Ухвала суду № 103338099, 15.02.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/2822/18

Провадження №1-кп/127/163/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді-доповідача Шидловського О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Грубого Р.І.,

прокурора Камінського В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисників Слабого О.В., Грачова А.В.,

потерпілого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вінниці, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,9 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, відомості про яке внесені 19 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000415,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,9 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.

До обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 20.02.2022 року.

У зв`язку з цим, у відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, головуючим в судовому засіданні було поставлено на розгляд учасникам судового розгляду питання про доцільність продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Камінський В.С. у судовому засіданні заявив клопотання в якому просив суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, мотивуючи зазначене тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, судовий розгляду кримінального провадження на даний час ще не завершено, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник Слабий О.В. в судовому засіданні з приводу заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив з підстав відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, його підзахисний ОСОБА_1 самостійно з`явився до правоохоронних органів, в судовому засіданні допитано всіх свідків, досліджено докази, а тому ризики наведені прокурором в клопотанні не підтверджується доказами та матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника Слабого О.В.

Захисник Грачов А.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора з приводу продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , оскільки прокурором лише висловлено припущення стосовно можливих ризиків,передбачених ст. 177 КПК України, разом з тим доказів про існування ризиків суду не надано.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо розгляду клопотання прокурора поклався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020, який набрав законної сили 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України викладено у новій редакції, а саме: тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Зокрема у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 15 грудня 2021 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», на території України продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до 31 березня 2022 року.

З урахуванням вказаних положень КПК України клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, розглядається суддею-доповідачем - Шидловським О.В.

Згідно ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

З наявних в матеріалах провадження документів вбачається, що ухвалами суду від 22.09.2017 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду до 20.02.2022 року включно.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався в суді з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає, судовий розгляд ще не завершено, тому на даний час підстав для зміни запобіжних заходів обвинуваченим суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, їх належну поведінку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за який, в разі доведення їх винуватості, обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі. Є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть продовжити вчиняти інші злочини, переховуватися від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Таким чином, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачені вчинили дії, що ставляться їм в провину, відтак наявний ризик їх можливого впливу на інших учасників кримінального провадження.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачені, зможуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). З наведеного вище слідує, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому суд враховує й позицію ЄСПЛ, зокрема, у справі «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що: «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».

З урахування вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з метою забезпечення їх належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, починаючи з 15.02.2022 року до 15.04.2022 року включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 діб, починаючи з 15.02.2022 року до 15.04.2022 року включно.

Строк дії ухвали суду 60 діб, тобто до 15.04.2022 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач: