавець вказаного органу державної виконавчої служби звернувся до суду із заявою, в якій зазначав, що від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов лист від 16 грудня 2021 року №0800-0902-6/86887, в якому зазначалося, що 28 вересня 2021 року ним на виконання судового рішення з 01 лютого 2015 року поновлено нарахування позивачу пенсії, про що свідчить рішення органу Пенсійного фонду України від 28 вересня 2021 року №923030193011; сума заборгованості за період з 01 лютого 2015 року склала 123 890 грн., про що свідчить протокол індивідуального перерахунку. Виплата донарахованої суми за рішенням суду в розмірі 123 890 грн., яка внесена до Реєстру рішень, виконання яких гарантовано державою та перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України.

У зв`язку з тим, що сума заборгованості з пенсії стягувачу не виплачена, заявник просив замінити спосіб і порядок виконання рішення суду із «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, і сплатити заборгованість по ній з 01 лютого 2015 року» на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2015 року в розмірі 123 890 грн.».

Також просив розглядати заяву без участі його представника.

До заяви додав, зокрема, лист боржника, протокол про індивідуальний перерахунок пенсії стягувачу органом Пенсійного фонду України, на які посилався у заяві, та копію витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

В судове засідання представники інших осіб, які беруть участь у вирішенні заяви, не з`явилися, про дату, час і місце її розгляду повідомлялися належним чином. Неприбуття у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судове рішенням, яке набрало законної сили, боржником виконано в частині поновлення нарахування та виплати пенсії, і нарахування заборгованості по ній, однак заборгованість не виплачена через те, що на рахунок органу Пенсійного фонду України з Державного бюджету України не надійшли відповідні кошти.

Вказані обставини не дають підстав для висновку про істотну ускладненість або неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України було б підставою для зміни способу або порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум пенсії Управлінням буде проведена після надходження відповідних коштів із Державного бюджету України.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах неодноразово викладалися в постановах Верховного Суду України, зокрема від 11 листопада 2014 року в справі №21-475а14, від 25 листопада 2014 року в справі №21-506а14, від 13 січня 2015 року №21-604а14, та в постановах Верховного Суду, зокрема від 30 січня 2018 року в справі №281/1820/14-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, зі змісту заяви вбачається, що фактично вона спрямована на прийняття нового судового рішення - із зазначенням суми стягнення на підставі доказів (складеного боржником розрахунку), яких на час прийняття судового рішення не існувало, та які, відповідно, судом не досліджувалися. Вказане не може відбуватися на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по-суті.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви із зазначених в ній обставин.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу і порядку виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 16 лютого 2022 року.

Суддя Т.В. Логойда