Ухвала суду № 103330067, 16.02.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2036/22

Провадження № 2/638/3520/22

УХВАЛА

16 лютого 2022 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Латка І.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заробітку за весь час затримки виплати,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заробітку за весь час затримки виплати.

Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених в ч. 4 ст. 177 ЦПК України, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До поданої позовної заяви ОСОБА_1 не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте суд зазначає, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітку за весь час затримки виплати з наступних підстав.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 01 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 144591,36 грн.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1445,91 грн.

За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1445,91 грн, для приєднання до матеріалів справи надати до Дзержинського районного суду м. Харкова документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному веб-порталі

Отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947Рахунок отримувача (IBAN): : UA338999980313191206000020653Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дзержинський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 залишається без руху із наданням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 1445,91 грн та надання суду документа, що підтверджує сплату судового збору.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заробітку за весь час затримки виплати - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом встановленого строку, позовна заява буде визнана вважатися неподаною та повернута позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Латка