Ухвала суду № 103331762, 15.02.2022, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5675/21

Провадження № 2-др/242/4/22

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2022 року м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Муравей Юрій Михайлович, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Муравей Юрій Михайлович, до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Селидівський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ (м.Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Селидівського міського суду Донецької області перебувала вищевказана цивільна справа. 28.12.2021 р. ухвалено рішення по справі.

10.01.2022 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі стосовно вирішення питання про стягнення на її користь витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 3000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, обґрунтування заяви про винесення додаткового рішення, приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч.1, ч. 2,3,5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

При зверненні до суду із зазначеним позовом 09.11.2021 р. в прохальній частині позову було заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правову допомогу, сума зазначена не була. З тексту позову вбачається, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 05.11.2021 р. № 4/2021, за яким представник позивача отримує плату за підготовку документів та супровід справи у розмірі 3000 грн.

Після ухвалення рішення по справі, яким у задоволенні вимоги щодо стягнення коштів на правничу допомогу адвоката було відмовлено через відсутність доказів, 28.12.2021 р. представник позивача надав клопотання про залучення доказів надання правової допомоги. В обґрунтування вартості наданих послуг було надано Акт наданих послуг до Договору № 4/2021 від 05.11.2021 р. на суму 3000 грн.; довідку від 20.12.2021 р. про сплату ОСОБА_1 1500 грн. за договором, при цьому зазначено, що оплата проведена в повному обсязі; квитанцію від 08.11.2021 р. на суму 507,54 грн.

10.01.2022 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі стосовно стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової (правничої) допомоги – це перший документ, який адвокат укладає з клієнтом, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.

Враховуючи вище значене, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки ні при зверненні до суду із позовною заявою, ні після ухвалення рішення по справі у встановлений законом строк належних доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу позивачем надано не було. Позивач посилається на укладення з адвокатом Договору № 4/2021 від 05.11.2021 р. на суму 3000 грн., проте, його примірник на підтвердження заявлених вимог не надано, а тому неможливо встановити умови, на яких надавалася правнича допомога по справі.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 270, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Муравей Юрій Михайлович, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Муравей Юрій Михайлович, до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Селидівський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного МУ МЮ (м.Харків), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Г.Черков