Рішення № 103329870, 15.02.2022, Старобільський районний суд Луганської області

15.02.2022

Справа №431/242/22

Провадження №2-о/431/172/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Пелиха О.О.,

за участю секретаря с/з Должикова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільська державна нотаріальна контора Луганської області про встановлення факту спільного проживання однією родиною,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією родиною, в якому просила суд встановити факт її проживання однією родиною з її троюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що її троюрідним братом був ОСОБА_2 . Вони проживали у смт. Любимівка м. Ровеньки Луганської області. Після смерті брата залишилося спадкове майно, яке вона має намір успадкувати, проте нотаріус повідомив, що не має можливості оформити спадщину на її імя у звязку з відсутністю необхідних документів, які підтверджують їх спільне проживання. Крім того, довідка про їх спільне проживання на тимчасово окупованій території, видана нелегітимним органом, а тому нотаріусом не може бути прийнята до уваги. У зв`язку з чим їй необхідно у теперішній час довести факт спільного проживання з братом до моменту його смерті. Встановлення факту проживання однією сім`єю має для неї юридичне значення, оскільки наддасть можливість вирішити правовідносини цивільно - правового характеру.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, в заяві просили суд розглянути справу без їх участі, встановити факт, що має для ОСОБА_1 юридичне значення.

Заінтересована особа - представник Старобільської державної нотаріальної контори Луганської області у судове засідання не з`явився. В своїй письмовій заяві не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 та просив суд розглянути справу у його відсутності.

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, судом розгляд справи по суті здійснюється за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

З копії паспорту громадянина України, серія НОМЕР_1 , виданого Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 17.02.1997, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

За адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований був також і ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України, серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Надані докази свідчать про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку.

Згідно ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обставини проживання заявника разом із спадкодавцем підтверджуються вищенаведеними належними та допустимими доказами.

Те, що ОСОБА_1 проживала однією родиною з ОСОБА_2 до моменту смерті у суду сумніву не викликає.

Встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією родиною з ОСОБА_2 до моменту смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 має для заявника юридичне значення, оскільки дасть їй право вирішити правовідносини цивільно - правового характеру, зокрема прийняття спадщини.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви у повному обсязі.

За приписами ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 12-13, 259, 263-265, ст. 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Старобільська державна нотаріальна контора Луганської області про встановлення факту спільного проживання однією родиною задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, уродженка м. Ровеньки Луганської області спільно проживала однією родиною разом із - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, уродженцем с. Передове Отрадненського району Краснодарського краю РФ, за адресою: АДРЕСА_1 з 2001 року до моменту його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старобільський районний суд Луганської області.

Суддя О.О. Пелих