Рішення № 103346389, 07.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа № 160/23044/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Станом на 2020 рік ОСОБА_1 не має у користуванні, зокрема й на умовах оренди, будь-яких земельних ділянок, будь-яких об`єктів нерухомого майна, які б містилися на певних земельних ділянках, а також не укладала жодних договорів оренди земельної ділянки. Як зазначає позивач, у останньої відсутні об`єкти оподаткування, а сама вона не є платником орендної плати за земельні ділянки. Контролюючий орган самостійно з перевищенням компетенції визначив підстави для нарахування позивачу податкових зобов`язань земельного податку.

У Державному земельному кадастрі відсутні будь-які дані про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих за адресою АДРЕСА_2 , з кадастровими номерами: 1210100000:01:009:0077, загальною площею 0,0981 га (площа частки складає 0,0505 га) для фактичного розміщення гаража; 1210100000:01:009:0076, площею 0,1144 га для фактичного розміщення адміністративно-побутового корпусу; 1210100000:01:009:0078, загальною площею 0,1589 га (площа частки складає 0,1162 га) для фактичного розміщення проїзду. Означене підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.09.2020 р. №Є-903/0-1239/6-20, згідно з даними якого у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в архіві відсутні будь-які витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 1210100000:01:009:0077, 1210100000:01:009:0076, 1210100000:01:009:0078, а також, що відомості про зазначені ділянки не внесені до Державного земельного кадастру, що також підтверджується повідомленнями про відмову в прийнятті заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру від 13.08.2020 р. №3/130820/09, №4/130820/09, №5/130820/09.

Позивач також зазначає, що до податкових повідомлень-рішень №39960-5240-0461 від 03.03.2020 року, №39961-5240-0461 від 03.03.2020 року, №39962-5240-0461 від 03.03.2020 року контролюючим органом не додано розрахунку податкового зобов`язання, що позбавляє позивача можливості встановити на які саме об`єкти нерухомого майна (земельні ділянки), що перебувають у власності платника податків, нараховано орендну плату з фізичних осіб, за якими ставками та за який період.

За відсутності розрахунків до податкових повідомлень-рішень №39960-5240-0461 від 03.03.2020 року, №39961-5240-0461 від 03.03.2020 року, №39962-5240-0461 від 03.03.2020 року не можливо встановити який розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок було застосовано відповідачем для нарахування зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб за період 2020 рік.

Водночас, належні докази направлення ОСОБА_1 , в порядку статті 42 ПК України, оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні. Так, додана до уточненої позовної заяви від 05.11.2021 року копія конверта, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія списку згрупованих поштових листів рекомендованих та копія фіскального чеку не дають підстави вважати про дійсне надсилання на адресу ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Так, копія конверту за індивідуальним трек-номером 49087 3427265 1 не містить зазначення адреси та адресата. Копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення також не підтверджує жодним чином надсилання ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень: відсутні будь-які відмітки працівників поштового зв`язку про вручення/невручення листа, відсутній підпис працівника поштового зв`язку та відбитки поштових штемпелів, відсутня дата та місце подання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Копія списку №1311 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих не містить дати відправлення та відсутній підпис працівника поштового зв`язку та відбитки поштових штемпелів.

На підставі викладеного вище, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/23044/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн.

Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

13.12.2021 р. за вх.№113520/21 через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в обгрунтуванння якого зазначено наступне.

У користуванні громадянки ОСОБА_1 знаходяться наступні земельні ділянки: за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1210100000:01:009:0076, площа 0,1144 га (договір оренди землі від 03.07.2003 року № 5508); м. Дніпро, вул. Артільна, 10, кадастровий номер 1210100000:01:009:0077, площа 0,0505 га (договір оренди землі від 03.07.2003 року № 5507); м. Дніпро, вул. Артільна, 10, кадастровий номер 1210100000:01:009:0078, площа 0,1162 га (договір оренди землі від 03.07.2003 року № 5509).

На підставі означеного, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкові повідомлення - рішення №39960-5240-0461, №39961-5240-0461, №39962-5240-0461 від 03.03.2020 р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено в порядку ст. 42 ПК України, засобами поштового, зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу платника, а саме: АДРЕСА_3 .

Поштовий лист із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями повернуто до контролюючого органу не врученими, з проставлянням дати на довідці про неможливість вручення поштового відправлення – 21.04.2020 р.

Відповідач зазначає, що з 01.01.2021 р. відбулось фактичне (компенсаційне) адміністратвине правонаступництво, оскільне саме норми адміністартвиного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридичної особи публічного права (ЄДРОПОУ 43145015) до ГУ ДПС у Дніпроптеровській області як відокремленого підрозділу (ЄДРПОУ ВП 44118658) Державної податкової служби України.

На підставі викладеного вище, представник відповідача просить суд здійснити процескальне правонаступництво відповідача по справі №160/23044/21 – ГУ ДПС у Дніпроптеровській області (ЄДРПОУ 43145015) на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (ЄДРПОУ 44118658), та відмовити у задоволенні пред`явлених позовних вимог.

постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби переліком згідно з додатком.

Згідно додатку до постанови до переліку органів ДПС, що ліквідуються включено, зокрема, і Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зі змісту п.2 наведеної Постанови №893 встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком зі змісту якого видно, що утворено у тому числі і як територіальний орган ДПС - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (44118658).

Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 року № 643 затверджено положення "Про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області" відповідно п. 1 якого, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Дніпропетровської області та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).

Отже, з 30.09.2020 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

З урахуванням зазначеного вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про здійснення процескального правонаступництва відповідача по справі №160/23044/21, а саме: Головне управління ДПС у Дніпроптеровській області (ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (ЄДРПОУ 44118658), дотримуючись при цьому принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві та з урахуванням вимог ч.5 ст.243 КАС України, в тексті рішення суду.

24.12.2021 р. представником позивача, через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін від 24.12.2021 р. вх.№118542/21, в обгрунтування якого зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі ч.5 ст.262 КАС України, та з урахуванням складності даної справи, а також важливого значення рішення по справі для позивача, представник позивача просить суд розглядати справу № 160/23044/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що окрім зазначеного представником відповідача, а саме: «з урахуваннням складності даної справи, а також важливого значення рішення по справі для позивача» будь-яких інших обґрунтувань як в підтвердження зазначеного, так і посилань на інші обставини, зазначено не було.

У відповідності до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.2 ст.210 КАС України, з урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з`ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства, суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі.

Відтак, призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження з підстав, як зазначає представник позивача, а саме на думку представника позивача предмет спору за своїм змістом є значимим, з необхідністю переходу до загального позовного провадження, є правом суду, а не обов`язком.

При цьому, суд зазначає, що з метою збереження життя та здоров`я людей, та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., зі змінами, якою визначено, що на усій території України з 12 березня по 31 серпня 2020 року було встановлено карантин, судом було відкрито провадження у даній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

З урахуванням зазначеного вище, суд прийшов до висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявленого клопотання представника позивача про розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, на підставі чого вважає за необхідне у задоволенні останнього відмовити, дотримуючись при цьому принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві та з урахуванням вимог ч.5 ст.243 КАС України, в тексті рішення суду.

24.12.2021 р., позивачем було подано відповідь на відзив від 24.12.2021 р., в обгрунтування якого зазначено наступне.

Станом на 2020 рік ОСОБА_1 не має у користуванні, зокрема й на умовах оренди, будь-яких земельних ділянок.

Позивач зазначає, що дійсно між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) на підставі рішення міської ради від 25.04.2003 року №37/9 укладено строкові договори оренди земельних ділянок від 03.07.2003 року, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Латіш І.П. за № 5507, за № 5508, за № 5509 (бланки серії ВАМ № 444372, ВАМ № 444366, бланк серії ВАМ № 444382).

За вказаними договорами оренди земельної ділянки Дніпропетровська міська рада (орендодавець) передає, а ОСОБА_1 (орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки, розташовані за адресою АДРЕСА_2 : кадастровий номер 1210100000:01:009:0077, загальною площею 0,0981 га (площа частки складає 0,0505 га) для фактичного розміщення гаража; кадастровий номер 1210100000:01:009:0076, площею 0,1144 га для фактичного розміщення адміністративно-побутового корпусу; кадастровий номер 1210100000:01:009:0078, загальною площею 0,1589 га (площа частки складає 0,1162 га) для фактичного розміщення проїзду.

Відповідно до пункту 2.1 зазначених договорів, земельні ділянки передаються орендарю до 25.04.2018 року. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.

Строк дії договорів оренди закінчився 25.04.2018 року, й не поновлювався. Підтвердженням цього є й дані Державного земельного кадастру копії повідомлень про відмову в прийнятті заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру від 13.08.2020 р. №3/130820/09, №4/130820/09, №5/130820/09.

Дніпропетровською міською радою не приймалося рішення щодо переукладання договорів оренди земельних ділянок з позивачем на новий строк, а тому у позивача не виникало право користування такими земельними ділянками, й відповідно не виникав обов`язок щодо оплати орендної плати після 25.04.2018 року (після закінчення строку оренди).

Водночас, позивач зазначає, що нерухоме майно, що розташовано на вказаних вище земельних ділянках, у 2019 р. позивачем було відчужено на користь ОСОБА_2 , а саме: частина будівлі гаража (літ. М-1): приміщення №№ 1,2,6 загальною площею 228,3 кв.м., на підставі договору дарування від 16.09.2019 року серії ННХ № 631974, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. за №2675 та на підставі Договору дарування від 16.09.2019 року серії ННХ № 631976, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. за № 2676. Зазначене підтверджується також копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2019 року за № 181259443; адміністративно-побутовий корпус (літ.Н-2) загальною площею 584,6 кв. м., на підставі Договору дарування від 16.09.2019 року серії НИХ № 631974, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В. за № 2675 та на підставі договору дарування від 16.09.2019 року серії НИХ № 631976, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. за № 2676. Зазначене підтверджується також копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2019 року за № 181259443.

Щодо розрахунків та визначення бази оподаткування – нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, позивач зазначає, що відповідач вказує, що розрахунок податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, що нарахований позивачу, здійснений контролюючим органом на підставі інформації, що міститься у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.05.2019 року № 18-4-0.38766/107-19, однак вказаний лист містить інформацію про нормативно грошову оцінку земельних ділянок за 2016, 2017, 2018 та 2019 рік. Натомість оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Відповідачем за податковий період – 2020 рік.

Позивач зазначає, що в порушення приписів абз.2 п.286.1 ст.286 ПК України, п.п.4, 9, 10 Порядку №1386, інформація, що зазначена у листі Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.05.2019 р. №18-4-0.38-766/107-19, отримана відповідачем у спосіб, що не передбачений Конституцією та чинним законодавством.

Дані додатку до вищезазначеного листа містять інформацію щодо нормативної грошової оцінки 1 кв.м. невідомих земельних ділянок за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, за наступними адресами: АДРЕСА_2 (0,0981 га); АДРЕСА_2 (0,1144 га); АДРЕСА_2 (0,1589 га); АДРЕСА_2 (0,0587 га).

Однак, як зазначає позивач, вищезазначена інформація не дає можливості визначитися з тим, чи є серед переліку земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 , саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210100000:01:009:0076; 1210100000:01:009:0077; 1210100000:01:009:0078, які певного часу знаходилися в оренді у ОСОБА_1 , оскільки вихідні дані листа від 17.05.2019 року № 18-4-0.38-766/107-19 щодо площ зазначених ділянок не співпадають з даними правовстановлюючих документів на оренду землі ОСОБА_1 .

На підставі викладеного вище, та з посиланням на той факт, що станом на 2020 рік ОСОБА_1 не має у користуванні, зокрема й на умовах оренди, будь-яких земельних ділянок, будь-яких об`єктів нерухомого майна, які-б містилися на певних земельних ділянках, а також не укладала жодних договорів оренди земельної ділянки, тобто, в неї відсутні об`єкти оподаткування, а сама вона не є платником орендної плати за земельні ділянки, пзивач просить суд позовні вимоги останньої задовольнити.

Відповідно до довідки від 20.12.2021 р. №236, складеною начальником відділу управління персоналом Аліною Шевченко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна перебуватиме у щорічній відпустці, а саме з: 28.12.2021 по 31.12.2021 року; 04.01.2022 по 06.01.2022 року; 10.01.2022 по 14.01.2022 року; 20.01.2022 до 21.01.2022 року.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка від 07.02.2022 р. №34 складена начальником відділу управління персоналом А.В. Шевченко, в тексті якої зазначено, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна в період з 24.01.2022 р. по 04.02.2022 р. перебувала на лікарняному.

Отже, дана справа вирішується в перші робочого дні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Євгенії Олексіївни, тобто 07.02.2022 р.

На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Нерухоме майно, що розташовано на земельних ділянках за адресою, а саме: АДРЕСА_2 : кадастровий номер 1210100000:01:009:0077, загальною площею 0,0981 га (площа частки складає 0,0505 га) для фактичного розміщення гаража; кадастровий номер 1210100000:01:009:0076, площею 0,1144 га для фактичного розміщення адміністративно-побутового корпусу; кадастровий номер 1210100000:01:009:0078, загальною площею 0,1589 га (площа частки складає 0,1162 га) для фактичного розміщення проїзду у 2019 р. позивачем – ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 , а саме: частина будівлі гаража (літ. М-1): приміщення №№ 1,2,6 загальною площею 228,3 кв.м., на підставі договору дарування від 16.09.2019 року серії ННХ № 631974, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. за №2675, що підтверджується договором дарування від 16.09.2019 року серії ННХ № 631976, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. за № 2676, копія якого міститься в матеріалах справи. Означене такоє підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2019 року за № 181259443; адміністративно-побутовий корпус (літ.Н-2) загальною площею 584,6 кв. м., на підставі Договору дарування від 16.09.2019 року серії НИХ № 631974, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В. за № 2675 та на підставі договору дарування від 16.09.2019 року серії НИХ № 631976, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В. за № 2676, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2019 року за № 181259443, які містяться в матеріалах справи.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано відносно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, з визначеними сумами податкових зобов`язань за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за податковий період – 2020 рік, а саме: від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн.

Позивач зазначені вище податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванюю.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України,

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами в, г, д пункту 286.1 цієї статті, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 цієї статті;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.2 статті 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

За змістом приписів п.288.4 та п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області

При цьому, п.288.7 ст.288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами п.286.2 та п.286.3 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Водночас, відповідно до абз.1 п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Абзацами 2-4 пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з пунктом 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У частинах першій та другій статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтями 125 і 126 цього Кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

За частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, суд виходить з наступного.

Суд вважає протиправними оскаржуванні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн., виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтведжено доказами, наявними в матеріалами справи, з 2002 р. позивач – ОСОБА_1 володіла на праві приватної власності частиною нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: літ.М-1 - частина будівлі гаража: приміщення №№ НОМЕР_1 загальною площею 228,3кв.м.; літ.Н-2 - адміністративно-побутовий корпус загальною площею 584,6кв.м., у зв`язку із чим 03 липня 2003 року між ОСОБА_1 , як орендарем, та Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, укладено три договори оренди земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: частини земельної ділянки загальною площею 0,0981 га (площа частки складає 0,0505га), для фактичного розміщення гаража, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом №1210100000:01:009:0077; земельної ділянки площею 0,1144га для фактичного розміщення адміністративно-побутового корпусу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом №1210100000:01:009:0076; частки земельної ділянки загальною площею 0,1589га (площа частки складає 0,1162га) для фактичного розміщення проїзду, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом №1210100000:01:009:0078. При цьому, у вересні 2019 року ОСОБА_1 відчужено ОСОБА_2 нерухоме майно, яке розташоване на вищевказаних орендованих земельних ділянках, що підтверджується договорами дарування від 16 вересня 2019 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181259443 від 17.09.2019р., відповідно до якого за ОСОБА_2 на підставі вищевказаних договорів дарування від 16.09.2019р. зареєстровано право приватної власності на нерухоме майно, що раніше належало ОСОБА_1 , а саме: частину нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: літ.М-1 - частина будівлі гаража: приміщення №№ НОМЕР_1 загальною площею 228,3кв.м.; літ.Н-2 - адміністративно-побутовий корпус загальною площею 584,6кв.м. (дата державно реєстрації 16.09.2019р.).

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься рішення Дніпроптеровського окружного адміністратвиного суду від 20.01.2021 р. у справі №160/10944/20, яким позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2019 р. №269979-5353-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2019 рік на суму 30223,63 грн. (тридцять тисяч двісті двадцять три гривні 63 копійки).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2019 р. №269980-5353-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2019 рік на суму 67556,67грн. (шістдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 67 копійок).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.05.2019 р. №269981-5353-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2019 рік на суму 65206,56грн. (шістдесят п`ять тисяч двісті шість гривень 56 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 1051,00грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністратвиного суду від 02.09.2021 р. у справі №160/10944/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі №160/10944/20 – без змін.

Відтак, рішення Дніпроптеровського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 р. у справі №160/10944/20, у відповідності до ч.2 ст.255 КАС України, якою визначено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, набрало законної сили 02.09.2021 р.

Суд зазначає, що рішення Дніпроптеровського окружного адміністратвиного суду від 20.01.2021 р. у справі №160/10944/20, яке набрало законної сили 02.09.2021 р. має преюдиційне значення для вирішення даної справи по суті. Оскільки наступні обставини, а саме: ОСОБА_1 у вересні 2019 року відчужено ОСОБА_2 нерухоме майно, яке розташоване на вищевказаних орендованих земельних ділянках, що підтверджується договорами дарування від 16 вересня 2019 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181259443 від 17.09.2019р., відповідно до якого за ОСОБА_2 на підставі вищевказаних договорів дарування від 16.09.2019р. зареєстровано право приватної власності на нерухоме майно, що раніше належало ОСОБА_1 , а саме: частину нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: літ.М-1 – частина будівлі гаража: приміщення №№ НОМЕР_1 загальною площею 228,3кв.м.; літ.Н-2 – адміністративно-побутовий корпус загальною площею 584,6кв.м. (дата державно реєстрації 16.09.2019р.). За таких обставин, з моменту набуття права власності ОСОБА_2 на будівлі, що розташовані на орендованих позивачем земельних ділянках, для позивача така оренда землі вважається припиненою, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 обов`язку щодо плати за землю з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , встановленні в рішенні Дніпроптеровського окружного адміністратвиного суду від 20.01.2021 р. у справі №160/4407/19.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що з моменту набуття права власності ОСОБА_2 на будівлі, що розташовані на орендованих позивачем земельних ділянках, для позивача, з 01 вересня 2019 року, внаслідок відчуження земельних ділянок, така оренда землі вважається припиненою, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 обов`язку щодо плати за землю з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідними адресами.

Суд зауважує, що відповідач жодними належними доказами в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України не довів під час судового розгляду справи доказів провомірності сформованих останнім оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн.

Таким чином, підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача – суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 19.11.2021 р. №0.0.2347581729.1 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 4 876,20 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість грн., 20 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділа (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати ОСОБА_1 суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в сумі 4 876,20 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість грн., 20 коп.), відповідно до квитанції від 19.11.2021 р. №0.0.2347581729.1

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділа (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 року №39960- 5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 90 422,02 грн., від 03.03.2020 року №39961-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 202 115,49 грн., від 03.03.2020 року №39962-5240-0461 (форма «Ф») на загальну суму податкового зобов`язання 195 082,77 грн., – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу від 03.03.2020 р. №39960-5240-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2020 рік на суму 90 422,02 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу від 03.03.2020 р. №39961-5240-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2020 рік на суму 202 115,49 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу від 03.03.2020 р. №39962-5240-0461 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2020 рік на суму 195 082,77 грн.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділа (ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 4 876,20 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість грн., 20 коп.), відповідно до квитанції від 19.11.2021 р. №0.0.2347581729.1.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова