Ухвала суду № 103334527, 16.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/5877/22

Провадження № 2/947/1871/22

УХВАЛА

16.02.2022 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права на частк3у в спільній частковій власності та виселення,

В С Т А Н О В И В:

15.02.2022 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права на частк3у в спільній частковій власності та виселення, в якій позивачі просять суд:

- припинити право власності ОСОБА_5 на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 , з виплатою вартості вказаної частки у розмірі 150527,52 грн.;

- виселити ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2022 році з 01 січня встановлений у розмірі 2481,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн. 00 коп. та не більше 12405 гривень 00 копійок; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 992,40 коп.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Аналогічне положення також регламентовано у абз.3 п.10 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду україни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах.

Пунктами 12 та 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (частина п`ятнадцята постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна як зі спору майнового характеру (частина шістнадцята постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10).

Як вбачається з позову, кожним з позивачів заявлено по дві вимоги до одного відповідача: майнового характеру - про припинення права власності на майно шляхом виплати компенсації вартості майна; та немайнового характеру - про виселення особи з житлового приміщення.

Стосовно судового збору за вимогою немайнового характеру, суддя зазначає наступне.

Приймаючи вищевикладені положення законодавства, оскільки чотирма позивачами заявлено вимогу немайнового характеру про виселення до одного відповідача, кожна з якої є окремим об`єктом для справлення судового збору в сумі 992,40 грн., суд доходить до висновку, що за пред`явленим позовом в частині заявлених вимог немайнового характеру підлягає справленню судовий збір у загальному розмірі 3969,60 грн. (992,40 * 4 = 3969,60).

Стосовно судового збору за вимогою майнового характеру, суддя зазначає, що його розмір залежить від визначеної суми ціни позову.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.

Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Як вбачається з позовної заяви, позивачами у позові не визначено ціну позову, яка повинна складатись з дійсної ринкової вартості спірного майна станом на день подання позову до суду, а саме - 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 .

Також позивачами необґрунтовано заявлену до виплати вартість спірної 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , визначеної в сумі 150527,52 грн., з розміру якої визначається вартість ціни позову.

За наслідком викладеного, без визначення позивачами ціни позову за пред`явленою позовом в частині вимоги майнового характеру, суд позбавлений визначити вірну вартість суми судового збору за пред`явлення позову в цій частині вимог.

Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Суд роз`яснює, що у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, за наслідком чого відсутня можливість вирахувати належну до сплати суму судового збору за пред`явленим позовом в частині майнової вимоги, у такому разі, на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, суд встановлює суму судового збору до сплати.

З позову вбачається, що спір стосується нерухомого майна – квартири, загальною площею 66,3 кв.м. по АДРЕСА_2 .

У відповідності до сайту з продажу нерухомого майна, який перебуває у вільному доступі в мережі Інтернет, за посиланням: https://www.olx.ua/, судом, за критерієм пошуку квартири, площею від 64,00 кв.м. по 68,00 кв.м., по АДРЕСА_2 , знайдено 14 пропозицій, вартість яких становить від 1 152 362 грн. до 2 445 257 грн., в залежності від стану будинку, квартири, параметрів квартири, тощо.

Приймаючи зазначені відомості, суд доходить до висновку, що середня вартість майна, за місцем розташування спірного майна, становить у розмірі 1798809,50 грн. (1152362 + 2445257 = 3597619,00/2 = 1798809,50).

Оскільки позивачами заявлено позов стосовно 1/5 частки нерухомого майна, під час визначення суми судового збору за вимогою майнового характеру, суд виходить з 1 відсотку від 1/5 вищевказаної встановленої суми тотожного нерухомого майна, що становить у розмірі 3597,6 грн. (1798809,50/5=359761,9 *1%=3597,6).

За наслідком викладеного, суд роз`яснює позивачам, що у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачами ціни позову, суд попередньо визначає суму судового збору за вимогою майнового характеру, яка підлягає до сплати у розмірі 3597,60 грн.

Стосовно сплати судового збору за вимогою майнового характеру, яка заявлена чотирма позивачами, суд додатково зазначає, що у відповідності до абз.1 ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Приймаючи вищевикладене, суд роз`яснює позивачам, що сума судового збору за пред`явленою вимогою майнового характеру, сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 992,40 гривень 00 копійок та не більше 12405 гривень 00 копійок, кожним позивачем пропорційно заявленої частини вказаної вимоги виходячи з сукупної вартості суми позову, або одним з позивачів в повному обсязі.

З позову вбачається, що позивачами сплачено судовий збір за пред`явленим позовом в сумі 1984, 40 коп., що не відповідає вищевказаним висновкам суду, а відтак в неналежному розмірі.

З урахуванням вищевикладеного, позивачам за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- надати до суду належний документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру, яка заявлена чотирма позивачами до одного відповідача, який підлягає сплаті у загальному розмірі 3969,60 грн. (992,40*4=3969,60);

- визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день звернення до суду з позовом, а саме вартості 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 , з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості рухомого майна.

- у разі визначення ціни позову, надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 992,40 гривень 00 копійок та не більше 12405 гривень 00 копійок, кожним позивачем пропорційно заявленої частини вказаної вимоги виходячи з сукупної вартості суми позову, або одним з позивачів в повному обсязі;

- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, у такому разі, на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, слід вважати попередньо встановленим судом розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 3597,60 грн., що підлягає сплаті кожним позивачем пропорційно заявленої частини вказаної вимоги виходячи з сукупної вартості суми позову, а саме кожним позивачем в сумі по 899,40 грн. (3597,60/4 = 899,40), або одним з позивачів в повному обсязі – 3597,60 грн.;

- суд роз`яснює позивачам, що під час сплати судового збору, слід враховувати вже сплачену суму судового збору за пред`явленим позовом в сумі 1984,40 грн.;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA758999980313171206000015756 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- у разі доплати судового збору в належному розмірі, слід надати до позову відкоригований попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи;

- суд роз`яснює позивачам, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивачі повинні надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права на частк3у в спільній частковій власності та виселення, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, максимальним терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права на частк3у в спільній частковій власності та виселення – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.