Рішення № 103341768, 31.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Справа № 160/22782/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2021 року комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій просить:

визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) від 03.09.2021 року №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено, що 09 вересня 2020 року позивач отримав індивідуальну податкову консультацію за №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 03 вересня 2021 року «щодо необхідності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ при отриманні комунальним підприємством бюджетних коштів», в якій Державна податкова служба України зазначила, що якщо отримання платником ПДВ бюджетних коштів, у тому числі у вигляді субсидій та поточних трансфертів, не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є оплатою вартості товарів/послуг, то об`єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються.

Водночас, якщо зазначені бюджетні кошті надходять до платників податку в рахунок оплати вартості поставлених таким платником податку товарів/послуг, основних фондів, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради не згодне із індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 03.09.2021 року, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року відкрито провадження у справі без виклику учасників справи.

05 січня 2022 року на адресу суду від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву вх.№633/22, в якій представник відповідача вважає позовні вимоги неправомірними, з огляду на наступне.

До ДПС України звернулось КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради із запитом від 27.07.2021 №636/21 на отримання індивідуальної податкової консультації звернення щодо необхідності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ при отриманні комунальним підприємством бюджетних коштів.

Як підтверджено матеріалами справи, ДПС України виконано вимоги Кодексу та надано КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради податкову консультацію, яка містить повну та обґрунтовану відповідь на звернення позивача, її зміст відповідає положенням чинного законодавства.

Так, зокрема, як зазначено у зверненні позивача, отримання бюджетних коштів платником ПДВ - одержувачем бюджетних коштів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 для виконання програми з утримання об`єктів благоустрою міста.

Програма передбачає покладення на комунальне підприємство виконання заходів по утриманню, обслуговуванню, ремонту зелених насаджень, доріг, міських пляжів, притулку для бездомних тварин, утримання малих архітектурних форм та інші роботи з благоустрою міста.

Як викладено у зверненні, бюджетні кошти надаються платнику податку-одержувачу таких коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 у рамках фінансування програми з утримання об`єктів благоустрою міста, яка передбачає покладення на платника виконання заходів по утриманню, обслуговуванню, ремонту зелених насаджень, доріг, міських пляжів, притулку для бездомних тварин, утримання малих архітектурних форм та інші роботи з благоустрою міста.

Таким чином, операції з постачання послуг, які надаються у рамках виконання таких заходів, є об`єктом оподаткування ПДВ, а фінансування з бюджету витрат платника податку на проведення таких заходів за своєю економічною сутністю є оплатою поставлених послуг, а тому за такими операціями платник зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу.

14 січня 2022 року на адресу суду від представника Державної податкової служби України надійшли додаткові пояснення вх.№3691/22, в яких ДПС України враховуючи позовні вимоги КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради та фактичні обставини справи, керуючись ст.44,47 КАС України вважає за необхідне надати додаткові пояснення.

Так, у своєму зверненні КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради, яке є одержувачем бюджетних коштів, просило надати йому роз`яснення щодо необхідності нарахування ним податкових зобов`язань з ПДВ при отриманні бюджетних коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610.

У зверненні було зазначено, що між КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради та Управлінням комунального господарства і будівництва Павлоградської міської ради (замовник) укладено договір від 01.07.2010 №137 про надання комунальним підприємством послуг з утримання об`єктів благоустрою міста Павлограда, а саме: послуг з утримання, обслуговування, ремонту зелених насаджень, доріг, міських пляжів, притулку для бездомних тварин, малих архітектурних форм та інші роботи з благоустрою міста. Бюджетні кошти використовуються комунальним підприємством для утримання об`єктів благоустрою на придбання матеріалів, палива, виплату заробітної плати.

Аналіз даних, зазначених у зверненні позивача, свідчить про те, що кошти комунальним підприємством отримані з бюджету за виконання послуг з утримання об`єктів благоустрою міста Павлограда, а, отже, є оплатою вартості наданих відповідних послуг.

При цьому виникнення об`єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов`язань з ПДВ не залежить від напрямку використання отримувачем таких коштів (придбання матеріалів, палива, виплату заробітної плати тощо) та від статусу таких коштів (бюджетні чи не бюджетні).

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом (пункту 187.7 статті 187 розділу V Кодексу).

Таким чином, враховуючи те, що згідно з договором №137 КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради (одержувач бюджетних коштів) надає Управлінню комунального господарства і будівництва Павлоградської міської ради (розпорядник бюджетних коштів) послуги з утримання об`єктів благоустрою міста Павлограда, а бюджетні кошти, які надаються Комунальному підприємству, незалежно від коду економічної класифікації видатків бюджету (2610 чи іншій) за своєю економічною сутністю є оплатою за надані послуги, то операції Комунального підприємства з постачання таких послуг є об`єктом оподаткування ПДВ.

Комунальне підприємство за операціями з постачання послуг з утримання об`єктів благоустрою міста Павлограда зобов`язано нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу, незалежно від напрямів подальшого використання КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради таких коштів, в тому числі і на придбання матеріалів, палива, виплату заробітної плати.

14 січня 2022 року на адресу суду від представника комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради надійшла відповідь на відзив вх.№3713/22, в якій представник позивача вважає, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, у зв`язку із чим позивач не згоден обставинами, наданими у відзиві на адміністративний позов та відхиляє їх з наступних мотивів.

Платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Обов`язковими ж складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 13 серпня 2021 року у справі №816/1510/16.

Відповідно до наведених вище норм законодавства, що регулює бюджетні відносини, надання субсидій не пов`язане з компенсацією вартості товарів і послуг, в обмін на проведені платежі, тобто не є операцією з оплати товарів/послуг.

У разі придбанні товарів/послуг, відповідно до п.2.2 Інструкції №333, застосовується код бюджетної класифікації 2200 «Використання товарів і послуг», за якою здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби (код 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», код 2220 «Медикаменти та перев`язувальні матеріали», «код 2230 «Продукти харчування», код 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», код 2250 «Видатки на відрядження», код 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення», код 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв», код 2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм»).

З урахуванням викладеного, Головний розпорядник бюджетних коштів - Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради затверджує плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів.

Одержувач бюджетних коштів КП «Затишне місто» ПМР (позивач) використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів (п.5,6 ст. 22 БК України).

Оплата виконання позивачем бюджетної Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства та об`єктів благоустрою міста Павлоград на 2020 - 2024 роки здійснюється на підставі заявок на фінансування.

Таким чином бюджетне законодавство передбачає використання бюджетних коштів виключно на цілі обумовлені планом їх використання.

Цільове фінансування (грошові кошти) надходить підприємству від розпорядника бюджетних коштів на рахунок казначейства, яке спрямовується згідно плану використання, на: заробітну плату та нарахування на заробітну плату; придбання предметів, обладнання та інвентарю; оплату водопостачання та водовідведення; оплату електроенергії; оплату послуг крім комунальних; на інші поточні видатки.

На думку представника позивача, відносини, які виникають між розпорядником бюджетних коштів (Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради) та одержувачем (позивачем) є бюджетними, а не цивільно - правовими та відповідно не можуть визначатися як операції з постачання товарів або послуг, тобто не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради створено з метою обслуговування і утримання об`єктів та елементів благоустрою міста Павлоград, які знаходяться на балансі підприємства.

Засновником комунального підприємства є Павлоградська міська рада.

Позивач на підставі діючого законодавства та Статуту виконує роботи з обслуговування, утримання та ремонту об`єктів та елементів благоустрою та інше.

Рішенням Павлоградської міської ради від 17.09.2019 №1825-54/VІІ затверджено Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства та об`єктів благоустрою міста Павлоград на 2020 - 2024 роки, згідно з п.1.5 якої, КП «Затишне місто» ПМР визначено одержувачем бюджетних коштів на виконання заходів з утримання та поточного ремонту об`єктів благоустрою.

Відповідно до цієї Програми КП «Затишне місто» ПМР отримує кошти з бюджету, як внески в статутний капітал підприємства для формування фонду власних оборотних засобів і засобів обігу та придбання спеціалізованої техніки.

Судом встановлено, що між КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради та Управлінням комунального господарства і будівництва Павлоградської міської ради (замовник) укладено договір від 01.07.2010 №137 про надання комунальним підприємством послуг з утримання об`єктів благоустрою міста Павлограда, а саме: послуг з утримання, обслуговування, ремонту зелених насаджень, доріг, міських пляжів, притулку для бездомних тварин, малих архітектурних форм та інші роботи з благоустрою міста. Бюджетні кошти використовуються комунальним підприємством для утримання об`єктів благоустрою на придбання матеріалів, палива, виплату заробітної плати.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради листом №636/21 від 27 липня 2021 року звернулось до Державної податкової служби України про надання індивідуальної консультації стосовно того, що підприємство отримує кошти з міського бюджету за кодами бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам організаціям)», зокрема, позивач просив надати відповідача роз`яснення щодо того:

- чи є дані бюджетні кошти оплатою (компенсацією) за виконання таких робіт?

- чи мають бути включені отримані КП «Затишне місто» ПМР кошти за кодами бюджетної класифікації 2610 до об`єкту оподаткування з податку на додану вартість?

З матеріалів справи вбачається, що 09 вересня 2020 року КП «Затишне місто» ПМР отримано індивідуальну податкову консультацію за №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 03 вересня 2021 року «щодо необхідності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ при отриманні комунальним підприємством бюджетних коштів», в якій Державна податкова служба України зазначила, що якщо отримання платником ПДВ бюджетних коштів, у тому числі у вигляді субсидій та поточних трансфертів, не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є оплатою вартості товарів/послуг, то об`єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються.

Водночас, якщо зазначені бюджетні кошті надходять до платників податку в рахунок оплати вартості поставлених таким платником податку товарів/послуг, основних фондів, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.

Згідно з договором №137 КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради (одержувач бюджетних коштів) надає Управлінню комунального господарства і будівництва Павлоградської міської ради (розпорядник бюджетних коштів) послуги з утримання об`єктів благоустрою міста Павлограда, а бюджетні кошти, які надаються комунальному підприємству, незалежно від коду економічної класифікації видатків бюджету (2610 чи іншій) за своєю економічною сутністю є оплатою за надані послуги, то операції Комунального підприємства з постачання таких послуг є об`єктом оподаткування ПДВ.

За результатами індивідуальної консультації відповідачем повідомлено, що комунальне підприємство за операціями з постачання послуг з утримання об`єктів благоустрою міста Павлограда зобов`язано нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу, незалежно від напрямів подальшого використання КП «Затишне місто» Павлоградської міської ради таких коштів, в тому числі і на придбання матеріалів, палива, виплату заробітної плати.

Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради не погоджується із індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 03.09.2021 року, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи зміст отриманої платником податків індивідуальної консультації, суд вважає за доцільне наголосити на наступному.

Згідно із підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 цього Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Виходячи з аналізу викладених норм, індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, метою податкової консультації є викладення платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування та роз`яснення її практичного застосування у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом 53.3 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок про те, що функція податкової консультації полягає у допомозі платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або іншого нормативно-правового акта, який стосується оподаткування, і є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику щодо практичної форми або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

При цьому, платником податків у запиті від 27 липня 2021 року №636/21 викладені конкретні обставини, наявність яких в діяльності позивача викликала необхідність отримання від контролюючого органу роз`яснень щодо використання окремих норм податкового законодавства.

Натомість, Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 03.09.2021 №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06 наводить зміст норм податкового законодавства, не розкриваючи питання щодо практичного використання окремих його положень платником податків за наявності конкретно викладеної ситуації.

Така консультація не містить конкретні роз`яснення платнику податків щодо алгоритму його дій для уникнення порушень вимог податкового законодавства у своїй діяльності.

Отже, дана консультація не узгоджується з вимогами до податкової консультації індивідуального характеру і не може використовуватися виключно саме цим платником податків стосовно конкретних обставин.

Статтею 52 Податкового кодексу України передбачені обов`язкові вимоги щодо змісту податкової консультації та встановлено обов`язок контролюючих органів надавати податкові консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства, то відповідно платник податків має право на її отримання.

Ненадання такої консультації або надання неякісної або незаконної податкової консультації, податковий орган тим самим порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 ПК України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

Тобто, надана індивідуальна податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але ніяких висновків або рекомендацій щодо їх застосування не має, або незаконна податкова консультація, підлягає скасуванню, а у разі ненадання податкової консультації визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як неодноразово наголошувалось Верховним Судом у своїх рішеннях, аналіз норм законодавства, що регулюють питання надання контролюючим органом індивідуальної податкової консультації, свідчить про те, що податкова консультація надана правомірно, якщо містить висновки, придатні до практичного використання у вказаних у запиті платника податків фактичних обставинах (постанови: від 16.10.2018 у справі №820/4461/17, адміністративне провадження №К/9901/3725/17; від 27.11.2018 у справі №826/14131/16, адміністративне провадження №К/9901/31330/18; від 11.12.2018 у справі №826/9590/16, адміністративне провадження №К/9901/30898/18).

Таким чином, всупереч вимогам закону, відповідачем не роз`яснено позивачу: чи розповсюджуються норми підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України на субсидії які отримує підприємство; чи повинно обкладати податком на додану вартість цільові бюджетні кошти, що передбачені планом використання бюджетних коштів виключно на виплату заробітної плати, сплати ЄCB, придбання товарів (робіт, послуг) та за рахунок яких джерел; чи визнається зазначене цільове фінансування отримане підприємством по програмі благоустрою - оплатою (компенсацією) виконаних послуг/робіт за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у рішенні від 05 лютого 2019 року у справі №812/1325/16, «при наданні спірної індивідуальної податкової консультації податковим органом не надано відповіді на постановлені позивачем запитання щодо застосування норм діючого законодавства, а лише наведено суб`єктивне тлумачення приписів ПК України без конкретизації дії зазначених норм до позивача, що вказує на протиправність податкової консультації податкового органу та є підставою її скасування».

Разом з тим, щодо висновків податкового органу, викладених в індивідуальній податковій консультації від 03.09.2021 року №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради створено з метою обслуговування і утримання об`єктів та елементів благоустрою міста Павлоград, які знаходяться на балансі підприємства.

Засновником комунального підприємства є Павлоградська міська рада.

Позивач на підставі діючого законодавства та Статуту виконує роботи з обслуговування, утримання та ремонту об`єктів та елементів благоустрою та інше.

Рішенням Павлоградської міської ради від 17.09.2019 №1825-54/VІІ затверджено Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства та об`єктів благоустрою міста Павлоград на 2020 - 2024 роки, згідно з п.1.5 якої КП «Затишне місто» ПМР визначено одержувачем бюджетних коштів на виконання заходів з утримання та поточного ремонту об`єктів благоустрою.

Відповідно до цієї Програми КП «Затишне місто» ПМР отримує кошти з бюджету, як внески в статутний капітал підприємства для формування фонду власних оборотних засобів і засобів обігу та придбання спеціалізованої техніки.

Згідно з пунктом 1.5 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 12.03.2012 №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за №456/20769, поточні видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за кодом видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Пунктом 1.6 Інструкції №333 визначено, що: субсидії - це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов`язані з відшкодуванням збитків державних підприємств; трансфертні платежі - невідплатні та безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Підпунктом 2.4.1 Інструкції №333 передбачено, що до коду 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» відносяться: субсидії підприємствам (установам та організаціям), поточні видатки одержувачів бюджетних коштів; дотації сільськогосподарським товаровиробникам; субсидії на покриття збитків підприємств, фінансову підтримку підприємств на безповоротній основі, а також інші субсидії; відшкодування відсотків за користування кредитами; державна підтримка громадських організацій; поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

Відповідно до наведених вище норм законодавства, що регулює бюджетні відносини, надання субсидій не пов`язане з компенсацією вартості товарів і послуг, в обмін на проведені платежі, тобто не є операцією з оплати товарів/послуг.

У разі придбанні товарів/послуг, відповідно до пункту 2.2 Інструкції №333, застосовується код бюджетної класифікації 2200 «Використання товарів і послуг», за якою здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби (код 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», код 2220 «Медикаменти та перев`язувальні матеріали», код 2230 «Продукти харчування», код 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», код 2250 «Видатки на відрядження», код 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення», код 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв», код 2280 «Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм»).

У той же час, позивач не отримував бюджетне фінансування за кодом класифікації 2200.

Крім того, відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов`язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі) не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, за приписами цієї норми, будь-які субсидії, які надаються за кодом бюджетної класифікації «2610» не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таке твердження кореспондує з тим, що законодавчо визначений термін «субсидія» взагалі не передбачає платності, у вигляді компенсації вартості товарів/послуг, що придбавалися у суб`єктів господарювання, у тому числі платників податку на додану вартість, та є фінансуванням поточних бюджетних видатків, облік яких в податковому обліку здійснюється у складі доходів платника податку в повному обсязі.

Тобто, з метою визначення об`єкта оподаткування ПДВ контролюючий орган у даному випадку зобов`язаний був перш за все встановити, чи є правовідносини між позивачем та органом місцевого самоврядування в частині надання субсидій постачанням товарів або послуг з урахуванням наведеного у підпунктах 14.1.185, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, статті 188, статі 189 ПК України розуміння постачання товарів/послуг та приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, та відповідальність за порушення податкового законодавства, правил співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, що встановлені статтею 5 ПК України, а також положень Бюджетного Кодексу України, яким саме і врегульовано функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Судом взято до уваги, що у даному спірному випадку відносини позивача, як з розпорядником бюджетних коштів, так і з постачальниками послуг/товарів існували в рамках виконання бюджетної Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства та об`єктів благоустрою міста Павлоград на 2020 - 2024 роки, а отримані позивачем з міського бюджету грошові коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» передбачалися їх використанням виключно на цілі обумовлені цією програмою, тобто, мають ознаки невідплатності і безповоротності у розумінні вимог Інструкції №333, і за своїм характером для позивача по цій справі не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачалися.

Суд також звертає увагу, що по спірним у цій справі операціях у позивача не виникало об`єкта оподаткування та обов`язку відображення у податковій декларації з ПДВ отримання бюджетних коштів, які не передбачають компенсації вартості поставлених товарів/послуг, відповідно, позивач не мав правових підстав у цьому випадку для визначення податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з відсутністю об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Помилковість правової позиції контролюючого органу у цій справі фактично виникла з підстав не розуміння існування двох випадків отримання бюджетних коштів на виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, а саме: шляхом компенсації вартості наданих (виконаних) послуг (робіт); та шляхом цільового фінансування, що суттєво розрізняється між собою.

Так, у першому випадку для цілей оподаткування ПДВ отримані кошти вважаються оплатою (компенсацією) наданих (виконаних) послуг (робіт) одержувачем бюджетних коштів в межах таких програм, а тому їх сума має бути включена таким платником до бази оподаткування вартості виконаних ним робіт/послуг на дату їх отримання (пункту 187.7 статті 187 ПК України).

А у другому випадку, отримання бюджетних коштів цільового фінансуванням в рамках певної програми, коли кошти за необоротні активи надходять до постачальника з бюджетного рахунку підприємства (одержувача бюджетних коштів), то при їх отриманні останнім об`єкта оподаткування ПДВ не виникає, оскільки в такому випадку у нього навіть відсутній факт постачання товарів, робіт, послуг, а отримані в рамках певної програми бюджетні кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг для одержувача бюджетних коштів.

З матеріалів справи судом не вбачається, що відповідачем було надано конкретну відповідь на викладені платником запитання, на відсутність рекомендації щодо практичного застосування норм податкового законодавства в ситуації, що склалась у позивача, а також невідповідність висновків податкової консультації фактичним обставинам справи та приписам чинного податкового законодавства.

З огляду на викладене, спірна індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пунктів 52.1, 52.3 статті 52 ПК України. В силу вимог частини другої пункту 53.2 статті 53 ПК України скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, а також враховуючи, що індивідуальна податкова консультація ДПС України від 03.09.2021 року №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06 не містить повної обґрунтованої відповіді на питання позивача, яке викладено в листі від 27.07.2021 №636/21, а фактично складається лише з переліку правових норм та не містить конкретної відповіді стосовно поставлених позивачем питань, суд приходить до висновку про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог податкового законодавства, що, з урахуванням пункту 53.2 статті 53 ПК України, є підставою для скасування спірної індивідуальної податкової консультації.

Суд зазначає, що при наданні неякісної або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 ПК України, у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності, тобто, надана податкова консультація, яка містить цитати нормативно-правових актів, але не містить висновків або рекомендацій щодо їх застосування для конкретного платника, який звернувся за таким роз`ясненням, підлягає скасуванню.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28 січня 2020 року у справі №804/8131/16.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З урахуванням викладеного, для поновлення порушених прав комунального підприємства "Затишне місто" суд вбачає за необхідне визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) від 03.09.2021 року №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради у повному обсязі.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ч.1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що комунальним підприємством при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням АТ "Перший Український Міжнародний Банк" №459 від 16 листопада 2021 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 37085410) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) від 03.09.2021 року №3278/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Стягнути на користь комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 37085410) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник