Рішення № 103345360, 07.02.2022, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/47/2022

Справа № 679/1227/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки і піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Оліферук Ж.А. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки і піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначила, що позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_4 являються батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На час народження дитини сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.06.2010 року, однак у 2014 році відповідач ОСОБА_4 , залишив сім`ю та пішов проживати в іншу сім`ю. Сторони розірвали шлюб 18.03.2016 року.

Після розірвання шлюбу спору стосовно місця проживання дитини не було. Малолітній ОСОБА_6 залишився проживати з матір`ю та знаходився на її утриманні. Малолітній син сторін - ОСОБА_6 болюче переніс розірвання шлюбу між батьками. Оскільки, з вини відповідача ОСОБА_4 в сім`ї відбувалися конфлікти. На ґрунті емоційних переживань, стресів у дитини в квітні 2016 року стався епілептичний напад. До цього часу мати лікує сина, контролює стан його здоров`я, купує дорогі профілактичні медичні препарати і щороку проводять медичні обстеження. Батьку дитини ОСОБА_4 про вказані обставини відомо, однак, він жодного разу не проявив інтерес до здоров`я дитини, не надав ні фізичної ні матеріальної підтримки.

Рішенням Нетішинського міського суду від 11.08.2015 року з відповідача ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень, щомісячно, а 17.01.2018 року аліменти збільшено та стягнуто з відповідача 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина, позивачка вказала на те, що аліментні зобов`язання відповідач не виконував, взагалі фінансово не допомагав утримувати дитину. За ухилення від обов`язків щодо утримання дитини неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з несплатою аліментних зобов`язань у відповідача ОСОБА_4 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої становить - 129426,62 гривень. Лише в січні місяці 2021 року, після того, як ОСОБА_4 , працевлаштувався аліменти почали стягуватись із його заробітної плати.

З 2014 року ОСОБА_4 не проживає з сином і фактично з цього часу свідомо не виконує батьківські обов`язки, не спілкуючись з сином взагалі. Він не підтримує з дитиною родинних стосунків, не вітає його з днем народження, святами, не купує іграшок, одягу, предметів для розвитку дитини, спортивних снарядів чи одягу, не водить до кінотеатру, цирку, вистави, на спортивні заходи, та звичайні прогулянки. Не купує і не купував продуктів харчування, не водив і не забирав з дитячого садочка та школи, не цікавиться його життя, здоров`ям і розвитком, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Відповідач взагалі уникає спілкування з сином та при випадкових зустрічах ігнорує його і навіть не вітається з ОСОБА_6 . Знаючи про незадовільний стан здоров`я сина, ОСОБА_4 жодного разу не відвідав з ним педіатра, чи профільного лікаря, не возив на діагностику, не цікавився перебігом хвороби, не оплачував ліки чи вітаміни дитині.

16.08.2019 року позивачка ОСОБА_3 створила нову сім`ю та зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 .

Обов`язки батька для сина перебрав на себе чоловік позивачки - ОСОБА_9 і успішно їх виконує, піклується про ОСОБА_6 , дбає про його фізичний духовний розвиток та здоров`я, допомагає в матеріальному утриманні. У «новому» шлюбі позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 донька ОСОБА_10 . Діти син - ОСОБА_6 та дочка - ОСОБА_10 , люблять чоловіка, поважають. ОСОБА_6 називає ОСОБА_9 батьком.

Враховуючи вищевказані обставини, 22.06.2021 року ОСОБА_3 звернулася до органу опіки і піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради із заявою про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно сина ОСОБА_6 .

06.07.2021 року відбулося перше засідання комісії на яке відповідач ОСОБА_4 , з`явився та навіть не заперечив, що не спілкується з дитиною і вказував, що буде спілкуватись, як син виросте. Комісією було вирішено надати батьку термін 1 місяць для налагодження стосунків з малолітнім сином.

Однак, будучи належним чином повідомленим, вдруге на, засідання відповідач не з`явився і протягом наданого строку, для налагодження з дитиною стосунків, жодного разу з сином не зустрічався, не приходив, не телефонував і зустріч не домовлявся.

На засіданні органу опіки і піклування було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав, що підтверджується відповідним висновком від 06.08.2021 року.

Позивачка ОСОБА_3 надзвичайно переживає за здоров`я сина, так як йому за станом здоров`я протипоказано хвилювання, стреси, емоційне навантаження. Через те, що батько не спілкується з сином багато років і не знає його характеру, інтересів, вподобань, не знає як він живе, навчається, чим цікавиться, що любить робити чи їсти, як відпочиває, який спосіб життя веде, з ким товаришує, які має хобі, який його фізичний розвиток та стан здоров`я. Тому, переконана, що подальше їх спілкування буде травматичним для дитини, завдасть сильних душевних переживань, які є йому є заборонені.

На переконання позивачки, вказані обставини вказують на умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків та є підставою для позбавлення його батьківських прав відповідно до приписів ст.164 СК України.

На підставі вищенаведеного позивачка та її представник - адвокат Оліферук Ж.А. просять позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також, стягнути з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 908 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 2500 гривень.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивачки - адвокат Оліферук Ж.А. в судовому засіданні просила розгляд справи проводити за відсутності позивача. Крім того, в судовому засіданні додатково зазначила, що відповідач ОСОБА_4 залишив сім`ю, нехтує сімейними цінностями. З сином не спілкується, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не займався вихованням дитини, не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду, не виявляє інтересу до її вподобань, аліменти не сплачує. Не змінив свого ставлення до сина після засідання комісії з питань захисту прав дитини. Крім того, висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради рекомендовано позбавити батьківських прав так, як він свідомо ухиляється від виховання малолітнього сина ОСОБА_6 . Представник позивачки - адвокат Оліферук Ж.А., підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві, оскільки вважає, що є усі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав щодо сина. Також, просила стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір та витрати на професійну правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_4 у визначені судом дату та час в судове засідання на розгляд справи не з`явився, неодноразово викликалася до суду, в тому числі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причину неявки в судове засідання ОСОБА_4 суду не повідомив своїх заперечень або відзиву на позов до суду не надав.

Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради Черухіна Ю.В. в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що з метою захисту прав та законних інтересів малолітнього ОСОБА_6 , відповідача слід позбавити батьківських прав, так як він свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Вважає, що відповідач має реальну можливість виконувати свої батьківські обов`язки, але не вчиняє відповідних дій.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, на які представник позивача посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України.

Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п.2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом установлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 18.03.2016 року рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 12.11.2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області вбачається, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_11 та ОСОБА_4

11.08.2015 року рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень.

17.01.2018 року рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області збільшено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не сплачував належним чином аліменти у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів станом на червень 2021 року в сумі 129426,62 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів виданого головним державним виконавцем Нетішинського відділу ДВС у Шепетівському районі в Хмельницької області ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький) Мельником А.А.

Вихованням та утриманням малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається мати ОСОБА_3 остання піклується про життя та здоров`я малолітнього ОСОБА_6 .

Про те, що ОСОБА_4 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки та не цікавиться життям, фізичним розвитком та навчанням сина ОСОБА_6 вказують наступні документи, а саме, довідка КНП Нетішинської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 01.07.2021 року за №452, згідно якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для надання медичної допомоги звертався лише в супроводі матері ОСОБА_3 . Батько малолітнього ОСОБА_4 із сином ОСОБА_6 до лікаря-педіатра не звертався, станом здоров`я останнього не цікавився.

Зокрема з письмових пояснень ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 слідує, що біологічний батько - ОСОБА_4 не брав участі у вихованні дитини, не цікавився здоров`ям, життям та фізичним розвитком свого сина. Не вітав малолітнього ОСОБА_6 з днем народження, не дарував подарунків на свята, не спілкувався з учителем, не забирав дитину додому, жодного разу на батьківських зборах та виховних закладах не був, успіхами у навчанні та іншими питаннями перебування дитини у навчальних закладах не цікавився.

Як вбачається з копій постанов Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22.11.2018 року, 22.05.2020 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, а саме, за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Як вбачається з акту обстеження умов проживання дитини від 23.06.2021 року ОСОБА_3 проживає разом з сином ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_26 за адресою: АДРЕСА_1 . Для виховання та розвитку дитини за її місцем проживання створені усі необхідні умови.

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради №12/06-02-03/21 від 06.08.2021 року прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, хоча має реальну можливість їх виконувати, але не вчиняє відповідних дій.

Вказане підтвердила також допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , яка є спільною подругою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вказала, що ОСОБА_4 - батько дитини, сином не займається, не спілкується з ним. Перешкод для спілкування з сином відповідачу ніхто не створює. ОСОБА_28 самоусунувся від виховання сина.

Свідок ОСОБА_29 , яка є матір`ю позивачки ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_6 , в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_4 сина не виховує, фінансово не підтримує, коли ОСОБА_3 звернулася до відповідача по матеріальну допомогу, він їй відмовив. Відповідач востаннє приходив на день народження до внука - ОСОБА_6 у 2015 році із того часу він із сином не бачився. На даний час ОСОБА_3 живе у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком - ОСОБА_9 ОСОБА_6 називає ОСОБА_9 батьком. Свідок ОСОБА_29 , вважає, що відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 зареєстрували 16.08.2019 року шлюб у Нетішинському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про що складено відповідний актовий запис №124.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

При цьому, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.ст.141,155 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків, мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч.4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Під час розгляду справи судом встановлені незаперечні факти винних дій відповідача ОСОБА_4 щодо ухилення від належного виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_6 , так як протягом тривалого часу він не турбується про його фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, а саме: не цікавиться його життям, здоров`ям, не спілкується та не бачиться з ним, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що негативно впливає на його світосприйняття, не створює нормальних умов для його повноцінного розвитку, не підтримує з сином родинних стосунків. Ці обставини свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітнього сина, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Сином опікується мати, яка займається його вихованням та утриманням.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідача слід позбавити батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки переконаний, що таке є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, в сумі 2500 гривень.

Судом установлено, що 29.06.2021 року ОСОБА_3 уклала з адвокатом Оліферук Ж.А. договір про надання правової допомоги.

На підтвердження вказаної суми витрат представник позивача надала договір про надання правової допомоги, укладеного 29.06.2021 року між адвокатом Оліферук Ж.А. та ОСОБА_3 , в якому сторони домовилися, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених Договором.

Факт надання правової допомоги підтверджується наданої представником позивача копією квитанції до прибуткового касового ордера від 07.02.2022 року про сплату ОСОБА_3 на користь адвоката 2500 гривень.

З урахуванням наведених вище вимог ЦПК України, а також наданих позивачкою письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2500 гривень у зв`язку із задоволенням позовних вимог. Вказаний розмір витрат є документально підтвердженим, обґрунтованим, відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг, значенню справи для позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд відповідно до приписів ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908 гривень, який був сплачений нею при зверненні до суду з позовом, а також витрати на правову допомогу в сумі 2500 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 141,150,155,164-166 Сімейного кодексу України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки і піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2500 гривень витрат на професійну правову допомогу, а також, 908 гривень судового збору сплачених нею, при зверненні до суду, а всього, 3408 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний тест рішення складено 14.02.2022 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: орган опіки та піклування ВК НМР, код ЄДРПОУ 05399231 місце знаходження: вул.Шевченка, 1 м.Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області, 30100.

Суддя Р.М. Стасюк