Рішення № 103337063, 16.02.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17918/21

Провадження № 2/643/1917/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16.02.2022 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Власенка М. В.,

за участю секретаря судового засідання – Насирової М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у порядку у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Московського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг в загальному розмірі 170515,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н від 13 червня 2008 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами», складає між нею і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Відповідач ознайомлена з умовами та приписами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

13 червня 2008 року відповідач також підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписом у якій підтвердила, що знайомлена з фінансовими умовами надання кредитки і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів.

Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом відповідно до п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим станом на 31 серпня 2021 року має заборгованість у сумі 20717,86 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 406,96 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 16505,93 грн., нарахованої пені у розмірі 3752,06 грн., нарахованої комісії у розмірі 52,91 грн.

Однак, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17015,80 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 406,96 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 16505,93 грн., нарахованої пені у розмірі 50,00 грн., нарахованої комісії у розмірі 52,91 грн.

З урахуванням продовження відповідачем ухилятися від виконання зобов`язання та непогашенням заборгованості, з посиланням на положення законодавства та викладених у позові обставин, позивач вважає, що його права порушені та наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 17015,80 грн.

Позовна заява надійшла до суду 13 жовтня 2021 року поштовим відправленням.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

До позову додається клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, а також клопотання про те, що у разі неявки відповідача представник позивача не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про день, час та місце розгляду справи. Причини неявки ОСОБА_1 суду не повідомила, відзиву, заяв, заперечень до суду не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, оскільки відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подала, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у матеріалах справи доказів згідно положень ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

13 червня 2008 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

13 червня 2008 року відповідач також підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписом у якій підтвердила, що знайомлена з фінансовими умовами надання кредитки і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 13 червня 2008 року, з якого слідує, що відповідач має заборгованість у сумі 20717,86 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 406,96 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 16505,93 грн., нарахованої пені у розмірі 3752,06 грн., нарахованої комісії у розмірі 52,91 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17015,80 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 406,96 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 16505,93 грн., нарахованої пені у розмірі 50,00 грн., нарахованої комісії у розмірі 52,91 грн.

Також позивачем надано витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Досліджуючи вимоги позивача в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяви про застосування строків позовної давності відповідачем не подано.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В обґрунтування розміру заборгованості за позивачем надано відповідний розрахунок, правильність якого відповідачем не спростована.

Доказів добровільної сплати нарахованої суми відповідач до суду не надала.

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 12, 76 – 81, 89, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 279, 280 – 282, 288, 289, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 червня 2008 року в розмірі 17015 (сімнадцять тисяч п`ятнадцять) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» – м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М. В. Власенко