Рішення № 103343866, 17.02.2022, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1940/21

2-а/241/4/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року Першотравневий районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Цукановій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Мангуш в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, третя особа - капітан поліції Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Штенгелов Андрій Олександрович, про визнання постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, третя особа - капітан поліції Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Штенгелов А.О., про визнання постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 05.12.2021 капітаном поліції Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Штенгеловим А.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 991924, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем МАZDА СХ-9, номерний знак НОМЕР_1 , 04.12.2021 р. о 23 год. 10 хв. в м. Бердянську, по проспекту Західний 4, не надав для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію та поліс обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4 «а» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП. Вказану постанову вважає незаконною, оскільки вона винесена відповідачем з порушенням Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. N 1395, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначає, що працівник поліції з метою проведення профілактичної бесіди та роз`яснення про порушення ПДР України підійшов до нього та представився. При цьому зазначив, що оскільки, він порушив ПДР України, то поліцейський, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про національну поліцію" та п. 2.4 ПДР України, має підставу вимагати у водія пред`явити документи, передбачені п. 2.1 ПДР України, проте він правила дорожнього руху не порушував, що також підтверджується тим, що спочатку відповідач виніс постанову серії БАБ №991924 відносно нього, а вже потім винесена постанова серії БАБ №991925 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема порушення п. 8.4 ПДР України, яке пред`являлось йому перед прийняттям оскаржуваної постанови. Зауважує, що він не порушував Правила дорожнього руху. Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ним ПДР України. В оскаржуваній постанові також не вказано жодного доказу на підтвердження порушення ним ПДР. Враховуючи наведене, вимоги посадової особи відповідача до нього про пред`явлення документів реєстраційного документу на транспортний засіб, посвідчення водія та полісу обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є необґрунтованими та такими, що були пред`явлені з метою створити прецедент, який необхідний для того, щоб отримати право на спілкування з ним та його подальше переслідування. Крім того, зазначає, що фактично розгляду справи про адміністративне правопорушення не було, права і обов`язки йому не роз`яснювалися, докази не досліджувалися. Тим самим відповідачем було порушено ст.ст. 1, 7, 245, 246, 249, 268, 279, 280 КУпАП, ст.ст. 7, 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 5, 9, 10 розділу III Інструкції № 1395 щодо порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення та прав і обов`язків громадян та поліцейських. Незаконно розглянувши справу, скориставшись його безпорадним станом, проігнорувавши заяву про участь у розгляді захисника, відповідач не дав йому можливості скористатися його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у повному обсязі. Розгляд справи без захисника, про участь якого він заявляв, унеможливив виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та порушив його право на захист. У зв`язку з цим, просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №991924 від 05.12.2021, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Ухвалою суду від 30.12.2021 відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

У визначений в ухвалі строк відповідач відзив не подав, будь-яких заяв з обґрунтовуванням поважності причин неподання відзиву до суду не надходило, що за змістом ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікується судом, як визнання позову.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, будь-яких заяв про поважність неприбуття в судове засідання не подали.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №991924 від 05.12.2021, ОСОБА_1 , 04.12.2021 р. о 23 год. 10 хв., керуючи автомобілем МАZDА СХ-9, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Бердянську, по проспекту Західний 4, не надав для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію та поліс обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4 «а» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП. Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 8).

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, пунктом 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та\або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1, 3 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупинити транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у ній статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічними засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплені права особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Так, згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено ст. 279 КУпАП. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими посадовими особами органів поліції визначено Розділом ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376. Відповідно до п. 4 вказаного розділу Інструкції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема: посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка винесла постанову - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень); число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи; прізвище та ініціали правопорушника; уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом`якшують (стаття 34 КУпАП) чи обтяжують (стаття 35 КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення. У справі про адміністративне правопорушення посадова особа органу поліції, яка її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 04.12.2021 р. о 23 год. 10 хв., керуючи автомобілем МАZDА СХ-9, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Бердянську, по проспекту Західний 4, не надав для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію та поліс обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4 «а» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП.

Оскаржувана постанова не містить відомостей підстав зупинки транспортного засобу.

Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не було спростовано тверджень позивача, викладених у позовній заяві та не надано доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова також не містить посилань на докази, що підтверджують вчинення такого правопорушення. Додержання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідачами також не підтверджено.

За принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №991924 від 05.12.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Позовна вимога про визнання оскаржуваної постанови протиправною суперечить положенням ст. 286 КАС України, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Запорізькій області, від імені якого капітаном поліції Бердянського районного відділу поліції була винесена оскаржувана постанова в порядку ч. 2 ст. 222 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 126, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 10, 73-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, третя особа - капітан поліції Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Штенгелов Андрій Олександрович, про визнання постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 991924 від 05.12.2021 відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за постановою серії БАБ № 991924 від 05.12.2021 - закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, Запоріжжя, Запорізька область, 69000, ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд.

Суддя Ю.В. Молонова