Ухвала суду № 103345892, 03.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2022 року Справа 160/1603/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №20026 від 05.10.2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ” (код ЄДРПОУ 42785524) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ 42785524) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За приписами ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Аналізуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, у позовній заяві зазначено в якості відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з кодом ЄДРПОУ 44118658.

Водночас, суд звертає увагу, що відокремленим підрозділом юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 44118658 є - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, з огляду на що, є необхідність уточнити суб`єктивний склад сторін із зазначенням вірного найменування відповідача.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем становить – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 року №1928-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року – 2481 грн.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за подання позовної заяви станом на момент її подачі позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі – 2481 грн.

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що доказів сплати судового збору позивачем не додано, що підтверджується Актом відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ від 25.01.2022 року №47.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 2481 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; 42785524; Судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ”, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням змісту позовної заяви ТОВ “САНСНОУ БІЛДІНГ”, суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із означеною позовною заявою.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Одночасно з позовною заявою надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тим, що про оскаржуване рішення відповідача позивач дізнався лише в серпні 2021 року під час реєстрації податкових накладних, при цьому у електронному кабінеті платника податків жодного додатку, на яке міститься посилання в рішенні відповідача №20026 від05.10.2020 року не містилось, у зв`язку із чим ТОВ “САНСНОУ БІЛДІНГ” фактично знаходилось в стані невизначеності і не мало можливості належним чином оскаржити зазначене рішення. В подальшому, позивач направив лист-запит до відповідача для з`ясування обставин, однак, станом на момент подання адміністративного позову відповіді від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на лист-запит ТОВ “САНСНОУ БІЛДІНГ” так і не отримало. До того ж позивач звертався до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із адвокатським запитом про надання оскаржуваного рішення з додатками для ознайомлення з мотиваціями підстав такого рішення, але відповіді на адвокатський запит підприємство також не отримало. Таким чином, позивач не отримував та не мав можливості дізнатись про наявність оскаржуваного рішення, що є підставою для поновлення строку звернення до суду.

Досліджуючи поважність вказаних причин пропуску позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.

Як слідує з позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ”, позивач, зокрема, просить скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №20026 від 05.10.2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ” (Ідентифікаційний код юридичної особи 42785524) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.

Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, положеннями ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

При цьому, у п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас згідно з п.56.19 ст.56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 зазначив, що дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст.122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору коротші, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору. Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи – платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень – контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Суд зазначив, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, які не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок. Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів справи слідує, що позивач не використовував процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення.

Враховуючи приписи статті 122 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо скасування рішення є - 06.04.2021 року.

Водночас, з цими позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ” звернулось до суду лише 20.01.2022 року (згідно із поштовим штемпелем на поштовому конверті), тобто із значним пропуском строку, встановленого законом.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

При цьому, з урахуванням положень ст.ст.122, 123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Оцінюючи наведені позивачем доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що вказані позивачем обставини не підтверджені жодними доказами та не можуть свідчити про поважність причин такого пропуску, оскільки відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Отже, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №20026 від 05.10.2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ” критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що оскаржується позивачем, було направлено до електронного кабінету платника податків - позивача у день його винесення, а саме: 05.10.2020 року, що позивачем не тільки не спростовано, а й фактично визнається шляхом зазначення у позові про те, що таке рішення містилося в його електронному кабінеті, проте без додатків.

При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Таким чином, позивачем не надано суду доказів того, що про існування спірного рішення, яке відповідно до приписів п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, було направлено через електронний кабінет підприємства у день прийняття такого рішення (тобто 05.10.2020 року), позивач не дізнався та не міг дізнатися у цей день.

Крім того суд зазначає, що за інформацією, яка міститься в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» у справі №160/21606/21 Дніпропетровським окружним адміністративним судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до суду, у зв`язку із чим було винесено ухвалу від 15.11.2021 року про залишення позовної заяви без руху для надання позивачу можливості усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: - оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2270,00 грн. та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин. Ухвалою суду від 13.12.2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду – відмовлено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, а тому судом не визнано поважними підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

При цьому слід зазначити, що у даній справі позивач наводить ті ж самі підстави, а також надає ті самі докази для поновлення строків звернення до суду, що і у справі №160/21606/21, яким попередній склад суду вже надав оцінку.

Також слід зазначити, що ухвалу суду від 13.12.2021 року у справі №160/21606/21 позивач в апеляційному порядку не оскаржено.

Отже, позивачем не наведено доводів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також обставин, які унеможливили звернення позивача до суду з цим позовом протягом строку, встановленого частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням відповідних доказів.

Таким чином, заява позивача про поновлення пропущеного процесуального строку є безпідставною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

У відповідності до вимог частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), в якій необхідно вказати вірне найменування відповідача;

- доказів сплати судового збору у розмірі 2481 грн.;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “САНСНОУ БІЛДІНГ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева