
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2022 року Справа № 160/27347/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рянської В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з майна та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:
- зняти арешт, накладений на все майно, що належить ОСОБА_1 , постановою про арешт майна боржника, винесеною 10.02.2017 державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хелемендиком Владиславом Володимировичем у виконавчому провадженні № 53377491 з виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити дії щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного 10.02.2017 постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хелемендика Владислава Володимировича у виконавчому провадженні №53377491 з виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Індустріальним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснювалося виконавче провадження №53377491 з виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю позивача. Постановою державного виконавця від 10.02.2017 накладено арешт на все належне позивачу майно. Під час здійснення виконавчого провадження було звернуто стягнення на належне позивачу майно, а саме 1/2 автомобіля марки Chevrolet Aveo, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , після реалізації на користь держави перераховано 25219,00 грн. Постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломойця Костянтина Васильовича виконавчий документ було повернуто стягувачу. Виконавче провадження завершено, однак арешт майна скасовано не було. На звернення позивача із заявою про скасування арешту майна листом відповідача від 16.12.2021 у цьому відмовлено та роз`яснено, що арешт може бути знято за рішенням суду.
Ухвалою суду від 05.01.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.01.2022 у встановлений судом строк на виконання ухвали від 05.01.2022 в порядку усунення недоліків до суду надійшла заява позивача з доданими до неї документами.
Ухвалою від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2022 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 02.02.2022; витребувано від Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №53377491 з виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 .
Станом на 03.02.2022 відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву та витребуваних копій матеріалів виконавчого провадження.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Позивач у судове засідання 03.02.2022 не прибув. Представник позивача – адвокат Новік Л.В. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача у судове засідання 03.02.2022 не прибув. До суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2016 у справі № 202/3418/16-к ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правовопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі також - КК України), та із застосуванням ч.ч. 1, 2 ст. 69 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки без конфіскації майна.
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2016 у справі № 202/3418/16-к в частині призначення покарання ОСОБА_1 скасовано, на підставі ст. 70 КК України призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хелемендика В.В. від 10.02.2017 було відкрито виконавче провадження №53377491 з примусового виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хелемендика В.В. від 10.02.2017 у вказаному виконавчому провадженні було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
На підставі зазначеної постанови про арешт майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про арешт нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 19684983 від 28.03.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34499939 від 28.03.2017.
29.05.2020 головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломойцем К.В. у виконавчому провадженні №53377491 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про повернення стягувачу виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 . Як зазначено у постанові, під час проведення виконавчих дій було звернуто стягнення на майно, що належить боржнику, а саме на 1/2 частину автомобіля марки Chevrolet Aveo, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , після реалізації на користь держави перераховано 25219,00 грн. За боржником зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані та мають право користування житловим приміщенням діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради не надала дозвіл на реалізацію частки нерухомого майна боржника. Інше майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.
На заяву позивача від 08.12.2021 про скасування арешту майна, Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) листом від 16.12.2021 за № 49868 було повідомлено, що в Індустріальному відділі ДВС перебувало виконавче провадження №53377491 з примусового виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 . Під час проведення виконавчих дій було звернуто стягнення на 1/2 частину автомобіля марки Chevrolet Aveo, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , кошти від реалізації були перераховані на користь держави, інше майно, яке підлягає конфіскації, не виявлено. Враховуючи вищенаведене, державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 29.05.2020 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Також листом повідомлено позивача про те, що статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав зняття арешту з майна боржника, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
На заяву позивача від 08.12.2021 щодо перебування на виконанні виконавчих проваджень, боржником у яких є ОСОБА_1 , Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) листом від 22.12.2021 за № 50132 було повідомлено, що станом на 22.12.2021 в Індустріальному відділі ДВС будь-які відкриті виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебувають.
За відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 03.02.2022 виконавче провадження №53377491, яке здійснювалося Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), завершено. За результатами пошуку не знайдено інших виконавчих проваджень, у яких боржником є ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є скасування арешту, накладеного органом державної виконавчої служби на майно ОСОБА_1 в порядку виконання вироку у кримінальній справі в частині конфіскації майна.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 383/493/18 (провадження №14-237цс19) питання про скасування арешту, накладеного на майно в порядку виконання вироку в частині конфіскації майна може бути вирішене в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі також - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).
За змістом ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. Примусове виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби (державними виконавцями).
Статтею 18 цього Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 цього Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII, на підставі якого було повернуто стягувачу виконавчий лист №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до частини четвертої цієї статті про повернення стягувачу виконавчого документа виконавець виносить постанову.
Як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким інші дії державного виконавця не проводяться.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів існування на момент звернення з даним позовом до суду незавершених виконавчих проваджень, у межах яких ОСОБА_1 є боржником та на майно якого накладено арешт, в тому числі й за виконавчим листом №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 цього Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналізуючи вказані положення Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи, що в матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту згідно з виконавчим листом, виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 30.12.2016 у кримінальному провадженні №202/3418/16-к, суд дійшов висновку, що арешт, накладений на майно позивача, за відсутності виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З огляду на викладене, враховуючи принцип верховенства права та беручи до уваги те, що у ситуації, яка склалась, єдиним дієвим способом захисту порушених прав та інтересів позивача є зняття (скасування) арешту, що був накладений на його майно у виконавчому провадженні № 53377491, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Позивачем за подання до суду даної позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 908 грн, що підтверджується квитанцією, яка міститься у матеріалах справи.
Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги вищенаведене, витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню з Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з майна та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постановою про арешт майна боржника, винесеною 10.02.2017 державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хелемендиком Владиславом Володимировичем у виконавчому провадженні № 53377491 з виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 .
Зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити дії щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладеного 10.02.2017 постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Хелемендика Владислава Володимировича у виконавчому провадженні №53377491 з виконання виконавчого листа №202/3418/16-к від 30.12.2016, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію 1/2 частини майна, яке є особистою власністю ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 КАС України та може бути оскаржене у строк, передбачений частиною 6 статті 287 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), місцезнаходження: 49051, м.Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, код ЄДРПОУ 34984472.
Повний текст рішення суду складено 03.02.2022.
Суддя В.В. Рянська
Судове рішення № 103345834, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 03.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/27347/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: