Ухвала суду № 103339442, 05.02.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6007/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., за участю прокурора: Вараниці І.С., захисників: Єгорова Р.С., Николаєнка Р.С., підозрюваного: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції Кавуна Владислава Леонідовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

05.02.2022 слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенант поліції Кавун В.Л., за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва Сагсяном А.Г., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060000008 від 04.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

Так, слідчий вказує у клопотанні, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді В.о. генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва», є особою уповноваженою на виконання функцій держави.

Так, згідно наказу В.о. генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» ОСОБА_3 від 21 травня 2020 року № 31-к, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника служби охорони ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва».

ОСОБА_1 , являючись начальником служби охорони ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» (код ЄДРПОУ 00472609), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, 15.11.2021 приблизно у денний час доби, більш точний час встановити не представилось можливим, за місцем роботи, зустрівся з ОСОБА_4 , який займався пошуком нежитлового приміщення з метою подальшої оренди для використання у господарській діяльності ФОП « ОСОБА_5 » (ІПН НОМЕР_1 ). В ході спілкування з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 зрозумів, що необхідні останньому приміщення є на території охоронюваного ним об`єкту ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» та в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Далі ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, створивши у ОСОБА_4 враження щодо реальної можливості його впливу на В.о. генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» ОСОБА_2 , особу уповноважену на виконання функцій держави, та повідомив, що на даний момент директора немає на місці, однак вирішить з ним питання стосовно оренди приміщення для використання у господарській діяльності ФОП « ОСОБА_5 » та залишив ОСОБА_4 свій номер мобільного телефону НОМЕР_2 для подальшого підтримання з ним зв`язку.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлених даті та місці обговорив питання здачі в оренду приміщень ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» за адресою: АДРЕСА_1, з тимчасово виконуючим обов`язків генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» ОСОБА_2 та дійшли згоди про укладення договору оренди з ФОП « ОСОБА_5 » на суму офіційного платежу 20000 грн. за перший та останній місяць, а також сплати неправомірної вигоди у сумі 18 000 грн.

В подальшому, наприкінці січня 2022 року, більш точний час та дату встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди запропонував ОСОБА_4 посприяти у вирішенні питання про укладення договору оренди приміщень за адресою підприємства у разі наданні йому неправомірної вигоди за вплив на прийняття вказаного рішення, на що останній погодився.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , маючи на меті вимагання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 02.02.2022 в денний час доби, більш точний час встановити не представилось можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, з метою приховання своїх злочинних дій та його викриттю, показав ОСОБА_4 проект договору зберігання майна та повідомив про необхідність передачі йому неправомірної вигоди у сумі 18 000 грн. на банківській карті його дружини ОСОБА_5 (ФОП « ОСОБА_5 ») за підписання проекту договору у В.о. генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» та здійснення офіційного платежу у сумі 20 000 грн. за перший та останній місяць оренди відповідно до проекту договору та домовились про передачу коштів та зустріч на 03.02.2022.

Доводячи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди до кінця, ОСОБА_1 , 03.02.2022 приблизно о 14 год. 25 хв. перебуваючи на території ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» за адресою: АДРЕСА_1, отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 18 000 грн., які знаходились на банківській карті «Мonobank» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_1 передав останньому договір зберігання майна № 2-3, підписаний В.о. генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» ОСОБА_2 , чим здійснив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Після одержання грошових коштів в сумі 18 000 грн., які знаходились на банківській карті «Мonobank» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , був затриманий працівниками правоохоронних органів та його злочинну діяльність припинено, а неправомірну винагороду вилучено.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразилися в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

03 лютого 2022 року о 14 год. 39 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

04 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий зазначає, що ризики визначені ст. 177 КПК України, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Окрім того, слідчий посилається на такі обставини як наявність суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах провадження дані підтверджують наявність ризиків.

У судовому засіданні прокурор Вараниця І.С. підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисники Єгоров Р.С. та Николаєнко Р.С. у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши на необґрунтованості пред`явленої підозри наголосивши на відсутності будь-яких ризиків порушення підозрюваним належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування, безпідставність внесення даного клопотання.

Підозрюваний у кримінальному провадженні ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників, зазначивши про непричетність його до інкримінованого кримінального правопорушення.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, його захисників, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100060000008 від 04.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

03 лютого 2022 року о 14 год. 39 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

04 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а обставини, які вказують на ризики є те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна; незаконно впливати на свідків, в тому числі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та В.о. генерального директора ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибництва» ОСОБА_2 , шляхом їх залякування, підкупу тощо з метою зміни їхніх показань, схилення до дачі неправдивих показань задля уникнення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зможе впливати на хід досудового розслідування, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, матиме можливість приховати сліди вчиненого ним кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Зловживання впливом, в свою чергу, полягає у пропозиції, обіцянці або наданні неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Ініціатором пропозиції чи надання неправомірної вигоди може виступати як особа, зацікавлена у впливі на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (далі - уповноважена особа), так і особа-посередник, яка не тільки у відповідь на пропозицію надати чи фактичне надання їй такої вигоди погоджується (обіцяє) здійснити вплив на уповноважену особу, а й сама може пропонувати (ініціювати) надання їй такої вигоди за здійснення впливу.

Між тим, долучені до матеріалів клопотання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.12.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 15.01.2022; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 03.02.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 03.02.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 03.02.2022; протокол обшуку від 03.02.2022; протоколу огляду місця події від 03.02.2022; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.02.2022; протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 03.02.2022; сукупність інших даних та доказів, виявлених, зафіксованих та одержаних, стороною обвинувачення в процесі досудового розслідування, вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, проте вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків зазначених у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь-яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення не містять доказового обґрунтування та до таких доводів прокурора слідчий суддя ставиться критично.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Нікіфоренко проти України» від 18.02.2010, заява № 14613/03, а також рішення «Nordblad v. Sweden», заява № 19076/91, «Roldan Texeira and Other v. Italy», заява № 40655/98, «Amuur v. France», n.42, вказувалось, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 Конвенції говорить про фізичну свободу людини, вона ставить за мету забезпечити, щоб нікого не було позбавлено свободи свавільно.

Свавілля може виникнути:

- коли має місце елемент несумлінності або обману з боку органів влади,

- коли санкція на арешт та виконання затримання не відповідають у дійсності меті обмежень, дозволених відповідним пунктом 1 ст. 5 Конвенції,

- якщо немає ніякого зв`язку між підставами для дозволеного позбавлення волі, на які робиться посилання, та місцем і умовами утримання під вартою,

- якщо немає пропорційності між підставою для затримання, на яку робиться посилання, та утриманням під вартою. Рішення Європейського суду з прав людини «James, Wells and Lee v. the UK», n.n. 192-195651, «Saadi v. the UK» [GC], n.69652.

Поняття «свободи особистості» має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання. Рішення ЄСПЛ «Guzzardi v.Italy», n. 95671.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також те, що кримінально процесуальним законом не визначено ризику як то необхідність суспільного інтересу, що може переважати над основоположними гарантіями прав людини, слідчий суддя відхиляє такі доводи слідчого.

Враховуючи те, що сторона кримінального провадження не довела суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про наявність ризиків регламентованих ст. 177 КПК України, що слугували б підставами у обранні найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання, окрім того, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування і менш суворого запобіжного заходу, у зв`язку із недоведеністю існування ризиків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції Кавуна Владислава Леонідовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л. Бусик