Вирок № 103342588, 17.02.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 539/2258/20

Провадження № 1-кп/553/66/2022

В И Р О К

Іменем України

17.02.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Махаринській Я.А., Жорняк А.В.,

Мотріченко О.В., Сіомашко В.Р.,

з участю прокурора - Скиби Д.І., Падалюк Л.В. Рощепи Я.В.,

захисника адвоката - Лисенка А.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12020170240000490 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни Полтавської обл., громадянина України, українця, не одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 14.04.2020 року близько о 18 год. 30 хв. за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , - під час відпочинку та розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_2 , в ході конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у приміщенні житлової кімнати будинку, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наніс ОСОБА_2 не менше трьох ударів руками, пальці рук яких стиснуті в кулак, в область голови, після чого узяв до рук ніж та наніс один удар в ліву частину шиї ОСОБА_2 .

В результаті вказаних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 149 від 27.05.2020 року отримав наступні тілесні ушкодження: різана рана по лівій боковій поверхні шиї в середній третині з ушкодженням зовнішньої та внутрішньої яремної вени зліва з розвитком геморагічного шоку 3 ст., які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя; забита рана в лівій потиличній ділянці голови, забита рана потиличної ділянки голови, забита рана верхньої губи, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2 , але наслідки у вигляді смерті не настали з причин, що не залежали від його волі, а саме: ОСОБА_2 був доставлений до КП "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради, де йому надано невідкладну медичну допомогу.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення фактично не визнав та пояснив, що з ОСОБА_2 знайомий більше 10 років, останні 2-3 роки проживав з ним удвох в будинку потерпілого за адресою: АДРЕСА_2 , до цього проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з його сестрою. Зазначив, що між ними були нормальні відносини, періодично вони разом або з друзями випивали алкогольні напої, бувало, що на фоні випитого алкоголю іноді лаялись та штовхали один одного, але конфліктів не було. 14.04.2020 року зранку сестра потерпілого забрала його до лікарні з метою продовження групи інвалідності. Близько 12-13 год. вони повернулися, привезли продукти харчування та горілку. Сестра ОСОБА_2 поїхала, а вони удвох пообідали, випили самогону, сварок та конфліктів між ними не було. Він заснув на дивані в кімнаті, де вони обідали, а коли прокинувся від гучного звуку, побачив, що ОСОБА_2 лежить на підлозі з ножем у горлі на відстані близько 1 м від дивану, хрипить, а поруч калюжа крові. Він одразу ж підбіг до потерпілого, перевернув його на спину, оскільки він лежав на животі, ніж або сам випав, або він його витягнув рукою, не пам`ятає, відкинув його в сторону, затулив рану ганчіркою, яку знайшов поруч. Намагався викликати швидку допомогу за допомогою мобільного телефону, але він не працював, пішов до сусіда та попросив викликати швидку допомогу, разом з сусідом повернувся до хати і до приїзду швидкої допомоги тримав рану потерпілого. Коли приїхала бригада Швидкої медичної допомоги, потерпілого забрали до лікарні, а його забрали до райвідділу поліції.

Обвинувачений вказав, що двері до хати, де проживали вони з потерпілим, взагалі не зачинялись на замок, як і хвіртка, через яку здійснюється вхід до подвір`я домоволодіння. Хто міг спричинити тілесні ушкодження потерпілому, йому не відомо. Вказав, що будь-яких ударів, у тому числі ударів ножем, потерпілому не наносив, можливо взявся за ніж, коли витягував його з шиї потерпілого, а можливо просто відкинув його в бік, намагаючись допомогти. Зазначив, що не пам`ятає той період часу, коли потерпілому були завдані тілесні ушкодження, оскільки спав. Просив виправдати за недоведеністю причетності до вчинення інкримінованого злочину.

За клопотанням сторони обвинувачення на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознак вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин, вказаних в обвинувальному акті, в судовому засіданні досліджені наступні письмові докази та документи:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170240000490, відповідно до якого 14.04.2020 року ГУ НП в Полтавській області внесені відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України по факту того, що 14.04.2020 року близько 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час розпиття спиртних напоїв на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один удар ножем в область шиї зліва. В подальшому каретою швидкої медичної допомоги ОСОБА_2 з отриманими тілесними ушкодженнями в непритомному стані госпіталізовано до Лубенської ЛІЛ (ЄО 3376);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170240000490, сформований 13.07.2020 року;

- електронний рапорт чергового Лубенського відділу поліції ГУНП в Полтавській області, згідно з яким 14.04.2020 року о 18 год. 45 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14.04.2020 року о 18 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , щойно, до ШМД повідомили про громадянина на прізвище ОСОБА_4 , вік 40 років, якого в процесі бійки поранили в шию ножем. Заявник ОСОБА_5 , диспетчер ШМД;

- рапорт о/у Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 14.04.2020 року, згідно змісту якого ним за вказівкою чергового Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 , на повідомлення з приводу замаху на вбивство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході виїзду на місце події було виявлено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тілі та одязі якого були наявні сліди речовини бурого кольору, що в свою чергу вказувало на причетність останнього до вчинення даного злочину. В зв`язку з цим 14.04.2020 року о 22 год. 35 хв. ОСОБА_1 був доставлений до Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області;

- протокол обшуку від 14.04.2020 року, складений слідчим СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області за участю спеціалістів інспектора ВКЗ СУ Береговенко А.Ю, інспектора криміналіста Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Кобильченко Р.М., за участю ст. слідчого криміналіста СУ ГУНП в Полтавській області Мартинюка О.М., в присутності понятих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , згідно з яким обшук проведений за адресою: АДРЕСА_2 , - в період часу з 22 год. 50 хв. 14.04.2020 року по 01 год. 12 хв. 15.04.2020 року з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя вчинення злочину. Під час проведення обшуку оглянуто територію домоволодіння та приміщення житлового будинку - коридор, житлова кімната № 1, де відбувались події, кухня, ванна кімната, житлові кімнати №№ 2, 3, 4. В ході обшуку виявлено на порозі при вході в житловий будинок 4 сліди речовини бурого кольору, в житловій кімнаті № 1 - нашарування речовини бурого кольору на міжкімнатних дверях, на столі - кухонний ніж з дерев`яним руків`ям довжиною 29,5 см (довжина леза - 17 см, руків`я -13,5 см, ширина леза в найширшій частині - 2,8 см) з нашаруванням РБК та слідами пальців рук на руків`ї, подушку з наволочкою та рушник, просякнуті речовиною бурого кольору, пляму крові на підлозі під дерев`яним столом з нерівними краями та неправильної форми, стакан та під столом чарку зі слідами РБК, музичну колонку зі слідами РБК, мобільний телефон "Соні Еріксон" ІМЕІ НОМЕР_1 з зарядним пристроєм та СІМ-картою "Водафон", в кухні - на підлозі на лінолеумі - сліди РБК. В процесі обшуку вилучено: 4 змиви речовини бурого кольору з контролем, виріз з лінолеуму із слідами речовини бурого кольору, ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, скляний стакан та скляну стопку із слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон "Соні Еріксон" з зарядним пристроєм, наволочку та рушник із слідами речовини бурого кольору. Проведення зазначеної слідчої дій фіксувалось за допомогою відеокамери "PANASONIC UCV-260", відповідний відеозапис приєднаний до протоколу обшуку та переглянутий під час судового розгляду справи; до протоколу обшуку також приєднано фототаблицю;

- копія ухвали слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.04.2020 року в справі № 539/1132/20, якою задоволене клопотання слідчого СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області та надано дозвіл на проникнення до території домогосподарства та будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з метою проведення обшуку, який було проведено 14.04.2020 року по кримінальному провадженню № 12020170240000490 від 14.04.2020 року та на вилучення наступних об`єктів: змиву речовини бурого кольору з контролем (з вхідних дверей кімнати № 1), змиву речовини бурого кольору з контролем (з ковра в кімнаті № 1), змиву речовини бурого кольору з контролем (з під столу кімнати № 1), змиву речовини бурого кольору з контролем (з музичної колонки в кімнаті № 1), вирізу з лінолеуму зі слідами речовини бурого кольору (з кухні), ніж зі слідами речовини бурого кольору (зі столу в кімнаті № 1), скляного стакану зі слідами речовини бурого кольору (зі столу в кімнаті № 1), скляного стакану зі слідами речовини бурого кольору (зі столу в кімнаті № 1), скляної стопки зі слідами речовини бурого кольору (під столом в кімнаті № 1), мобільного телефону марки "Соні Еріксон" з зарядним пристроєм (в кімнаті № 1), наволочки зі слідами речовини бурого кольору (в кімнаті № 1), рушника зі слідами речовини бурого кольору (в кімнаті № 1);

- постанова слідчого СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 14.04.2020 року, згідно з якою вилучені під час обшуку об`єкти: 4 змиви речовини бурого кольору з контролем, виріз з лінолеуму зі слідами РБК, ніж зі слідами РБК, скляний стакан зі слідами РБК, скляна стопка зі слідами РБК, мобільний телефон марки "Соні Еріксон" з зарядним пристроєм, наволочку зі слідами РБК, рушник зі слідами РБК, - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020170240000490, передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Лубенського ВП;

- заява ОСОБА_1 від 23.04.2020 року про згоду на відібрання у нього біологічних зразків крові для проведення судових експертиз та протокол отримання зразків для експертизи від 23.04.2020 року, складений ст. слідчим СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Марченко В.І. у приміщенні маніпуляційного кабінету КП "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради, згідно з яким з дотримання вимог ст.ст. 40, 104, 223, 242, 245 КПК України за участю медсестри маніпуляційного кабінету ОСОБА_9 в присутності понятих відібрано біологічні зразки крові у ОСОБА_1 , за допомогою медичного шприца об`ємом 2 мл з вени лівої руки шляхом ін`єкції було набрано близько 2 мл крові, яку в подальшому перенесено на відріз марлевого бинта, складеного в декілька разів, та просякнуто вказаною кров`ю, після чого поміщено до паперового конверту, а контрольний зразок марлевого бинта - до окремого паперового конверта;

- протокол огляду від 15.04.2020 року, складений ст. слідчий СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Марченко В.І. у кімнаті приймального відділення КП "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради за адресою: м. Лубни, вул. П`ятикола, 26, в присутності понятих, яким зафіксована добровільна видача працівником приймального відділення ОСОБА_10 особистих речей госпіталізованого ОСОБА_2 , які були вилучені, а саме: спортивні штани з вишитим написом "Openup" темно-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, светр чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, футболку різнокольорову (чорний-білий-зелений кольори) зі слідами речовини бурого кольору, шкарпетки білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, - а також фототаблицю до протоколу;

- заява ОСОБА_2 від 15.04.2020 року про згоду на відібрання у нього біологічних зразків крові для проведення судових експертиз та протокол отримання зразків для експертизи від 15.04.2020 року, складений ст. слідчим СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Марченко В.І. у приміщенні реанімаційного відділення КП "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради, згідно з яким з дотримання вимог ст.ст. 40, 104, 223, 242, 245 КПК України за участю медичної сестри ОСОБА_11 відібрано біологічні зразки крові у ОСОБА_2 , а саме: за допомогою медичного шприца об`ємом 2 мл з лівої руки останнього з вени набрано близько 2 мл крові шляхом ін`єкції. Після чого розпечатано стерильний бинт, з якого було відрізано частину, яку складено декілька разів, просякнуто кров`ю з даного шприца та поміщено до паперового конверту, який опечатано, контрольний зразок марлевого бинта поміщено до другого паперового конверта;

- протокол отримання зразків для експертизи від 15.04.2020 року, складений ст. слідчим СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Марченко В.І. у приміщенні реанімаційного відділення КП "Лубенська лікарня інтенсивного лікування" Лубенської міської ради, згідно з яким з дотримання вимог ст.ст. 40, 104, 223, 242, 245 КПК України за участю інспектора криміналіста СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Кобильченко Р. відібрано зразки нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом у ОСОБА_2 , а саме: за допомогою ножиць зроблено зрізи з п`яти пальців лівої руки нігтьових пластин, які поміщені до паперового конверту, та зрізи з п`яти пальців правої руки нігтьових пластин, які поміщені до другого паперового конверта;

- копія ухвали слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.04.2020 року в справі № 539/1136/20, якою задоволене клопотання слідчого СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області та надано дозвіл на проведення слідчого експерименту у житловому будинку та господарських спорудах та на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , за участю свідка ОСОБА_12 та з іншими учасниками процесу;

- протокол проведення слідчого експерименту від 22.04.2020 року, складений ст. слідчим СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Марченко В.І. в присутності двох понятих, згідно з яким неповнолітній свідок ОСОБА_13 в присутності законного представника батька ОСОБА_14 та практичного психолога ОСОБА_15 пояснив про події, що мали місце 14.04.2020 року в господарстві за адресою: АДРЕСА_3 , куди його покликав о 18 год. 30 хв. сусід ОСОБА_1 , який проживає у вказаному будинку разом з ОСОБА_2 . Свідок повідомив, що руки та ноги ОСОБА_1 були у крові, він просив про допомогу, так як ОСОБА_2 з кимось побився і його порізали. Також свідок в приміщенні будинку показав де саме та в якому положенні лежав ОСОБА_2 без свідомості, лише хрипів, та поруч з яким була кров, де саме на підлозі знаходився окривавлений ніж, описав поведінку ОСОБА_1 , який за ноги пересував ОСОБА_2 ближче до столу, а на питання хто тут був, нічого не відповів. Вказав, що на прохання останнього викликав Швидку медичну допомогу зі свого мобільного телефону, на прохання ОСОБА_1 намочив рушник у ванній кімнаті, передав ОСОБА_1 , який почав витирати обличчя та шию ОСОБА_2 , а коли витер шию, він побачив зліва рану, яка кровоточила, після чого вийшов на вулицю, де побачив карету Швидкої медичної допомоги. Проведення зазначеної слідчої дій фіксувалось за допомогою відеокамери "PANASONIC UC-V260", відповідний відеозапис приєднаний до протоколу слідчого експерименту та переглянутий під час судового розгляду справи;

- копія ухвали слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17.04.2020 року в справі № 539/1142/20, якою задоволене клопотання слідчого СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області та надано дозвіл на проведення слідчого експерименту у житловому будинку, господарських спорудах та на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , за участю підозрюваного ОСОБА_1 ;

- протокол проведення слідчого експерименту від 23.04.2020 року, складений ст. слідчим СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Марченко В.І. в присутності двох понятих та ОСОБА_2 , за участю захисника адвоката Лисенка А.Ф., згідно з яким ОСОБА_1 пояснив про події, що мали місце 14.04.2020 року в господарстві за адресою: АДРЕСА_3 , де він проживав разом з ОСОБА_2 . Також підозрюваний показав на місці де саме вони разом з ОСОБА_2 обідали та вживали спиртне 14.04.2020 року, де заснув, де саме та в якому положенні він, коли отямився, виявив ОСОБА_2 лежачим на підлозі з ножем, що стирчав у шиї, та в калюжі крові, показав як перевертав його на спину та витягнув з рани ніж, як витирав кров з його обличчя та шиї, утримував руками за шию, намагаючись зупинити кровотечу. Показав, з якого будинку кликав сусіда, якого просив викликати швидку допомогу, оскільки власного мобільного телефону не мав, також розповів, що саме робив, коли вони з сусідом повернулись до будинку і до приїзду Швидкої медичної допомоги та працівників поліції, які його затримали. Проведення зазначеної слідчої дій фіксувалось за допомогою відеокамери "PANASONIC НC-V260", відповідний відеозапис приєднаний до протоколу слідчого експерименту та переглянутий під час судового розгляду справи;

- висновок експерта № 149 від 27.05.2020 року за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , згідно з підсумками якого з урахуванням медичної документації на його ім`я у підекспертного встановлені тілесні ушкодження у вигляді: рубця по лівій боковій поверхні шиї в середній третині, який є наслідком загоювання різаної рани з ушкодженням зовнішньої та внутрішньої яремної вени зліва з розвитком геморагічного шоку 3 ст., зазначені тілесні ушкодження утворились від дії гострого предмету з ріжучими властивостями, можливо в указаний в постанові строк, при чому в ділянку шиї зліва було нанесено не менш 1 травматичного діяння і по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя (Правила п.2.1.3. п),о), Наказ МОЗ 17.01.1995 року); рубця в лівій потиличній ділянці голови, який є наслідком загоювання забитої рани, ще одна забита рана потиличної ділянки голови і забита рана верхньої губи, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), можливо в указаний в постанові строк, при чому в ділянку голови було спричинено не менш 3 травматичних діянь, і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Всі виявлені та перераховані вище в ході судово-медичної експертизи ушкодження не мають між собою морфологічних різниць в давності утворення і могли бути спричинені в строк 14.04.2020 року. Тілесних ушкоджень, характерних для захисту руками від ударів, не виявлено. Виявлені тілесні ушкодження: різана рана по лівій боковій поверхні шиї в середній третині з ушкодженням зовнішньої та внутрішньої яремної вени зліва, дві забиті рани потиличної ділянки голови, забита рана верхньої губи - супроводжувались значною зовнішньою крововтратою. Беручи до уваги локалізацію та механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі, слід вважати, що вищезазначені тілесні ушкодження в цілому не могли утворитися при одночасному падінні на площину. Враховуючи характер і ступень тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі, слід вважати, що після спричинення першої групи тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати активні дії (самостійно пересуватися, чинити опір, тощо) до втрати свідомості; після нанесення 2 групи тілесних ушкоджень потерпілий міг виконувати активні цілеспрямовані дії. Об`єктивних судово-медичних даних про положення потерпілого в момент отримання тілесних ушкоджень не мається. Розміщення тілесних ушкоджень по різним анатомічним поверхням голови потерпілого, механізм їх утворення свідчать про те, що взаєморозташування гр. ОСОБА_2 та травмуючих факторів під час утворення тілесних ушкоджень змінювалось;

- висновок комплексної судово-трасологічної та судово-імунологічної експертизи № 1048/74 від 15.05.2020 року, виконаний експертами Полтавського НДЕКЦ МВС, відповідно до якого при дослідженні наданого об`єкту встановлено, що на контактуючих поверхнях ножа виявлено два сліди папілярних узорів рук найбільшими розмірами 35х9 мм і 20x11 мм та два сліди папілярних узорів і пальців рук розмірами по вісях 11х20 мм, 14x15 мм. Слід папілярного узору пальця руки найбільшими розмірами по вісях 14x15 мм придатний для ідентифікації особи; сліди папілярних узорів пальця руки найбільшими розмірами по вісях 11x20 мм, 35x9 та 20x11 мм для ідентифікації особи непридатні. Слід папілярного узору пальця руки найбільшими розмірами по вісях 14x15мм залишений не особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Слід папілярного узору пальця руки розміром по вісях 14x15 мм залишений безіменним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На наданому на дослідження ножі (об`єкти №№ 1-4) виявлена кров. Виявлена кров належить людині та може походити від особи (осіб) з А(ІІ) групою крові з ізогемаглютиніном анти-В по системі АВ0;

- висновок експерта № 236 від 25.06.2020 року, виконаний експертом-цитологом Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської ОДА, згідно з яким встановлено наступне: згідно з "Висновком експерта" № 1048/74 від 15.05.2020, виконаним у Полтавському НДЕКЦ, на наданому на дослідження ножі (об`єкти №№ 1-4) виявлена кров, виявлена кров належить людині та може походити від особи (осіб) з А(ІІ) групою крові з ізогемаглютиніном анти-В по системі АВО. Згідно з "Висновком експерта" № 684 від 15.05.2020 року, виконаним у відділенні судово-медичної імунології Обласного БСМЕ ДОЗ Полтавської ОДА судовим експертом-імунологом, кров підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до АВ(ІV) групи, якій властиві антигени А і В. Згідно з "Висновком експерта" № 608 від 27.04-04.05.2020 року, виконаним у відділенні судово-медичної імунології Обласного БСМЕ ДОЗ Полтавської ОДА судовим експертом-імунологом, кров ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до А(ІІ) групи, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти-В. При судово-медичній експертизі ножа, вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 (об. 1, 2) виявлена кров особи чоловічої генетичної статі, знайдені мікрофрагменти жирової тканини в (об. 1). Статеву належність клітин встановили не вдалось у зв`язку з відсутністю клітин, придатних для цитологічного дослідження в (об. 1,2). Отже, враховуючи отримані результати дослідження та групову належність осіб, які проходять по справі, виявлені сліди крові на ножі (об. 1, 2) можуть походити від особи (осіб) чоловічої генетичної статі, кров якої (яких) відноситься до групи А (11) ізосерологічної системи АВО, в тому числі, і від гр-на ОСОБА_2 . Походження виявленої крові від гр. ОСОБА_1 включається;

- висновок експерта № 608 від 04.05.2020 року судово-медичної експертизи зразка крові гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким встановлено, що кров належить до А в (11) групи, якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В;

- висновок експерта № 609 від 05.05.2020 року судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з яким його кров належить до АВ (1У) групи, якій властиві антигени А і В;

- висновки експертизи № 610 від 20.05.2020 року, предметом якого було дослідження вирізу лінолеуму, № 611 від 19.05.2020 року, згідно з яким досліджувались змиви з порогу дверей до будинку, № 612 від 20.05.2020 року щодо дослідження змиву з калюжі, № 613 від 20.05.2020 року, відповідно до якого досліджувався змив з музичної колонки, № 614 від 19.05.2020 року, за яким досліджувався змив з дверей до кімнати № 1, № 615 від 20.05.2020 року з дослідження рушника, № 616 від 15.05.2020 року, згідно з яким досліджувалась наволочка, № 617 від 19.05.2020 року, відповідно до якого досліджувався одяг - светр чорного кольору, спортивні штани "Openup" темно синього кольору, футболка чорно-біло-зеленого кольору (в постанові різнокольорова), пара шкарпеток білого кольору, № 618 від 20.05.2020 року, згідно якого досліджувався одяг - куртка бежевого кольору, футболка світло-коричневого кольору, штани сірого кольору, пара тапочок чорного кольору.

Відповідно до підсумків цих експертних досліджень, на усіх вищевказаних об`єктах, що були вилучені під час обшуку за місцем події, знайдена кров людини, де виявлений антиген А, а на светрі (в об № 2,3) та на футболці (об № 13) - ізогемаглютинін анти-В; ця кров може походити від гр. ОСОБА_2 , її походження від гр. ОСОБА_1 виключається. На футболці світло-коричневого кольору, штанах сірого кольору та на парі тапочок чорного кольору виявлені антигени А і В. Ця кров може походити від гр. ОСОБА_1 , походження її лише від одного ОСОБА_2 виключається, виявлення антигена А не виключає можливості домішки його крові;

- висновки судово-медичних цитологічних експертиз № 171 від 20.05.2020 року, № 172 від 21.05.2020 року, № 172 від 21.05.2020 року, згідно з якими при експертизі піднігтьового вмісту правої та лівої кистей рук підозрюваного ОСОБА_1 , при експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з правої та лівої ноги підозрюваного ОСОБА_1 , як і при експертизі змивів з правої та лівої ноги підозрюваного ОСОБА_1 , виявлена кров людини. Статеву належність крові та клітин установити не представилось можливим у зв`язку з деструктивними змінами їх ядер. При серологічному дослідженні слідів крові виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО, які можуть походити або від однієї особи, крові якої вони властиві, або від декількох осіб у разі змішування крові. У випадку змішування не виключається походження антигену А за рахунок домішку крові потерпілого гр-на ОСОБА_2 (при наявності в нього джерела зовнішньої кровотечі);

- висновок експерта судово-медико-криміналістичної експертизи речових доказів № 115-МК від 12.06.2020 року, виконаний експертом Обласного бюро СМЕ Полтавської облдержадміністрації, згідно з яким досліджувався одяг підозрюваного ОСОБА_1 - куртка бежевого кольору, футболка світло-коричневого кольору, штани сірого кольору, пара тапочок чорного кольору, в результаті експертизи виявлені: на куртці: по передній поверхні лівої поли, по зовнішній поверхні правого рукава, по передній поверхні правої поли - краплі крові, які утворилися в результаті падіння крапель "мілких" рідкої крові з предмета несучої її на собі, з послідуючим просочуванням та висиханням, по задній поверхні правого рукава - помарки крові у вигляді мазків, які утворилися в результаті ковзаючого доторкання тканини куртки до предмету, чи предмету до тканини, який ніс на собі рідку кров; на футболці: по передній футболки більше зліва з переходом на зовнішню поверхню лівого рукава - помарки крові у вигляді мазків, які утворилися в результаті ковзаючого доторкання тканини футболки до предмету, чи предмету до тканини, який ніс на собі рідку кров; на штанях: в проекції поясу, в області гульфіка, крокового шва, по зовнішній поверхні правої та лівої штанини, по задній поверхні штанів, в проекції сідничного шва, частково на лівій та правій накладній кишені та у нижніх відділах правої та лівої штанини - плями крові, які утворилися в результаті попадання значної кількості "рідкої" крові на передню поверхню поясу, штанів, з предмета несучого її на собі та можливо з ушкодженої ділянки тіла потерпілого, з послідуючим просочуванням її та висиханням; на парі тапочок - в проекції слідової частини правого та лівого тапочок та в проекції зовнішньої поверхні блочка правого тапочка, виходячи за краї блочка, - плями крові, які утворилися в результаті попадання значної кількості "рідкої" крові на зовнішню поверхню капців, з предмета несучої її на собі та можливо з ушкодженої ділянки тіла потерпілого, з послідуючим її висиханням. При дослідженні підошвенних поверхонь тапочок, яких-небудь накладень буро-коричневої речовини, схожих на засохлу кров не виявлено;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.04.2020 року, на підставі якого старшим слідчим СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Марченко В.І. 14.04.2020 року о 22 год. 35 хв. за адресою: м. Лубни, вул. Гетьмана Дорошенка, 6, Полтавської області затриманий ОСОБА_1 , про затримання повідомлено орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги, роз`яснено права, в присутності понятих проведено особистий обшук затриманого, під час якого вилучено: куртку бежевого кольору зі слідами РБК, куртку з капюшоном та шевроном "Спорт Д" світло-зеленого кольору, футболку світло-коричневого кольору зі слідами РБК, штани сірого кольору зі слідами РБК, пасок різнокольоровий, тапочки полімерні чорного кольору зі слідами РБК, шапка спортивна коричневого кольору, змив з лівої руки, змив з правої руки, змив з лівої ноги, змив з правої ноги та контрольний змив до них, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої руки, лівої руки, правої ноги та лівої ноги. Ознайомившись з підставами затримання ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з ними. До протоколу приєднано фототаблицю з зображенням вилученого одягу;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений лікарем КП "ПОНД ПОР" ВСП № 6 15.04.2020 року за № 24, відповідно до якого ОСОБА_1 на час огляду о 08 год. 10 хв. 15.04.2020 року перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно акту судово-психіатричного експерта № 201 від 20.05.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки синдрому залежності внаслідок комбінованого (опіоїди, канабіоїди, алкоголь) вживання психоактивних речовин. В період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_1 не страждав будь-яким хронічним психічним захворюванням і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, в тому числі патологічного сп`яніння. Наявний у ОСОБА_1 вищевказаний психічний розлад не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 під дію ч. 2, ч. 3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, але потребує лікування з приводу синдрому залежності внаслідок комбінованого вживання психоактивних речовин. При дослідженні індивідуально-психологічних особливостей підекспертний ОСОБА_1 виявляє: середню активність психічних процесів і станів, помірну екстравертованість, відсутність вразливості та імпульсивності, емоційну лабільність, середній рівень тривожності та ригідності, низький рівень агресивності. Яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку під час вчинення інкримінованих йому протиправних дій, ОСОБА_1 не виявляє. На момент вчинення інкримінованого йому діяння ОСОБА_1 не перебував у стані фізіологічного афекту чи іншому особливому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на його свідомість і поведінку.

Також за клопотанням сторони обвинувачення під час судового розгляду справи були допитані потерпілий ОСОБА_2 та свідки.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що з ОСОБА_1 знайомий близько 13-14 років, останні пару років вони проживали удвох в належному йому будинку, стосунки завжди були нормальні, не конфлікті, іноді вони лаялись, проте бійок ніколи не було. 14.04.2020 року близько 08-00 год. до нього приїхала сестра з чоловіком, вони поїхали в лікарню, а ОСОБА_1 залишився вдома. Повернулися з лікарні близько 13 год., разом з ОСОБА_1 сіли обідати, вживали самогон (його сестра передала 2-літрову пляшку в цей день разом з продуктами харчування). Вони спілкувались, конфлікту та сварок між ними в той день не було, під час обіду не балакали, а дивились телебачення, він особисто випив 7 чарок горілки. Зазначив, що має захворювання ніг, у зв`язку з чим йому складно пересуватись. Пам`ятає, що хотів взяти хліба, пакет з яким на вішалці знаходився, взяв ніж та пішов до пакета, однією рукою хотів зняти пакет, в іншій тримав ніж, поставив пакет на стіл, витяг хлібину, почав різати та впав на підлогу біля столу на лівий бік, спробував підвестись та не зміг, пам`ятає, що перевернувся на живіт, тримаючи в руці перед собою ніж, та впав, мабуть сам заподіявши собі поранення шиї. ОСОБА_1 в цей час сидів на дивані поруч зі столом та, на його думку, мав бачити ці події. Після падіння на живіт нічого не пам`ятає, прийшов до тями в лікарні.

Потерпілий зазначив, що не пам`ятає, щоб ОСОБА_1 підходив до нього, наносив удари кулаками в голову та губу, тілесні ушкодження міг отримати в результаті падіння, ОСОБА_1 не міг нанести йому удар ножем. Вважає, що ОСОБА_1 не причетний до нанесення йому тілесних ушкоджень, просив виправдати.

Неповнолітній свідок ОСОБА_12 , будучи допитаний судом в присутності законного представника (матері ОСОБА_18 ), надав пояснення, які загалом узгоджуються з тими поясненнями, які свідок надавав під час проведення за його участі слідчого експерименту під час досудового розслідування. Свідок суду пояснив, що проживає по АДРЕСА_3 , в сусідньому будинку мешкають потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 . Весною 2020 року, точної дати не пам`ятає, в темну пору доби, коли він перебував вдома сам, у ворота постукав ОСОБА_1 та попросив викликати швидку допомогу для ОСОБА_2 , пояснивши, що йому погано. Він разом з ОСОБА_1 прийшов до будинку останнього, побачив ОСОБА_2 , який лежав на підлозі у кімнаті та був без свідомості з закритими очима, вказав, що він дихав, але не рухався, поруч з його тілом була кров. Коли вони з ОСОБА_1 прийшли до будинку, сторонніх осіб в ньому не було. На прохання ОСОБА_1 він у ванній кімнаті намочив рушник, яким ОСОБА_20 витирав ОСОБА_2 , а також викликав швидку медичну допомогу. Свідок пояснив, що не пам`ятає чи бачив в кімнаті ніж, але обстановка в ній була звичайна.

За клопотанням сторони обвинувачення також були допитані свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , які проживають недалеко від будинку, в якому мешкали потерпілий та обвинувачений, та надали суду пояснення щодо їх взаємовідносин.

Так, свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що її дача знаходиться поруч з будинком, де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони є гарними адекватними людьми, у них завжди тихо та спокійно, сварок вона не чула, чи приходили сторонні особи до них, їй не відомо, вона не звертала на це увагу. Їй відомо, що ОСОБА_2 має незадовільне здоров`я, ОСОБА_1 порався по господарству. В день, коли відбулися події, які є предметом з`ясування у даному провадженні, вона перебувала на роботі, про все дізналась зі слів сина та працівників поліції.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що проживає на одній вулиці з ОСОБА_2 , знайома з ним, знає, що він постійно проживав разом з матір`ю, після її смерті - з жінкою, яка також померла, після цього жив удвох з обвинуваченим. З ОСОБА_1 особисто не знайома, лише бачила його та віталася. Про відносини потерпілого та обвинуваченого їй невідомо, про сварки між ними не знає, припускає, що вони вживали алкогольні напої. ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров`я, за характером спокійний, не здатний на сварки, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння ніколи не бачила. Зі слів сусідів знає про те, що ОСОБА_2 потрапив до лікарні з пораненням горла.

Аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконливого висновку про доведеність того факту, що потерпілий ОСОБА_2 14.04.2020 року за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , отримав ножове поранення шиї.

Також потерпілий в цей день міг отримати й інші тілесні ушкодження, виявлені у нього при доставленні до лікарні та підтверджені в подальшому згідно з висновком судово-медичної експертизи № 149 від 27.05.2020 року.

При цьому, потерпілий ОСОБА_2 заперечував факт нанесення йому тілесних ушкоджень - ударів та ножового поранення - ОСОБА_1 . Заперечував ці обставини також і сам обвинувачений.

Обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 , ґрунтується на тому, що в період часу, коли потерпілий ОСОБА_2 отримав виявлені у нього в подальшому тілесні ушкодження, він перебував в будинку на місці події. Сторона обвинувачення як на підставу висновків про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого діяння вказує на доведеність того факту, що в день та час отримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень обвинувачений та потерпілий перебували в будинку удвох, сторонні особи до них не заходили.

Судом достовірно встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 проживали в одному будинку, 14.04.2020 року разом вживали спиртні напої під час обіду за місцем свого проживання.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних на підтвердження того факту, що 14.04.2020 року до будинку по АДРЕСА_3 жодні інші сторонні особи не заходили, прокурором в ході судового розгляду справи суду не надано, відтак відповідні висновки за своїм змістом є припущенням.

Не спростовано стороною обвинувачення в судовому засіданні і тверджень як потерпілого, так і обвинуваченого, про те, що вхід на подвір`я домоволодіння, де вони проживали, був вільний, а вхідні двері до будинку не запирались, бо на замок їх неможливо зачинити. Під час обшуку в домоволодінні безпосередньо після події 14.04.2020 року, слідчим не досліджувався стан хвіртки, запорів на вхідних дверях до житлового будинку, не з`ясовувалось питання наявності будь-яких слідів на подвір`ї, що можуть бути пов`язані з вчиненням кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не надано суду жодних даних, які доводять, що органом досудового розслідування перевірялись інші версії отримання потерпілим тілесних ушкоджень, аніж причетність до цих дій ОСОБА_1 , який власне сам повідомив про подію, вжив усіх можливих заходів до виклику швидкої медичної допомоги та поліції, намагаючись до приїзду лікарів надати хоч якусь медичну допомогу постраждалому та зберегти його життя, перебував поряд з ОСОБА_2 на місці події, де власне і був виявлений працівниками поліції.

Як обвинувачений ОСОБА_1 , так і потерпілий ОСОБА_2 одностайно та стабільно стверджували про те, що сварок та конфліктів між ними 14.04.2020 року не було.

Разом з тим, у обвинувальному акті стверджується слідчим про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, під час якого у обвинуваченого виник умисел на заподіяння смерті потерпілому.

Жодних об`єктивних даних на підтвердження цих обставин, в тому числі існування конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, про підстави та перебіг такого конфлікту, тим паче щодо приводів до виникнення у обвинувачення умислу на заподіяння смерті потерпілому, судом не встановлено. Доказів на підтвердження об`єктивності таких висновків стороною обвинувачення суду не надано.

Таким чином, визначена у обвинувальному акті причина та мета вчинення злочину під час судового розгляду справи підтвердження не знайшла, в тому числі не спростовані доводи обвинуваченого та потерпілого в тій частині, що конфліктів та сварки між ними в день отримання потерпілим тілесних ушкоджень не було.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснював суду, що в процесі вживання спиртних напоїв заснув, про обставини отримання тілесних ушкоджень та ножового поранення потерпілим йому невідомо, він став очевидцем лише наслідків, прокинувшись від гучного звуку.

Обсяг та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_2 , встановлені згідно з висновком експерта № 149 від 27.05.2020 року за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , згідно з яким у підекспертного встановлені тілесні ушкодження у вигляді: рубця по лівій боковій поверхні шиї в середній третині, який є наслідком загоювання різаної рани з ушкодженням зовнішньої та внутрішньої яремної вени зліва з розвитком геморагічного шоку 3 ст., рубця в лівій потиличній ділянці голови, який є наслідком загоювання забитої рани, ще одна забита рана потиличної ділянки голови і забита рана верхньої губи.

Разом з тим, ані конкретні обставини та спосіб заподіяння потерпілому вищевказаних тілесних ушкоджень, ані механізм і послідовність їх утворення, в ході судового розгляду справи встановити не виявилось можливим.

Потерпілий ОСОБА_2 під час проведення судово-медичної експертизи відносно нього пояснював, що дати події не пам`ятає, але пам`ятає, що у нього вдома з ножем поліз по хліб, впав і втратив свідомість. Прийшов до тями в реанімаційному відділенні Лубенської лікарні.

Аналогічні за своїм змістом пояснення потерплий надав також під час допит в суді, вказавши суду, що пам`ятає момент як поліз за хлібом, тримаючи ніж в руках, впав, намагався перевернутись та втратив свідомість. Припустив, що ножове поранення міг отримати при падінні на ніж, як і пошкодження губи, при падінні на підлогу міг отримати й ушкодження на потилиці, проте конкретні обставини пояснити не зміг.

Таким чином, ані з пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 , ані з пояснень потерпілого ОСОБА_2 не виявляється можливим встановити конкретні обставини отримання останнім тілесних ушкоджень потиличної ділянки голови та верхньої губи.

Про необізнаність ОСОБА_1 щодо обставин отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, на переконання суду, свідчить також те, що згідно з поясненнями, наданими неповнолітнім свідком ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту 22.04.2020 року, тобто через тиждень після подій, він вказував, що коли ОСОБА_1 14.04.2020 року прибіг до домоволодіння, де він проживає, для того, щоб попросити викликати швидку допомогу, повідомив йому, що " ОСОБА_2 з кимось побився і його порізали", він попросив вказаного свідка повернутись з ним до будинку. Тобто обвинувачений не вчиняв дій щодо приховання факту отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, не тікав з місця події, а навпаки намагався вжити усіх залежних від нього заходів до порятунку останнього, запросив до місця події сусіда.

Як обвинувачений ОСОБА_1 , так і потерпілий ОСОБА_2 , пояснювали суду, що в будинку, де вони проживали, знаходились 4-5 кухонних ножів. Обвинувачений зазначив суду про те, що не пам`ятає яким ножем були нанесені ушкодження шиї ОСОБА_2 , потерпілий наголосив, що в даний час в будинку не вистачає одного ножа з дерев`яною рукояткою, можливо саме цим ножем йому був завданий удар.

За клопотанням сторони захисту судом допитані судові експерти ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , якими виконувався висновок комплексної судово-трасологічної та судово-імунологічної експертизи № 1048/74 від 15.05.2020 року, в ході якого досліджувався ніж, влучений під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_2 , яким за версією сторони обвинувачення заподіяне тілесне ушкодження шиї потерпілого ОСОБА_2 .

Судовий експерт ОСОБА_22 пояснила, що на експертизу були надані постанова слідчого, 2 дактилоскопічні картки, запакований ніж. В процесі виконання експертизи на наданому на дослідження ножі були виявлені 4 сліди пальців рук, з яких три на руків`ї, та один - на лезі. Придатним для ідентифікації виявився лише 1 слід на руків`ї ножа, який належав ОСОБА_2 та ідентифікований по безіменному пальцю лівої руки. Відбитків ОСОБА_1 виявлено не було. Під час виконання експертизи не досліджувалось питання щодо способу залишення сліду, оскільки таке питання не ставилось, об`єкт досліджувався в межах поставлених питань. Поверхня ножа була вологою, вкрита речовиною бурого кольору та брудом. Ймовірно, що спочатку на ножі утворилось нашарування речовини бурого кольору, а потім був залишений слід, який виявився придатним для ідентифікації. Інші сліди, які були наявні на ножі, але не були придатні для ідентифікації, є слідами пальців руки, але особу, якій вони належать, встановити не виявилось можливим.

Судовий експерт ОСОБА_23 суду пояснила, що на досліджуваному об`єкті (ножі) вона не виявила слідів знищення крові (затирання тощо).

Аналіз вищенаведених обставин та слідової інформації, виявленої судовими експертами на ножі, вилученому в ході обшуку місця події, свідчить про те, що останньою особою, яка тримала в руках ніж, що досліджувався під час проведення судової експертизи, міг бути саме потерпілий ОСОБА_2 . Жодних об`єктивних даних про те, що його безпосередньо перед нанесенням потерпілому тілесних ушкоджень та після цього міг тримати в руках обвинувачений ОСОБА_1 , судом не встановлено. Інші наявні у домоволодіння за місцем проживання обвинуваченого та потерпілого ножі органом досудового розслідування не вилучались та не досліджувались.

Об`єктивних судово-медичних даних на підтвердження того, що ножове поранення потерпілому ОСОБА_24 могло бути заподіяне саме вилученим під час обшуку ножем з урахуванням його фізичних характеристик (розміру, форми тощо), суду не надано.

Судово-медичний експерт Гребенюк П.В. , яким виконувався висновок № 149 від 27.05.2020 року за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , суду пояснив, що в процесі проведення експертизи спілкувався з підекспертним ОСОБА_2 , оглянув його, вивчив надану медичну документацію. Зазначив, що підекспертний не надав пояснень щодо походження виявлених у нього тілесних ушкоджень, у зв`язку з чим оцінка його пояснень щодо обставин їх отримання не досліджувалась.

Разом з тим, вказані твердження судового експерта не відповідають дійсності, потерпілий вказав, що міг отримати тілесні ушкодження внаслідок падіння, що відображене у висновку експерта.

При цьому, аналіз висновку № 149 від 27.05.2020 року судово-медичної експертизи ОСОБА_2 свідчить про те, що судовим експертом не визначено механізм утворення кожного з виявлених у нього тілесних ушкоджень.

Не наведено у висновку даних, що об`єктивно свідчать про те, що єдиним можливим способом утворення двох забитих ран в потиличній ділянці голови та забитої рани верхньої губи потерпілого могла бути дія тупого(их) предмету(ів) і заподіяння йому не менш 3 травматичних діянь, а також взагалі не визначено механізм нанесення ножового поранення.

Не зміг надати експерт Гребенюк П.В. пояснення щодо можливого механізму заподіяння (способу нанесення) ножового поранення також і під час судового засідання, зокрема, не зміг вказати суду, за яких обставин можливе утворення у потерпілого різаної (а не колотої) рани шиї у поперечному спрямуванні м`яза розміром 4х3 см глибиною 8 см. Фактично ухилився від відповіді на питання щодо можливості утворення такого поранення при падінні потерпілого за обставин, які він повідомляв під час проведення судової експертизи, натомість без жодного обґрунтування висловився про те, що воно не могло бути спричинене потерпілому внаслідок його падіння на ніж.

В судовому засіданні судово-медичний експерт Гребенюк П.В. стверджував про те, що отримання потерпілим усіх виявлених тілесних ушкоджень в їх сукупності (двох ран на потиличній ділянці голови, однієї рани на верхній губі та ножового поранення шиї зліва) неможливе в результаті однократного падіння з огляду на їх анатомічну локалізацію та різних механізм спричинення, їх одночасне отримання при однократному падінні виключається. Експерт пояснив суду, що не здійснював оцінку можливості утворення при падінні потерпілого окремо щодо кожного виявленого у нього тілесного ушкодження, оскільки підстав для цього не було. Вказував, що такий висновок ґрунтується на тому, що усі виявлені тілесні ушкодження могли бути спричинені потерпілому 14.04.2020 року.

При цьому, жодних об`єктивних даних на підтвердження того факту, що усі виявлені судовим експертом тілесні ушкодження дійсно утворились в один короткий період часу 14.04.2020 року, судом не здобуто. Очевидно, що судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_2 проводилась і підекспертний оглядався 27.05.2020 року, тобто через півтора місяця після подій, а наведена у мотивувальній частині висновку експерта медична документація взагалі не містить опису морфологічних характеристик ушкоджень потиличної ділянки голови та рани губи потерпілого, що можуть вказувати на орієнтовний час їх заподіяння. Сам експерт можливі обставини утворення вказаних тілесних ушкоджень у потерпілого не з`ясовував.

Натомість встановлені судом обставини свідчать, що ОСОБА_2 є хворою особою, інвалідом, у нього мають місце порушення опорно-рухового апарату. Відповідно, не виключена можливість того, що він міг отримати ушкодження потиличної ділянки голови (або хоча б одне з них), як і рану губи, внаслідок падіння чи в інший спосіб, у інший час та за інших обставин, ніж пов`язані з отриманням ним ножового поранення шиї.

При цьому, оскільки рани потиличної ділянки голови та рана верхньої губи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, очевидно, що для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 115 КК України має значення перш за все різана рана в середній третині на лівій боковій поверхні шиї, яка судовим експертом віднесена до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.

Разом з тим, можливість утворення ножового поранення у потерпілого за повідомлених ним обставин внаслідок падіння під час досудового розслідування не перевірялась, судовим експертом при проведенні судової експертизи твердження потерпілого були проігноровані. Відповідні пояснення потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні, які узгоджуються з його версією подій, висловленою під час проведення судово-медичної експертизи, не спростовані стороною обвинувачення також і під час судового розгляду справи.

Жодних даних на підтвердження того, що пояснення потерпілого ОСОБА_2 про отримання ножового поранення внаслідок падіння є такими, що не відповідають дійсності, доказів, які об`єктивно та безперечно спростовують такі його твердження, та й взагалі даних щодо проведення під час досудового розслідування перевірки версії потерпілого, стороною обвинувачення суду не надано.

Також у обвинувальному акті стверджується про те, що ОСОБА_1 наніс потерпілому не менше трьох ударів руками, пальці рук яких стиснуті в кулак, в область голови.

Достовірних, належним і допустимих доказів, що підтверджують обґрунтованість таких висновків, стороною обвинувачення суду не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено.

Обставини отримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у виді двох забитих ран в потиличній ділянці голови та забитої рани верхньої губи, час, місце, механізм, послідовність їх утворення, фактично залишаються невстановленими.

Відтак, обставини вчинення злочину, наведені слідчим у обвинувальному акті, є припущенням, заснованим на його власному сприйнятті того, як могли відбуватись події, а не на фактичних обставинах, підтверджених сукупністю належних та допустимих доказів.

При цьому, ані сторона обвинувачення, ані сторона захисту в процесі судового розгляду справи з клопотанням про призначення повторної чи додаткової судово-медичної експертизи до суду не звернулись, прокурор позицію захисту не спростував шляхом надання суду належних та допустимих доказів.

Встановлені обставини об`єктивно вказують на те, що ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції в день подій 14.04.2020 року, з того часу постійно утримується під вартою. Зміст реєстру матеріалів досудового розслідування свідчить про те, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 23.04.2020 року проводилась судово-медична експертиза.

Захисник стверджував в судовому засіданні під час судових дебатів про те, що жодних тілесних ушкоджень у обвинуваченого під час його огляду, в тому числі на руках, що характерні для нанесення ударів, виявлено не було. Вказані доводи стороною обвинувачення не спростовані, а сам висновок судово-медичної експертизи обвинуваченого прокурором суду не наданий.

Той факт, що на одязі обвинуваченого виявлена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_2 , на переконання суду, абсолютно узгоджується з поясненнями самого обвинуваченого про його поведінку після виявлення потерпілого з ножовим пораненням (намагання надати медичну допомогу, зупинити кровотечу тощо), та з поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_12 . Відповідно, вказані обставини самі по собі, за відсутності інших об`єктивних доказів причетності ОСОБА_1 до заподіяння потерпілому ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень, не можуть бути визнані достатнім доказом його винуватості.

Дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, логічній послідовності та взаємозв`язку, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до висновку про неможливість у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб зробити однозначний висновок про причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до заподіяння тілесних ушкоджень 14.04.2020 року потерпілому ОСОБА_2 , а відтак - про його винуватість в інкримінованому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки висунуте обвинувачення не знайшло свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

Підставою кримінальної відповідальності відповідно до ст. 2 КК України є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Як встановлено в ч. 1 ст. 11 Кримінального кодексу України, злочин (кримінальне правопорушення) - передбачене кримінальним законом суспільно-небезпечне, винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Частиною 1 ст. 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За практикою тлумачення Європейським судом з прав людини, національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 Конвенції (mutatis mutandis, рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12 липня 1988 року).

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно змісту ч. ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Будь-який громадянин (підозрюваний, обвинувачений) має право (яке він може використовувати або не використовувати за своїм бажанням) давати показання, але він не зобов`язаний доводити свою невинність. Обвинувачений вправі давати будь-які свідчення. Обвинувачений має право повністю відмовитися від дачі показів (пояснень), навіть має право відмовитися від відповідей на окремі питання. Факт повної відсутності у обвинуваченого доказів невинності сам по собі не вважається доказом його провини. Факт відмови обвинуваченого від показань і від окремих письмових пояснень, факт давання ним суперечливих і навіть помилкових показань не є підставою для обвинувального вироку. Якщо висунуті обвинувачення у вчинені кримінально карного діяння, то тягар доведення цих звинувачень, тобто обов`язок щодо пошуку, збирання і надання суду доказів вини обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення.

Суд згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України має оцінити кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оскільки стороною обвинувачення не надано суду доказів, які беззаперечно підтверджували б вину ОСОБА_1 у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, то суд вважає недоведеною належними та допустимими доказами його винуватість у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Так, згідно вимог ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є в тому числі рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.

Відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Прокурор, який приймав участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 338, 340 КПК України. Сторони не звертались з клопотаннями про призначення по справі додаткових чи повторних судових (в тому числі судово-медичних) експертиз.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді, ухвалюється виправдувальний вирок.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, проаналізувавши в сукупності всі докази, досліджені в судовому засіданні по даному кримінальному провадженню, враховуючи положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини за ст. 17 КПК України, а саме, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; положення ст. 62 Конституції України, та положення ст. 5 "Право на свободу та особисту недоторканість" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", вважає, що ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України необхідно виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення. Оскільки стороною обвинувачення не була доведена винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, не доведено неспроможність пояснень потерпілого щодо способу отримання ним тілесних ушкоджень, а доводи обвинуваченого про його непричетність до вчинення даного злочину не спростовано, всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого суд тлумачить на його користь. Інших доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість обвинуваченого, суду не надано.

З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, враховуючи, що дослідження додаткових доказів не пропонується стороною обвинувачення, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 слід виправдати за недоведеністю вини в інкримінованому йому злочині з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно положень ст. 100 КПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим і виправдати у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 скасувати, звільнивши з-під варти негайно в залі суду.

Скасувати арешт на об`єкти, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.04.2020 року в справі № 539/1133/20.

Речові докази по справі, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, - куртку бежевого кольору зі слідами РБК, куртку з капюшоном та шевроном "Спорт Д" світло-зеленого кольору, футболку світло-коричневого кольору зі слідами РБК, штани сірого кольору зі слідами РБК, пасок різнокольоровий, тапочки полімерні чорного кольору зі слідами РБК, шапку спортивну коричневого кольору, мобільний телефон марки "Соні Еріксон" з зарядним пристроєм, - повернути ОСОБА_1 як власнику; 4 змиви речовини бурого кольору з контролем, виріз з лінолеуму зі слідами РБК, ніж зі слідами РБК, скляний стакан зі слідами РБК, скляну стопку зі слідами РБК, наволочку зі слідами РБК, рушник зі слідами РБК, змиви з лівої руки, з правої руки, з лівої ноги, з правої ноги та контрольний змив до них, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої руки, лівої руки, правої ноги та лівої ноги, - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Є. В. Парахіна