Ухвала суду № 103341993, 09.02.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/19314/12

Провадження № 4-с/161/5/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Пахолюка А.М.

при секретарі – Турук І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клеха Анатолія Євгеновича,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клеха А.Є. (далі – приватний виконавець).

Свої вимоги, обґрунтовує тим, що 06.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №010/08-11/1866, відповідно до якого, останній отримав кредит в розмірі 77000 доларів США, зі сплатою 13 відсотків річних до 05.06.20212 року. в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_2 було надано в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: приміщення магазину, загальною площею 150,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, правонаступником його прав і обов`язків стала ОСОБА_1 .

В подальшому, 13.02.2014 року рішенням Апеляційного суду Волинської області рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2013 року про відмову в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано. Вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/08-11/1866 від 06.06.2007 року, загальний розмір вимоги якої становить на 29.06.2006 року складає 63115,12 доларів США, звернути стягнення на іпотечне майно, приміщення магазину, загальною площею 150,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , шляхом його продажу на прилюдних торгах з початковою ціною 373000 грн., встановленою висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи.

На виконання вказаного рішення суду стягувачу, Луцьким місьрайонним судом 01.09.2014 року, видано виконавчий лист №0308/19314/12 та 18.05.2021 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №65473168.

Вказує, що із заявою про відкриття виконавчого провадження 06.05.2021 року до приватного виконавця звернулося АТ «Райффайзен Банк Аваль», при цьому стягувачем за виконавчим листом є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської ОД, в якої відмінний код ЄДРПОУ.

Вважає, що приватний виконавець неправомірно прийняв заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» та розпочав примусове виконання рішення суду щодо реалізації іпотечного майна, оскільки, дана юридична особа не є стягувачем за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду, і будь-якої заміни сторони у виконавчому провадженні, відповідно до ст. 442 ЦПК України, судом не проводилося. Відтак, на її думку, всі подальші виконавчі дії та винесенні приватним виконавцем постанови у даному виконавчому провадженні є також неправомірними.

Просить суд, визнати неправомірними та скасувати наступні постанови приватного виконавця Клеха А.Є.: про відкриття виконавчого провадження №65473168 від 18.05.2021 року; про стягнення основної винагороди від 18.05.2021 року; про опис та арешт майна боржника від 11.06.2021 року. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Клеха А.Є. з реалізації арештованого майна: приміщення магазину (А-1), загальною площею 150,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ДП «Сетам» на реалізацію, визнати неправомірним та скасувати акт приватного виконавця Клеха А.Є. про реалізацію предмета іпотеки від 27.10.2021 року.

У письмових поясненнях приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні. Вказав, що рішення суду приймалось в інтересах ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», інтереси якого при зверненні до суду представляла Волинська обласна дирекція банку. Вказане представництво прямо передбачене Статутом АТ «Райффайзен Банк Аваль», а тому твердження скаржника щодо неналежного стягувача, на його думку, є хибними. Разом з тим, надав до суду постанову про закінчення виконавчого провадження №65473168 від 28.10.2021 року у зв`язку з повним та фактичним виконанням рішення суду.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2021 року відкрито провадження у справі.

Представник скаржника до судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила скаргу задовольнити. В минулому засіданні суду пояснила, що з виконавчим провадженням була ознайомлена 10.11.2021 року і на її думку, стягувач є неналежним, оскільки, відсутні відомості про звернення нового стягувача із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Приватний виконавець Клехо А.Є. в дане судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи. В минулому судовому засіданні суду пояснив, що у нього були відсутні підстави для не прийняття заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, а станом на 28.10.2021 року виконавче провадження №65473168 є закінченим у зв`язку з повним виконанням рішення суду. Письмові пояснення підтримав з підстав у ній викладених.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає до задоволення.

Згідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до приватного виконавця Клеха А.Є. із заявою про відкриття виконавчого провадження, до якої додано виконавчий лист №0308/19314/12, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 01.09.2014 року про: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/08-11/1866 від 06.06.2007 року, загальний розмір вимоги якої становить на 29.06.2006 року складає 63115,12 доларів США, звернути стягнення на іпотечне майно, приміщення магазину, загальною площею 150,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , шляхом його продажу на прилюдних торгах з початковою ціною 373000 грн., встановленою висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 8-10).

18.05.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65473168 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 11,13).

Із матеріалів справи вбачається, що постановою приватного виконавця від 11.06.2021 року здійснено опис та накладено арешт на іпотечне майно та передано на реалізацію ДП «Сетам» (а.с. 14-17).

Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 20.10.2021 року №557290 ДП «Сетам», предмет іпотеки, а саме: приміщення магазину, загальною площею 150,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 було реалізовано за ціною 261100 грн., що підтверджується актом про реалізацію предмета іпотеки від 27.10.2021 року (а.с. 24).

Разом з тим, постановою приватного виконавця Клеха А.Є. від 28.10.2021 року про закінчення виконавчого провадження №65473168, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №0308/19314/12 виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 01.09.2014 року закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 61).

Мотивуючи вимоги скарги, скаржниця зазначала, що не згідна із постановою про відкриття виконавчого провадження, оскільки, із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся неналежний стягувач, а відтак, і всі подальші дії приватного виконавця є неправомірними.

Однак, суд не може погодитись з зазначеними доводами з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Згідно із Статутом АТ «Райффайзен Банк», АКБ «Аваль» було створено юридичними особами – резидентами України в формі акціонерного товариства рішенням установчих зборів (протокол №1 від 03.03.1992 року). з моменту заснування і до квітня 2021 року банк неодноразово змінював своє найменування (а.с. 41-45).

Також, згідно п. 2.6 Статуту, банк відкриває на території України, так і за її межами власні відокремлені підрозділи, в тому числі філії, відділення, представництва, дирекції тощо (а.с. 43).

Як вбачається, із виконавчого листа №0308/19314/12 від 01.09.2014 року, на підставі якого приватним виконавцем відкрито виконавче провадження, стягувачем вказано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської філії, що при зверненні до суду з позовом представляла інтереси юридичної особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки, кредитний договір №010/08-11/1866 від 06.06.2007 року був укладений між юридичною особою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 .

Відтак, у приватного виконавця Клеха А.Є. при прийнятті заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про відкриття виконавчого провадження, не було підстав передбачених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» для повернення стягувачу без прийняття до виконавця виконавчого документа, а тому дії приватного виконавця при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження були правомірними.

Разом з тим, судом встановлено, що спірне нерухоме майно було реалізовано 27.10.2021 року, а виконавче провадження закінчено 28.10.2021 року, згідно постанови приватного виконавця, тобто до подання скарги до суду.

Зважаючи на те, що предметом розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 є дії приватного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника в примусовому порядку, яке на момент подання скарги вже було реалізовано в межах процедури продажу майна на прилюдних торгах, то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 50 постанови від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Отже, за встановлених обставин, ефективним способом захисту прав боржника на нерухоме майно є пред`явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі, крім державного виконавця та стягувача, організатора торгів, в межах якої і буде надаватися оцінка, у тому числі й діям приватного виконавця щодо реалізації майна.

Відповідно до частин першої-другої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень, у разі встановлення обґрунтованості скарги, спрямований не лише на визнання (констатацію) неправомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а й на поновлення порушеного права заявника.

Однак, у випадку задоволення скарги ОСОБА_1 , в межах процедури судового контролю за виконанням судових рішень, на думку суду, відсутні механізми поновлення прав заявника, які вона вважає порушеними з огляду на те, що скарга подана і розглянута після реалізації іпотечного майна та закінчення виконавчого провадження.

Крім того, постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження, на час розгляду справи є чинною.

За таких обставин, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця не є ефективним способом захисту прав, які заявник вважає порушеними, зокрема не призведе до відновлення прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволені скарги ОСОБА_1 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 451 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клеха Анатолія Євгеновича.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Скаржник – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суб`єкт оскарження – приватний виконавець виконавчого округу Волиснької області Клехо Анатолій Євгенович, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Авіаторів, 1.

Стягувач – Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ – 20846070, адреса місцезнаходження: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 53.

Ухвала в повному обсязі складена 14 лютого 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.