Ухвала суду № 103347518, 10.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 лютого 2022 року Справа №200/12284/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 2382 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.06.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

29.12.2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до військової частини 2382 (далі – Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.06.2018 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2020 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини 2382 (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Марата, б. 16, ідентифікаційний код юридичної особи 14321883) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.06.2018 року – задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини 2382 щодо не нарахування та не виплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його служби з 01.12.2015 року по 10.05.2016 року та з 24.01.2018 року по 05.06.2018 року. Визнано протиправними дії військової частини 2382 щодо застосування жовтня 2015 року та листопада 2016 року, як базових місяців в період з 01.12.2015 року 10.05.2016 року та з 24.01.2018 року по 28.02.2018 року, а в період з 01.03.2018 року по 05.06.2018 року не врахування абзаців 4, 6, пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано військову частину 2382 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 10.05.2016 року та з 24.01.2018 року по 05.06.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 20.10.2015 року по 10.05.2016 року та з 24.01.2018 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 05.06.2018 року - березень 2018 року, з урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Після набрання вказаним рішенням законної сили адміністративним судом оформлено та видано виконавчий лист.

31.01.2022 року представник позивача звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 2382 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.06.2018 року.

Вказана заява обґрунтована тим, що 28.09.2021 року було відкрито виконавче провадження за реєстраційним номером 66877295. 15.01.2022 року Позивачем було отримано постанову від 06.12.2021 року про закінчення виконавчого провадження №66877295. Постанова про закінчення виконавчого провадження було оскаржена у встановлений законом порядком до Донецького окружного адміністративного суду. Станом на 22.01.2022 року вказане рішення Відповідачем не виконано.

Розглянувши заяву суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, позивач зазначив, що станом на теперішній час рішення суду відповідачем не виконано.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частинами 2-3 зазначеної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Приписи статті 382 КАС України не передбачають умови, при настанні яких має бути застосована вказана процесуальна форма судового контролю. А отже, суд має оцінювати та враховувати обставин у кожній конкретній справі окремо.

Як встановлено судом, виконавчий лист по справі №200/12284/20-а який видано 08.07.2021, було виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження №66877295, доказів які б підтверджували скасування вказаної постанови представником позивача до суду не надано. Отже, у зв`язку з тим, що рішення суду по справі №200/12284/20-а виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження №66877295 від 06.12.2021 року, а тому підстави для встановлення судового контролю у суду відсутні.

З урахуванням викладеного вище, у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 2382 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.06.2018 року відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини 2382 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.06.2018 року – відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Перший апеляційний адміністративний суд.

Суддя Є.В. Череповський