Рішення № 103341624, 15.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/9225/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини основного розміру пенсії за період з 01 січня 2016 року по 05 лютого 2018 року в сумі 11 275,61 грн; зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу за період з 01 січня 2016 року по 05 лютого 2018 року за методикою відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» на суму пенсії 11 275,61 грн, виплаченої з порушенням строків виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2017 року у справі №161/16233/17 позовні вимоги про перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року задоволені: зобов`язано ГУ ПФ України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04 травня 2017 року №24, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Постанова суду згідно ЄДРСР набрала законної сили 06 лютого 2018 року.

На виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2017 року у справі №161/16233/17 здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в сумі 11 275,61 грн з її виплатою з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Відкладена виплата за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2021 року.

У серпні 2021 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою, в якій просила нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати усієї суми заборгованості.

Відповідач надав відповідь від 19 серпня 2021 року №0300-0404-8/33696, в якій відповідач повідомив, що на виконання постанови суду проведено перерахунок пенсії, згідно із довідко №283 від 04 травня 2017 року, в якій зазначено розмір грошового забезпечення 6 323,31 грн, що відповідно до постанови №103 виплату перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу ОВС (міліції) передбачено проводити з 01 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно окремою сумою виплачується 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови 103 та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

- з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови 103 та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Враховуючи викладене, перерахунок пенсії проведено з 01 січня 2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій осіб начальницького і рядового складу ОВС (міліції) №945 від 21 березня 2018 року.

Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року передбачено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. З огляду на вищевикладене, повідомляємо про відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату Вашої пенсії.

Вважаю, що тривале не нарахування та виплата моєї пенсії за минулі періоди сталася з вини відповідача, що підтверджено постановою суду, при цьому, фактична виплата заборгованості проведена лише 30 червня 2021 року на суму 11 275,61 грн, тому позивач право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених на підставі постанови суду, а бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною, чим порушено право на соціальний захист.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач не взяв до уваги, що кошти нараховані позивачу на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2017 року у справі №161/16233/17 виплачені у порядку черговості, що свідчить про відсутність порушення строків виплати.

Крім того, під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер (оскільки не була триваючою, а нарахована позивачу за минулий час одноразово на виконання рішення суду) і не підлягає під визначення доходів, передбачених Законом №2050, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 грудня 2017 року у справі №161/16233/17 позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року задоволені: зобов`язано ГУ ПФ України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04 травня 2017 року №24, виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській області, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Постанова суду згідно ЄДРСР набрала законної сили 06 лютого 2018 року.

14 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою, у якій просила здійснити виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням в період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати усієї суми заборгованості (а. с. 10).

Листом від 19 серпня 2021 року № 0300-0404-8/33696 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії (а. с. 11-12).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії, позивач звернулася в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), частиною другою статті 46 якого встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно із статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону №2050-III Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктом 1 Порядку №159 визначено, що дія такого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 5 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17.

Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 522/2370/17.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належні позивачу нарахування та виплату суми пенсії, то суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суд зазначає, що враховуючи правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №681/423/15-а, у розумінні Закону №2050-III пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду.

За таких обставин, коли тривале не нарахування пенсії за минулі періоди відбулося з вини відповідача, а фактична виплата проведена лише після набрання законної сили судовими рішеннями, а не з моменту виникнення права на підвищення пенсії, тому суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішень суду.

Доводи ГУ ПФУ у Волинській області про те, що виплата перерахованої пенсії позивачу на підставі рішення суду є одноразовим платежем та не є доходом, на який нараховується компенсація є безпідставними, оскільки вищенаведені кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказані кошти є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-III.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року по справі №521/940/17.

Механізм нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є чітко визначеними у статті 3 Закону №2050-III та в пункті 4 Порядку №159.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103, як на підставу для відмови у задоволенні позову є помилковими, оскільки зазначена постанова не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

З урахуванням вищевказаного, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою перерахованої пенсії.

На думку суду, відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх дій щодо відмови у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 05 лютого 2018 року.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, з урахуванням наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини основного розміру пенсії за період з 01 січня 2016 року по 05 лютого 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за період з 01 січня 2016 року по 05 лютого 2018 року відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Ф.А. Волдінер