Ухвала суду № 103337414, 09.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4782/21

Провадження № 2-з/752/78/22

У Х В А Л А

09.02.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

при секретарі Потапенко Д.І.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки №811-012/138/2008 від 13 травня 2008 року припиненим.

В ході підготовчого провадження представником позивача подано заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 шляхом зупинення стягнення у виконавчих провадженнях №51364320 та №63069681.

Свою заяву представник позивача обгрунтовує тим, що 13 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладений Кредитний договір №МЬ-012/138/2008, на забезпечення виконання якого 13 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено Договір поруки №SR-012/138/2008.

13 травня 2009 року ЗАТ «ОТП БАНК» направлено ОСОБА_3 досудову вимогу №22-2/76302, згідно із якою Банк вимагав дострокового виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі, а саме протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги. ОСОБА_3 отримав вказану вимогу 28 липня 2009 року.

28 липня 2010 року Банк звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_3 , як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, який в подальшому було задоволено відповідно до рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року у справі №2-136811.

Крім того, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2014 року у справі № 753/15298/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, вирішено стягнути солідарно суму заборгованості за кредитним договором у вигляді нарахованої пені у розмірі 840 786,71 грн., а також судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Представник позивача зазначає, що при розгляді та вирішенні даних справ суди не врахували, що Банк, звернувшись 13.05.2009 року із досудовою вимогою дострокового виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, у такий спосіб реалізував своє право на пред`явлення вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України, та фактично змінив строк виконання кредитного зобов`язання позичальника на 28 серпня 2009 року. В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на момент направлення досудової вимоги) порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Оскільки Банк звернувся до суду із позовом 28 липня 2010 року, а не до 28 лютого 2010 року, то порука є припиненою в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України.

На момент розгляду заяви щодо ОСОБА_1 відкрито два виконавчих провадження, а саме:

1. ВП № 51364320, відкрите 07.06.2016 року Оболонським РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) на підставі виконавчого листа № 2-1368/11, виданого 13.12.2011 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення боргу в сумі 508369,11 грн.

2. ВП № 63069681, відкрите 17.09.2020 року приватним виконавцем Корольовим Вадимом Вячеславовичем на підставі виконавчого листа № 753/15298/14 виданого 22.05.2015 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення суми заборгованості за кредитним договором у вигляді нарахованої пені у розмірі 840 786,71 грн., а також судовий збір у розмірі 3 654 грн.

В межах вказаних виконавчих проваджень проводяться виконавчі дії щодо заборони ОСОБА_1 розпоряджатися власним майном та коштами, а також стягнення із її доходів частини коштів. Зокрема, постановами державного виконавця Оболонського РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) на рахунки та майно ОСОБА_1 накладено арешт.

У виконавчому провадженні ВП №51364320 постановою від 14.04.2021 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема, державним виконавцем було вирішено звернути стягнення на дохід, що ОСОБА_1 отримує у ТОВ «Марвіл Сервіс», у розмірі 20%, а також на дохід, який ОСОБА_1 отримує у Київському міському центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, теж у розмірі 20 %.

В рамках виконавчого провадження ВП №63069681 приватним виконавцем теж були винесені постанови про здійснення відрахувань із її доходів, що підтверджується постановою від 09.04.2021 року.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що подальше стягнення із доходів ОСОБА_1 до закінчення розгляду даної справи може призвести до порушення її прав та законних інтересів, а також до труднощів при виконанні судового рішення в разі задоволення позовних вимог, існує потреба у вжитті заходів забезпечення позову в даній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання договору поруки №811-012/138/2008 від 13 травня 2008 року припиненим.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просить суд зупинити стягнення у виконавчих провадженням №№51364320 та №63069681, відкритих щодо ОСОБА_1 .

Однак, представник відповідача не обгрунтовує належним чином, в чому полягає неможливість виконання рішення у даній справі в майбутньому у разі невжиття судом заходів забезпечення позову у заявлений спосіб.

Крім того, закон не передбачає можливість зупинення виконання судових рішень, які набрали законної сили, підлягають обов`язковому виконанню, як спосіб забезпечення позову у іншій справі.

Закон допускає вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого документа лише у разі його оскарження.

В даному випадку предметом спору є визнання правовідносин припиненими.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: