Рішення № 103347141, 01.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Справа№200/12321/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому порядку адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 21 677,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, раніше не заявлений до суду, що виник з причин несплати самостійно задекларованих зобов`язань у загальному розмірі 21 677,08 грн:

- борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 16 674,68 грн;

- борг з військового збору (код бюджетної класифікації 11011000) в сумі 5 002,40 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 11 вересня 2018 року № 42338-49, яка направлена відповідачу та вручена останньому згідно поштового повідомлення-рішення.

Вказана вимога не оскаржувалась відповідачем та не відкликалась.

Враховуючи, що протягом тривалого часу зазначений борг відповідач не сплачує, позивач звернувся до суду із даним позовом (а.с. 1-3).

23 вересня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд направ запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області (а.с. 18).

28 вересня 2021 року судом отримано повідомлення, яким підтверджено місце проживання відповідача, зазначене у позові (а.с. 21).

Ухвалою суду від 1 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 22).

У відзиві на позов, який надійшов від відповідача, останній не погоджується з позовними вимогами, обґрунтовуючи свою незгоду тим, що відповідач надіслав податкову вимогу у 2019 році, хоча земельні ділянки були переоформлені у 2016 році; на звернення ОСОБА_1 щодо тривалого строку не направлення йому вимоги, управління повідомило, що відповідач повинен самостійно сплачувати збір, без нагадувань.

Також відповідач зазначає, що Головним управління пропущений строк позовної давності для подачі до суду даного позову (а.с. 28-30).

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 8 грудня 2021 року (а.с. 33).

Ухвалою суду від 8 грудня 2021 року відкладено підготовче засідання у справі на 12 січня 2022 року (а.с. 39).

Ухвалою суду від 12 січня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 26 січня 2022 року (а.с. 48)

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження (а.с. 58).

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 цієї ж статті для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як слідує зі ст. 102 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року за № 2755-VI (далі - Податковий кодекс) відлік строку для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов`язаною зі стягненням такого боргу, починається з дня виникнення податкового боргу і триває 1 095 днів.

Разом із цим згідно з абз. 10 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу (із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13 травня 2020 року) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із даним позовом без пропуску встановленого строку для такого звернення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: 87715, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, є відокремленим підрозділом без статусу юридичної особи Державної податкової служби України, уповноваженим здійснювати функцію з контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів та належним позивачем у справі (а.с. 61).

Відповідач, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Як встановлено судом, 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 до контролюючого органу була подана податкова декларація про майновий стан за 2016 рік, відповідно до якої позивачем самостійно задеклароване грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16 674,68 грн та військового збору у сумі 5 002,40 грн (а.с. 10-11).

Станом на час звернення до суду із даним позовом за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 21 677,08 грн, що раніше не був заявлений до суду, який виник з причини несплати самостійно задекларованих у 2020 році зобов`язань за 2016 рік на суму 21 677,08 грн, а саме:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 16 674,68 грн;

- військовий збір (код бюджетної класифікації 11011000) в сумі 5 002,4 грн (а.с. 1, 4, 11, 6-9).

Зазначена заборгованість підтверджується і випискою з інтегрованої картки платника (а.с. 6-9).

Відповідно до матеріалів справи 11 вересня 2018 року податковим органом була сформована податкова вимога форми «Ф» № 42338-49 про сплату відповідачем податкового боргу в сумі 2 007,41 грн, яка 27 грудня 2018 року була направлена ОСОБА_1 за його місцем проживання та отримана останнім 27 грудня 2018 року (а.с. 5).

Суду не надано доказів на підтвердження оскарження ОСОБА_1 цієї вимоги та її скасування, а також на підтвердження її відкликання.

У зв`язку із несплатою зазначеної у декларації суми податкового боргу та наявністю чинної вимоги від 11 вересня 2018 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року за № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 38.1 ст. 38 Податкового кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 ст. 6 цього Кодексу податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з приписами п.п. 16.1.3 та 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу).

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59).

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на адресу відповідача була направлена податкова вимога за формою «Ф» від 11 вересня 2018 року № 42338-49 на суму 2 007,41 грн, яка в судовому порядку відповідачем не оскаржена та не відкликана податковим органом (доказів на підтвердження зворотного суду не надано).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п. 95.2 Податкового кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг […].

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що станом на час розгляду даної справи сума податкового боргу в розмірі 21 677,08 грн в добровільному порядку відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій (код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: 87715, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 21 677,08 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 21 677 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн 08 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна