Рішення № 103347249, 07.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року Справа№200/17089/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки А.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.08.2021 року, в порядку Закону України “Про звернення громадян”, звернувся до відповідача із заявою, в який просив здійснити перевірку дотримання АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» вимог трудового законодавства в галузі виплати заробітної плати за перевищення державного графіку часу за останні 3 роки та перевірити порядок нарахування і виплати заборгованості працівникам, яким така заборгованість вже була виплачена впродовж 2020-2021 року і, в разі виявлення порушень трудового законодавства, вжити відповідних заходів реагування.

25.08.2021 року від відповідача надійшла відповідь в якій повідомлено, що відповідачем направлено листа на погодження проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду стосовно АТ АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», зазначено, що після отримання відповідної згоди, будуть здійснені заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю зазначеним суб`єктом господарювання, за результатами якого позивача буде додатково повідомлено. До теперішнього часу остаточного рішення відповідачем не прийнято та про результати позивача не повідомлено.

В подальшому, 21.09.2021 року позивач звернувся до Бахмутської окружної прокуратури з письмовою заявою про протиправність дій керівника АТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат» щодо не виплати заборгованості з заробітної плати. 22.09.2021 року від Бахмутської окружної прокуратури позивач отримав лист-відповідь згідно з яким повідомлено, що прокуратура направила заяву до Головного управління Держпраці в Донецькій області, де вказано проінформувати позивача як заявника у встановлений законом строк. Відповіді на вказане звернення від відповідача не отримано.

Позивач вважає, що бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, яка полягає у не наданні відповіді на заяви, фактично відмовлено в задоволенні вимог та в поновленні його порушених прав, оскільки в компетенції відповідача знаходиться повноваження щодо їх поновлення.

Крім цього позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій та бездіяльності посадових осіб відповідача, які полягають у ненаданні відповіді на заяви від 05.08.2021 року та від 21.09.2021року, йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у виникненні негативного для явища, зокрема, необхідності вжиття додаткових заходів для реалізації особистого права, оправданого очікування поновлення права та розраховування на його поновлення, витрачання особистого часу для вирішення цих питань, тощо.

На підставі викладеного позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, яка полягає в неналежному розгляді заяв від 05.08.2021 року та від 21.09.2021 року та не наданні відповіді щодо вжиття заходів впливу з приводу не дотримання АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» вимог трудового законодавства, викладених в заявах;

зобов`язати відповідача надати обґрунтовану відповідь на заяви від 05.08.2021 року та від 21.09.2021 року щодо вжиття заходів впливу з приводу не дотримання АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» вимог трудового законодавства, викладених в заявах;

стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю в розмірі 5000 (п`яти тисяч) грн.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року відкрито провадження по справі.

30.12.2021 року відповідачем було надано відзив по справі, згідно змісту якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог наполягаючи на правомірності своїх дій. Також відповідачем було надано клопотання про залишення позовної заяви без руху, проте суд зауважує, що відомості, зазначені позивачем в позовній заяві, є достатніми для прийняття рішення про відкриття провадження по справі.

20.01.2022 року позивач надав відповідь на відзив.

28.01.2022 року відповідачем було надано письмові заперечення до справи.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

05.08.2021 позивач звернувся до Міжрегіонального управління із заявою, у якій просив Міжрегіональне управління здійснити перевірку суб`єкта господарювання АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЧАСІВОЯРСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБІНАТ» на дотримання вимог законодавства про працю.

Згідно матеріалів справи, заяву позивача від 05.08.2021 спрямовано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) (Держпраці), для погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (лист Міжрегіонального управління від 10.08.2021 №Л/34/ДП).

За результатами розгляду вищезазначеної заяви по суті, листом від 25.08.2021 №04.2/М-405Д Міжрегіональне управління повідомило позивача про направлення його заяви на адресу Держпраці та можливість здійснення заходів державного нагляду (контролю) виключно після їх погодження.

Результатів розгляду заяви позивача органом Держпраці України матеріали справи не містять.

28.09.2021 за вх.№М-511Д на адресу Міжрегіонального управління надійшов лист Бахмутської окружної прокуратури Донецької області від 22.09.2021 №21 -р-21/50-2769вих-21, яким в порядку статті 7 Закону №393/96-ВР спрямовано звернення ОСОБА_1 від 21.09.2021 з додатком на 5 аркушах.Зі змісту вищезазначеного листа вбачається, що адресантом до нього додано: заяву ОСОБА_1 від 21.09.2021, якою позивач в порядку статей 214, 303, 307 Кримінального процесуального кодексу України просить Бахмутську окружну прокуратуру Донецької області зобов`язати Бахмутський РВП ГУ НП в Донецькій області внести відомості про вчинення злочину, передбаченого статтею 175 Кримінального кодексу України; лист Бахмутського районного відділу поліції ГУ НП в Донецькій області від 13.09.2021 №М-237/401/01-2021; заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 про вчинення злочину, передбаченого статтею 175 Кримінального кодексу України.

Відповіді на звернення ОСОБА_1 від 21.09.2021, перенаправлене Бахмутською окружною прокуратурою Донецької області до відповідача, матеріали справи не містять.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно преамбули Закону України “Про звернення громадян” № 393/96-ВР, цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України “Про звернення громадян”, письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України “Про звернення громадян”, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Частиною 1 ст. 15 “Про звернення громадян” передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 20 “Про звернення громадян”, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як вже було зазначено вище, 05.08.2021 позивач звернувся до Міжрегіонального управління із заявою, про здійснення перевірки суб`єкта господарювання АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЧАСІВОЯРСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ КОМБІНАТ» на дотримання вимог законодавства про працю.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно матеріалів справи, заяву позивача від 05.08.2021 спрямовано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) (Держпраці), для погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (лист Міжрегіонального управління від 10.08.2021 №Л/34/ДП).

За результатами розгляду вищезазначеної заяви по суті, листом від 25.08.2021 №04.2/М-405Д Міжрегіональне управління повідомило позивача про направлення його заяви на адресу Держпраці та можливість здійснення заходів державного нагляду (контролю) виключно після їх погодження.

Аналізуючи матеріали справи суд вважає, що відповідачем дотримано порядок та строки розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.08.2021 року, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Таким чином права позивача в цій частині позовних вимог не порушені.

Щодо заяви від 21.09.2021, яка була перенаправлена Бахмутською окружною прокуратурою Донецької області на розгляд відповідача, та який вважає, що вказана заява за своєю формою та змістом є скаргою на бездіяльність органів досудового розслідування, яка в свою чергу підлягає розгляду в порядку, встановленому главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, а тому, в розумінні статті 12 Закону №393/96-ВР, не належить до звернень громадян та на неї не поширюється дія Закону №393/96-ВР.

Відповідно ст. 12 Закону №393/96-ВР, дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Аналізуючи вказані обставини та не надаючи правової оцінки змісту заяви від 21.09.2021 року, суд вважає, що відповідач на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України “Про звернення громадян” повинен був надати відповідь ОСОБА_1 , в якій письмово викласти свою позицію щодо належності розгляду такої заяви.

Відтак суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, яка полягає в наданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 21.09.2021 року; зобов`язання відповідача надати обґрунтовану відповідь на заяву від 21.09.2021 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано суду доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди такими, що задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачем доведена правомірність спірного рішення, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись КАС України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, код ЄДРПОУ 43866127) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, яка полягає в наданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 21.09.2021 року.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, код ЄДРПОУ 43866127) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) відповідь на заяву від 21.09.2021 року.

В іншій частині позову, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, код ЄДРПОУ 43866127) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка