Рішення № 103342739, 16.02.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2015/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Семенюк Ю.О.

за участю представника позивача Свирид М.В.

предстаника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рівнетеплоенерго», діючи через свого представника, звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 83527,83 грн. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 . Згідно витягу оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що зареєстрований за зазначеною адресою, станом на 01.10.2020 року виникла заборгованість за надані послуги ТОВ Рівнетеплоенерго з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 83527,83 грн.

Не погоджуючись із позовними вимогами від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву 01.04.2021 року. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що відповідач будучи співвласником квартири за адресою АДРЕСА_1 з моменту набуття вказаної квартири у власність не користується послугами централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки вказана квартира не приєднана до загальнобудинкової мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відповідач зазначає, що жодних договорів між сторонами не підписувалося. Також відповідач просить застосувати строки позовної давності.

Ухвалою суду від 09.02.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та просила позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення наведені у відзиві та підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Враховуючи заяви сторін та дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , співвласником якого є ОСОБА_3 . Згідно витягу з оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що зареєстрований за зазначеною адресою, станом на 01.10.2020 року виникла заборгованість за надані послуги ТОВ Рівнетеплоенерго з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 83527,83 грн.

Відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про теплопостачання», п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.67,68 ЖК України, відповідач зобов`язаний своєчасно, а саме щомісячно, здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання здійснюється відповідно до тарифів затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №137 від 09 жовтня 2008 року, №6 від 04 січня 2011 року та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТзОВ «Рівнетеплоенерго» №449 від 23 квітня 2014 року, №569 від 23 травня 2014 року, №664 від 13 червня 2014 року, №792 від 27 червня 2014 року, №146 від 17 жовтня 2014 року, №1171 від 31 березня 2015 року, №174 від 21 травня 2015 року, №1101 від 09 червня 2016 року та №1536 від 28 грудня 2017 року, №1791 від 11 грудня 2018 року.

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснювалося у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Відповідно до ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2055 року №630 передбачено, що оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Саме такого висновку дійшов ВС України у постанові від 18.03.2019, у справі №210/5796/16-ц.

Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, в тому числі і про надання послуги з централізованого опалення, передбачена законом і його укладення визначено як обов`язок, а не право сторін.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.

Верховний Суд вказав, що для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги споживач повинен не лише не мати відповідного договору та фактично ними не користуватися, а й відмовитись від їх отримання в установленому порядку.

Так, як зазначалось вище, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином суд доходить висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов`язана була оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів.

Разом з тим, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Наслідки спливу позовної давності визначені статтею 267 ЦК України. Частиною третьою вказаної статті закріплено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України, визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позивач пред`явив вимогу про стягнення заборгованості за період поза межами строку позовної давності. Позивач звернувся до суду з позовом 28.01.2021 року. Послуги, надані у січні 2018 року, відповідач мав оплатити до 20 лютого 2018 року включно, тому позовна давність повинна обчислюватися з лютого 2018 року.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з теплопостачання та гарячого водовідведення з лютого 2018 року по січень 2021 року. Відповідна заборгованість в межах позовної давності становить 34810,75 грн, яка й підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2270 грн. Позов задоволено на 41,67 % (34810,75 грн. : 83527,83 грн. х 100).

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у сумі 945,90 грн (2270грн. х 41,67 %).

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 34810 (тридцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 945 (дев`ятсот сорок п"ять) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.О.Гордійчук