Ухвала суду № 103345959, 03.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2022 року Справа 160/1569/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через “Електронний суд” надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 01.11.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період з 12.03.2020 до 01.11.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та виплатити різницю між отриманою сумою та сумою;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року по день фактичного розрахунку 24 грудня 2021 року у розмірі 23 278, 84 грн.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми ст.ст.160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно з ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до пункту 5.26 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2020», наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року №144 (в редакції, яка діє з 01 вересня 2021 року), відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

На виконання вимог ст.94 КАС України позивачу необхідно належним чином завірити всі письмові докази, долучені до позовної заяви, а також надати належну копію довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки через її неналежну якість суд позбавлений можливості встановити, які дані вона містить про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до вимог ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.9 ст.44 КАС України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак, в порушення вказаних норм процесуального закону позивач, подавши позовну заяву в електронній формі через систему "Електронний суд", не надав доказів надсилання її із додатками (листом з описом вкладення) Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 року №1928-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року – 2481 грн.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 992.40 грн.

До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивачем зазначено про звільнення його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України “ Про судовий збір” як позивачу - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Пільга щодо сплати судового збору передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” (у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не підлягає до застосування у даних правовідносинах, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц, згідно з яким пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

У зв`язку з наведеним, слід відхилити посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1.ст.5 Закону України “Про судовий збір” - за позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за подання цього позову відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" та додати до позовної заяви документ про сплату судового збору або надати інші докази на підтвердження підстави звільнення його від сплати судового збору.

Сплатити судовий збір у сумі 992.40 грн. необхідно за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Крім того, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст.161 КАС України).

Так, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на протиправну бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 01.11.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення, проте відповідних доказів, які б надали суду змогу встановити вказані факти (звернення позивача до відповідача, листи-відповіді відповідача про відмову у здійсненні додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, тощо) позивачем до позовної заяви не долучено в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 КАС України та ч.4 ст.161 КАС України.

Суд вважає, що вказані обставини не відповідають змісту норм статей 44, 160, 161 КАС України. Положення вказаних норм не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим, недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону та є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчених письмових доказів, долучених до позовної заяви для суду та відповідача;

- відомостей, про те, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися;

- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (в т.ч. щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (відповідно до кількості учасників справи);

- доказів сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева