Рішення № 103330186, 15.02.2022, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/465/22

Провадження № 2-о/621/18/22

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2022 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лацько А.В.,

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

представник заінтересованої особи - Рибак Г.О.

розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа - Зміївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

в с т а н о в и в:

15.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Свердловськ Луганської області, дитини чоловічої статі та встановити дані про його батьків.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що з 20.08.2011 заявник перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Подружжя проживало на території тимчасово окупованої території у м. Свердловськ Луганської області де у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_2 . Батьками дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: мати – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Факт народження ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом записів актів громадянського стану Свердловського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, серії НОМЕР_1 від 23.07.2021.

Оскільки територія де народилася дитина є окупованою, то документи не мають юридичної сили та не створюють для заявника правових наслідків, а факт народження дитини заявнику потрібно встановити в судовому порядку для проведення державної реєстрації народження на території України та отримання свідоцтва про народження встановленого державного зразка.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 15.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 15.02.2022.

15.02.2022 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з`явилися.

Заявник ОСОБА_1 надала до канцелярії суду заяву відповідно до якої просила здійснювати розгляд справи за її відсутності на задоволенні заяви наполягала в повному обсязі з підстав викладених в ній.

Від заінтересованої особи Зміївського відділу ДРАЦС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до канцелярії суду надійшла заява за підписом начальника Рибак Г. О. відповідно до якої просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, заперечень проти заяви не надала.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 317 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Постановою Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17 березня 2015 року № 254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до статті 1, частин 2-4 статті 9, частини 1 статті 10, частини 1 статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Стаття 4 цього ж Закону передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим … реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в`їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї.

У разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, у справах "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Отже, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя, право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20 серпня 2011 року. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого 20.08.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 276 (а.с. 12).

Відповідно до обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні від 17.06.2021 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народила дитину чоловічої статі (а.с. 11).

Згідно із Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 виданого 23.07.2021 Відділом записів актів громадянського стану Свердловського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , місце народження м. Свердловськ Луганська Народна Республіка, батьками якого є: батько – ОСОБА_3 , громадянин України, мати – ОСОБА_1 , громадянка України, актовий запис № 218 (а.с. 13).

З копій паспорту громадян України вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (паспорт серії НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (паспорт серії НОМЕР_4 ) є громадянами України (а. с. 3-4, 6-7).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Згідно із частиною 1 статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Встановлено, що матір`ю дитини чоловічої статті, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 є заявник - ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_3 .

Згідно із статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини чоловічої статі ОСОБА_2 .

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт народження громадянина України, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Свердловськ, Луганської області, Україна, у матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_3 .

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку що заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 81, 141, 223, 247, 263-265, 316, 317, 319, Цивільного процесуального кодексу України, статтями 133, 144 Сімейного кодексу України, статтею 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд –

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловськ, Луганської області, Україна, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Свердловськ Луганської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою:АДРЕСА_2 , та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Свердловськ Луганської області, громадянина України зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:АДРЕСА_2 , які перебувають в зареєстрованому шлюбі (Свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 276).

Рішення підлягає негайному виконанню.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для державної реєстрації народження особи.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до Зміївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для державної реєстрації народження особи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення виготовлено 15.02.2022.

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 р, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа – Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Адміністративна, буд. 10, код ЄДРПОУ: 04059026.

Головуючий: