Рішення № 103346365, 07.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа № 160/19333/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2021 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі – відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.11.2018 року №0562341304 (форма «Р») про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 128080,68 грн., з яких штрафних (фінансових) санкцій на суму 32020,17 грн.; №0562381304 (форма «Р») про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у сумі 10673,39 грн., з яких штрафних (фінансових) санкцій на суму 2668,35 грн.; №0562331304 (форма ПС») про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 грн. за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до курсу валюти прощеного боргу (кредиту) не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню. На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/19333/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.12.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначив, що АТ «УкрСиббанк» здійснило списання кредитної заборгованості ОСОБА_1 у сумі 712248,31 грн. у І кв.2016 року, повідомивши боржника у відповідності до вимог п.п. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст. 164 ПК України, діючого на момент списання кредитної заборгованості боржника повідомленням про анулювання боргу шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу. Суму анульованої заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 712248,31 грн. було включено АТ «УкрСиббанк» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за І квартал 2016 за ознакою доходу «126» (додаткове благо). Згідно відомостей ЦБД ДРФО із суми доходу, отриманого ОСОБА_1 від АТ «УкрСиббанка» у розмірі 712248,31 грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався. Твердження ОСОБА_1 , викладені у позові, не підпадають під дію положень пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, а сума нарахованого доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 712 248,31 грн. фізичній особі ОСОБА_1 , не є прощеною сумою в розумінні положень пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів: додаткової угоди №1 від 16.02.2016 та повідомлення про анулювання боргу від 18.02.2016 не вбачається зміни валюти кредитного договору від 18.04.2008. Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено, що для фізичної особи ОСОБА_1 визначена база оподаткування у вигляді доходу від анулювання (прощення) заборгованості за кредитом, який нараховано банківською установою АТ «УкрСиббанк» у І кварталі 2016 року, з урахуванням п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України, у сумі 711559,31 грн. (712248,31 грн. - 689,0 грн). Відтак, в порушення п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 та з урахуванням п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 ПК України за наслідками перевірки фізичної особи ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням у І кварталі 2016 - 711559,31 грн. (712248,31 грн. - 689,0 грн), як додаткове благо у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 128080,68 грн., а саме: 711559,31 х 18% = 128080,68 грн. Одночасно доходи, визначені ст. 163 ПК України є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1.5 відсотки від об`єкта оподаткування (п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України). Таким чином, військовий збір, донарахований за результатами перевірки за 2016 рік становить 10673,39 грн. ( 711559,31 грн. х 1,5% = 10673,39 грн.). Наведені у позовній заяві доводи правильність висновків перевірки не спростовують. Відповідач вважає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв виключно в межах повноважень та керуючись нормами чинного законодавства, а відтак такі рішення не підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що розгляд справи мав відбутись протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, проте у зв`язку з перебуванням судді Віхрової В.С. у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено в перший робочий день судді 07.02.2022 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов`язкових платежів).

ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.10.2018 року №59774/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлені порушення:

- п.п.49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- абз. «д» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 128080,68 грн.;

- п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, в результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 10673,39 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовані податкові повідомлення-рішення:

- №0562341304 від 16.11.2018 року про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на суму 128080,68 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 32020,17 грн.;

- №0562381304 від 16.11.2018 року про збільшення відповідачу суми грошового зобов`язання за платежем – військовий збір на суму податкового зобов`язання у розмірі 10673,39 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2668,35 грн.;

- №0562331304 від 16.11.2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на суму 170 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» від 09.04.2015 № 321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, при вирішенні даної справи визначальним є встановлення і дослідження обставин щодо складових суми прощеного (анульованого) кредитором боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і відсотки за користування ним, а також дотримання порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, що дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості й, відповідно, наявність у позивача обов`язку сплати податку з доходів фізичних осіб та відображення їх у річній податковій декларації.

Відповідно до матеріалів справи 18.04.2008 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11335449000.

16.02.2016 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11335449000 від 18.04.2008 року.

Відповідно до вказаної додаткової угоди банк здійснив анулювання (прощення) частини заборгованості позичальника за договором.

18.02.2016 року листом за вих. №31-1-61/24 ПАТ «Укрсиббанк» направив позивачу повідомлення про анулювання боргу в порядку пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Вказаним повідомленням банк нагадав, що на підставі договору про надання споживчого кредиту №11335449000 від 18.04.2008 року станом на 18.02.2016 року за позивачем обліковується кредитна заборгованість у сумі 26927,55 (двадцять шість тисяч дев`ятсот двадцять сім) доларів США 55 центів (719604,01 грн.), по курсу НБУ на 18.02.2016 року.

АТ «УкрСиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, повідомив позивача, як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що ДТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 18.02.2016 року становить 26927,55 (двадцять шість тисяч дев`ятсот двадцять сім) доларів США 55 центів (719604,01 грн.), по курсу НБУ, а саме:

- суми основного боргу (кредиту) 26652,30 (двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят два) долари США 30 центів (712248,31 грн.), по курсу НБУ станом на 18.02.2016 року;

- суми відсотків 275,25 (двісті сімдесят п`ять) доларів США 25 центів (7355,70 грн.), по курсу НБУ станом на 18.02.2016 року.

В повідомленні вказано, що відповідно до пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом, отриманим як додаткове благо, і позивачу необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №11335449000 від 18.04.2008 року та додаткової угоди №1 від 16.02.2016 року сторони дійшли згоди, що анулюванню (прощенню) підлягає основна сума кредиту в розмірі 26652,30 доларів США.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише засобом забезпечення виконання основного зобов`язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

Підвищені проценти, сплачувані позичальником згідно з договором за користування кредитними коштами понад установлений у договорі строк за своєю правовою природою також є забезпеченням виконання позичальником узятих на себе зобов`язань за кредитним договором та є відмінними від неустойки (штраф, пеня), проте також не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

Аналогічна позиція була висловлена колегією суддів Верховного Суду в постановах від 24.10.2018 №816/2380/17 (ЄДРСРУ 77417131) від 13.03.2018 №826/2226/15 (ЄДРСРУ 72721598), від 08.05.2018 №819/596/16 (ЄДРСРУ №73869545), №817/401/16 (ЄДРСРУ 73869634) та №802/692/16-а (ЄДРСРУ 73869504).

Таким чином, суд приходить до висновку, що доходом платника податку є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а, відповідно, і не є об`єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідачем під час проведення перевірки неправильно, всупереч нормам податкового законодавства визначено об`єкт оподаткування та, відповідно, розмір податку на доходи з фізичних осіб та розмір військового збору, з огляду на наступне.

З акта перевірки випливає, що відповідачем із суми прощеного боргу визначено податок на доходи з фізичних осіб в сумі 160100,85 грн, у тому числі: за основним платежем 128080,68 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 32020,17 грн., та нараховано військовий збір у розмірі 13341,74 грн., у тому числі: за основним платежем 10673,39 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2668,35 грн.

За курсом Національного банку України на день прощення боргу у розмірі 26652,30 дол. США, 1 долар США становив 26,7237 грн. основна сума прощенного боргу в гривневому еквіваленті складала 712 248,31 грн.

Слід зазначити, що у зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році, та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, підрозділ 1 розділу XX ПКУ було доповнено п.8 згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" №321-VIIІ від 09 квітня 2015 року.

Пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПКУ встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

З наведеної норми випливає, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивача не повинна включатися сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням.

За курсом Національного банку України на день прощення боргу (1 долар США) становив 26,7237 грн. основна сума прощенного боргу в гривневому еквіваленті складала 712 248,31 грн. За курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року (1 долар США) становив 7,9930 грн., ця ж сума прощеного боргу в гривневому еквіваленті становила 213031,83 грн. за валютним курсом долара США до української гривні - 7,99 грн. Отже, курсова різниця на момент прощення боргу становила 499216,48 грн.

У відповідності до приписів п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України станом на день прощення боргу за кредитом, що отримав позивач, з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, яка становить 499216,48 грн., не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Таким чином, при визначенні позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу відповідач безпідставно не застосував норми п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України і протиправно нарахував податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та податкові зобов`язання з військового збору, а також штрафних санкцій, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення на суму нарахувань у розмірі 499216,48 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 року у справі №1940/1610/18 (адміністративне провадження №К/9901/8347/19) та постанові Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі №813/3274/17 (касаційне провадження №К/9901/55163/18).

Отже, невірний розрахунок суми прощеного боргу, з урахуванням курсової різниці, призвів до неправильного нарахування податкових зобов`язань.

Як встановлено судом сума боргу у розмірі 213031,83 грн. (з урахуванням курсової різниці) є основною сумою боргу позивача, яка підлягає оподаткуванню. Вказане підтверджується повідомленням ПАТ «Укрсиббанк» від 18.02.2016 року за вих. №31-1-61/24 про прощення основної суми боргу у розмірі 26652,30 дол. США.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, оподаткуванню підлягає 18% від 212342,83 грн. ((26652,30 дол. США х 7,9930)-689 грн. – наявна передплата, яка віднімалась податковим органом при проведенні розрахунку податкових повідомлень-рішень), що складає 38221,71 грн. – сума податкового зобов`язання позивача, яка підлягає сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки позивачем свідомо не сплачено суму оподаткування від прощеної суми боргу, штрафні санкції складають 9555,43 грн. (212342,83 грн. х 0,25%).

Отже, судом встановлено часткову правомірність нарахувань за податковим повідомленням-рішенням №0562341304 від 16.11.2018 року про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 47777,14 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 38221,71 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9555,43 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0562341304 від 16.11.2018 року підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 112 323,71 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 89 858,97 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 22 464,74 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0562381304 від 16.11.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з п.п. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

На підставі п.п. 1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже, сума податкового зобов`язання за платежем військовий збір складає 3 185,14 грн. (1,5% від 212342,83 грн.).

Сума штрафних санкцій складає 796,29 грн. (25% від 3 185,14 грн.).

Отже, судом встановлено часткову правомірність нарахувань за податковим повідомленням-рішенням №0562381304 від 16.11.2018 року про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 3 981,43 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 3 185,14 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 796,29 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0562381304 від 16.11.2018 року підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 9 360,31 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 7 488,25 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 872,06 грн.

Відтак, судом встановлено часткове підтвердження сум нарахувань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0562331304 від 16.11.2018 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за податковим зобов`язанням на суму 170 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом, отриманим як додаткове благо, і позивачу необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Позивачем був повідомлений про необхідність подачі декларації про отримане додаткове благо, що підтверджується повідомленням ПАТ «Укрсиббанк» від 18.02.2016 року за вих. №31-1-61/24 про прощення основної суми боргу у розмірі 26652,30 дол. США, яке долучено до матеріалів справи саме позивачем.

Доказів подання декларації з податку на доходи фізичних осіб, позивачем суду не надано, отже вказане податкове повідомлення-рішення є правомірно прийнятим та не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 2724,00 грн., що підтверджується квитанціями від 19.10.2021 року та 29.11.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 2724,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, а саме:

- за вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення №0562331304 від 16.11.2018 року судовий збір у розмірі 908 грн. не повертається, оскільки у задоволенні вказаної вимоги відмовлено;

- за вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення №0562341304 від 16.11.2018 року підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 636,96 грн.;

- за вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення №0562381304 від 16.11.2018 року підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 636,96 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0562341304 від 16.11.2018 року в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 112 323,71 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 89 858,97 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 22 464,74 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0562381304 від 16.11.2018 року в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 9 360,31 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 7 488,25 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 872,06 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 273,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова