Ухвала суду № 103338709, 16.02.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/848/22

провадження № 1-кс/405/408/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Плохотніченко Л.І., за участю секретаря судових засідань Ярової Н.В., прокурора Мельникової Г.В., захисника - адвоката Ковальова А.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Веретеніна І.В., погодженого прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області Мельниковою Г.В., у кримінальному провадженні № 12022120000000044 від 10.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.Чингирлау, Уральської області, Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, з середньою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обгрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 , наказом № 5 о/с від 06.01.2021 року, у зв`язку з організаційно-штатними змінами, відповідно до наказу НПУ від 18.12.2020 №993 призначено з 11.01.2021 на посаду начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області. Його правовий статус, завдання, права та обов`язки, підпорядкованих йому підрозділів та працівників визначаються, у т.ч.: Положенням про Олександрійське РВП ГУНП в Кіровоградській області, затвердженого Наказом ГУНП від 26.01.2021 №50, посадовими інструкціями підпорядкованих підрозділів ОРВП. Положенням про ОРВП передбачено, у т.ч. наступні повноваження начальника ОРВП: очолює районний відділ поліції та здійснює загальне керівництво його діяльності відповідно до законодавства України та даного Положення, організовує і спрямовує роботу підпорядкованих підрозділів поліції; реалізує свої повноваження у формі усних і письмових наказів (доручень) організаційно-розпорядчого характеру, у тому числі з питань охорони державної таємниці працівниками РВП та у межах повноважень, працівниками підпорядкованих підрозділів поліції, контролює їх виконання; затверджує плани основних заходів районного відділу поліції, з урахуванням підпорядкованих підрозділів поліції; скликає та проводить наради з особовим складом районного відділу поліції та у межах повноважень, підпорядкованих підрозділів поліції з питань, що належать до компетенції ОРВП; забезпечує належну взаємодію слідчого підрозділу з працівниками кримінальної поліції під час попередження, виявлення й розслідування кримінальних правопорушень та ін.

Отже, ОСОБА_2 , у разі зловживання службовим становищем начальника ОРВП, мав можливість:

- сприяти, укривати та не перешкоджати протиправній діяльності окремих осіб на підпорядкованій йому території, у т.ч. пов`язаної із незаконною порубкою, перевезенням зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев або чагарників на території Олександрійського району;

- вживати заходи, направлені на перешкоджання взаємодії слідчого підрозділу з працівниками кримінальної поліції під час попередження, виявлення й розслідування кримінальних правопорушень, у т.ч. зазначеної категорії правопорушень.

Одночасно, відповідно до:

- ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом;

- ст. 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України;

- пункту 1 Положення про ОРВП, затвердженого наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 26.01.2021 №50, ОРВП є територіальним (відокремленим) підрозділом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та згідно із законодавством України реалізовує повноваження Національної поліції на території обслуговування і підпорядковується начальникові ГУНП.

Поряд з цим, ч. 3 ст. 18 та приміткою 1 до ст. 364 КК України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Приміткою 2 до ст. 368 КК України визначено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 КК України, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, у розумінні примітки 2 до ст. 368 КК України ОСОБА_2 , в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, перебуваючи на посаді начальника ОРВП, фактично був на посаді керівника структурного підрозділу органу державної влади та перебував у статусі службової особи, яка займає відповідальне становище.

09.02.2022, близько 10:00 годин, начальник Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 , перебував на службі, знаходився неподалік, місця роботи, за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця 6-го Грудня, 49. В цей момент до останнього, звернувся раніше невідомий йому громадянин, який представився як ОСОБА_1 та повідомив, що має намір вирішити з ОСОБА_2 питання щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності по матеріалам розпочатого кримінального провадження, за фактом виявлення обставин перевезення ним на автомобілі ВАЗ 2103 з причепом дров, здобутих внаслідок незаконної порубки та повернення транспортного засобу, шляхом надання ОСОБА_2 неправомірної вигоди в сумі 15 000 гривень, які ОСОБА_1 має намір надати ОСОБА_2 14.02.2022.

14.02.2022 року під час проведення контролю за вчиненням злочину, відносно ОСОБА_1 , після передачі останнім частини запропонованої ним неправомірної вигоди, у загальній сумі 10 000 (десять тисяч) грн, в приміщенні службового кабінету ОСОБА_2 №215 ОРВП, яке розташоване за адресою : Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця 6-го Грудня, 49, підозрюваний ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України. На місці вчинення кримінального правопорушення та під час проведення обшуку на службовому столі ОСОБА_2 , розташованому у вищевказаному кабінеті, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Таким чином, своїми протиправними діями, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, тобто пропозиція та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується:

-заявою про вчинення кримінального правопорушення;

-протоколами допитів свідка ОСОБА_2 ;

-протоколом обшуку в службовому кабінеті, де вилучено предмет неправомірної вигоди та іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, слідчим вказано на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, виходячи із наступного:

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, відповідальність за вчинення якого передбачається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з цим, слід зазначити, що ОСОБА_1 вчинив даний злочин в період іспитового строку, що вказує на те, що особа постійно вчиняє кримінальні правопорушення та на шлях виправлення ставати не збирається.

Окрім цього, усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що унеможливлює належним чином виконувати покладені на підозрюваного обв`язки.

Крім того, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом зміни, викривлення показів та може вплинути на свідків, які ще не були допитаними у даному кримінальному провадженні.

14.02.2022 року о 12:47 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 15.02.2022 року, об 11.30 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні проти підозри не заперечували. Разом з тим вказали на суворість запобіжного заходу, який прокурор просить суд застосувати. Захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Заслухавши учасників, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

14.02.2022 року о 12.47 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15.02.2022 року, в 11.30 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали справи за клопотанням слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яке 10.02.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022120000000044.

Причетність ОСОБА_1 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом допиту свідка, протоколом обшуку, повідомленням про підозру; іншими матеріалами (а.к. 10-12, 23,24).

Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 є тяжким злочином, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

До того ж, слідчим суддею встановлено існування наступних ризиків, передбачених:

- п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідка.

Інші ризики матеріалами клопотання не доведені.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави з урахуванням майнового становища підозрюваного ОСОБА_1 положень ч.5 ст.182 КПК України та вважає можливим визначити заставу у 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

постановив :

клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 12 години 47 хвилин 14.02.2022 р. до 12 години 47 хвилин 14.04.2022 р.

Визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 148860 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № № 12022120000000044 від 10.02.2022 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 на строк до 14.04.2022 року наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях під час досудового розслідування та у суді;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну ( за наявності).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали - 14.04.2022 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Леонід Іванович Плохотніченко