Рішення № 103328912, 24.01.2022, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9545/19

2/214/98/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 січня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/9545/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТДВ «Страхового Товариства «Домінанта», Моторного (Транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який було уточнено в останній редакції від 04.10.2021 року, до ОСОБА_3 , ТДВ «Страхового Товариства «Домінанта», Моторного (Транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому позивачі просять стягнути з відповідачів солідарно на їх користь матеріальну шкоду у розмірі 24990 грн., 850 гривень витрат за проведення експертної оцінки, судові витрати та стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 18 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 рухалась на автомобілі Ауді 80, д.н. НОМЕР_1 по вул. Каспійській у м. Кривому Розі в напрямку вулиці Сагайдачного. На перехресті вул. Каспійської та Сагайдачного, при здійсненні нею маневру поворот наліво, попередньо включивши сигнал повороту, та пригальмувавши, авто ззаду – «Тойота Каріна», при обгоні її зліва, в`їхав в її автомобіль. Вона викликала поліцейських, вони приїхали на місце ДТП і склали Європротокол. Автомобілем, що скоїв ДТП керував водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Полісу №АМ/5124467 від 11.09.2018 року про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Договору добровільного страхування наземного транспорту – страхова сума за договором становить 100 000 гривень.

Так, після складання Європротоколу, вона відразу зателефонувала до своєї страхової компанії, на що їй відповіли, що саме складання європротоколу засвідчує повну провину відповідача, і що матеріальну відповідальність несе саме його страхова компанія.

Також, вона відразу звернулася до страхової компанії відповідача – СТ «Домінанта», але лист прибув назад, в зв`язку з не існуванням за даною адресою такого підприємства. Так, на всіх сайтах - офіційна адреса «Домінанта» - АДРЕСА_2 , але насправді такого підприємства за даною адресою не існує, про що свідчить відмітка Укрпошти на конверті.

Так згідно висновку експерта-товарознавця сума матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля Ауді 80 складає 22 720,00 грн.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону №1961, в редакції, що діяла на момент ДТП, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від ліміту відповідальності страховика, тобто, від 25 500 гривень, 2% становить 510 грн., у зв`язку з чим сума страхового відшкодування, яка має бути сплачена позивачу, з урахуванням обов`язкового ліміту і франшизи складає 25500 грн. – 510 грн. = 24990 грн.

Також, позивачем було направлено весь пакет документів до МТСБ, про шо свідчать відповідні квитанції з пошти, але їй зателефонували з МТСБ і сказали, що вона поставлена в чергу на виплату, черга сягає тисячі людей, і перші в списку особи, які стягують кошти за рішенням суду. Отже, вона до року, до спливу терміну подачі документів, звернулась до відповідача, тому строк подачі позову до суду за захистом своїх майнових прав з моменту звернення із заявою до МТСБУ, і відповідно, застосування редакції Закону №1961, яка діяла на дану дату є не пропущеним.

Розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, визначений у висновку спеціаліста автотоварознавця виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля, яка у тому числі складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості використаних при ремонті матеріалів, вартості складових, які підлягають заміні при ремонті.

Оскільки встановленим є факт заподіяння шкоди при даному ДТП за вини відповідача ОСОБА_3 , то він і має нести відповідальність за спричинену шкоду, а саме: витрати на відновлювальний після ДТП ремонт автомобіля в сумі, що перевищує розмір страхового відшкодування та втрату товарної вартості автомобіля.

Окрім того, зазначають, що відповідач внаслідок ДТП наніс їм моральну шкоду, яку вони оцінюють 5000 гривень. Позивач є опікуном своєї тітки ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням Виконкому Саксаганської районної ради. Автомобіль який було пошкоджено внаслідок аварії ще не відновлено, і не має можливості повноцінно виконувати обов`язки опікуна. Це є причиною моральних страждань.

24.12.2019 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.36-37).

10.02.2020 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву згідно якого зазначає, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі з огляду на наступне.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що він відповідач ОСОБА_3 , повинен нести відповідальність за спричинену шкоду, а саме: витрати на відновлювальний ремонт автомобіля в сумі, що перевищує розмір страхового відшкодування, а також втрату товарної вартості.

Однак, на момент скоєння ДТП (18 жовтня 2018 року) його цивільно-правова відповідальність була застрахована у страховій компанії - ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА».

Його страховий поліс № АМ2660872 був діючим станом на 18.10.2018 року, що підтверджується витягом із Централізованої бази даних МТСБУ, сформованим за результатом перевірки чинності полісу.

Згідно з ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 цього Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з пунктами 9.1., 9.2. статті 9 зазначеного Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, стновить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до положень п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1294 Цивільного кодексу України встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність страхувальника (заподіювача шкоди) лише у тому разі, якщо страхового відшкодування недостатньо для покриття усіх збитків потерпілій особі.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д23/І0/18, складеного 25.10.2018 року судовим експертом Чивчиш О.П. (а.с. 20-34), розмір матеріальної шкоди, заподіяної при ДТП власнику автомобіля Аudi 80, станом на 23.10.2018 року складає 22 720,68 грн., втрата товарної вартості складає 0 гривень.

Отже, оскільки розмір завданої шкоди (22 720,68 грн.) не перевищує ліміт за страховим полісом тому суб`єктом, який має задовольнити вимогу позивача щодо стягнення цієї шкоди, є його страховик – ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА» або Моторне транспортне страхове бюро України, який є гарантом відшкодування шкоди відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (пункт 57) дійшла правового висновку про те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідни договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, оскільки його страховий поліс повністю покриває завдану шкоду, та враховуючи, що втрата товарної вартості у даному випадку відсутня, тому він, відповідач ОСОБА_3 не повинен сплачувати на користь позивача грошові кошти у розмірі 22720,68 грн.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення з нього, ОСОБА_3 , витрат за проведення оцінки (автотоварознавчого дослідження) у розмірі 850,00 гривень, а також судового збору у розмірі 382,40 гривні 40 копійок є похідними від основної вимоги у даній справі - вимоги щодо стягнення з нього грошових коштів у розмірі 22 720,68 грн. Тобто, задоволення вимог позивача про стягнення зазначених витрат залежить від задоволення основної вимоги.

Оскільки, як зазначено ним вище, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з нього на її користь матеріальної шкоди у розмірі 22 720,68 грн., тому, відповідно, відсутні підстави і для задоволення вимоги про стягнення судових витрат.

Тому просить у задоволенні позовних вимог до нього, ОСОБА_3 , - відмовити у повному обсязі. (а.с.45-48).

02.03.2020 року від представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначають, що вони не погоджуються з позовними вимогами до МТСБ України, оскільки вони є необгрунтованими, незаконними та не підлягають задоволенню зважаючи на наступне.

В дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 18.10.2018 року за участю транспортного засобу «Тойота Каріна», д.н.з. НОМЕР_2 та транспортного засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 має нести відповідальність винна особа в дорожньо-транспортній пригоді – ОСОБА_3 .

Відповідно до складеного спільного повідомлення про ДТП винним у настанні ДТП є ОСОБА_3 , а отже має нести відповідальність винна особа в дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно з витягом з Централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як володільця транспортного засобу, на момент вищевказаної дтп була застрахована в ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» за полісом АМ 2660872.

Законодавець поклав обов`язок з відшкодування шкоди на страховика, який не може виконати свої зобов`язання на МТСБУ тільки у разі недостатності коштів, та майна страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкротом та /або ліквідований.

Отже враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована на момент ДТП, то відповідно до чинного законодавства, саме ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» взяло на себе відповідальність по відшкодуванню шкоди, завданої потерпілій особі в ДТП винною особою.

Дане відшкодування шкоди, має бути здійснене страховиком винуватця ДТП – ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» в межах ліміту відповідальності за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та на підставі Закону №1961-IV шляхом виплати страхового відшкодування, в разі звернення потерпілої особи до такого страховика, надання всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування та наявності законних підстав для виплати страхового відшкодування.

Станом на сьогодні ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» перебуває в процесі припинення, а не ліквідовано, внаслідок чого МТСБУ не може нести відповідальність в порядку Закону №1961- IV (а.с. 58-61).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 у в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, у позовних вимогах до ОСОБА_3 просили відмовити.

Представник відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача МТСБУ у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову щодо МТСБУ оскільки ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» не перебуває в стадії ліквідації та не визнано банкрутом.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову за таких підстав.

Згідно з ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2018 року о 20.40 год. на перехресті вул. Каспійської та Сагайдачного м. Кривого Рогу відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «Ауді 80», д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 контактував з автомобілем «Тойта Каріна» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 внаслідок чого автомобіль «Ауді 80», отримав механічні пошкодження.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).

Так, 18.10.2018 року учасниками ДТП, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. При цьому, вказаний поліс підписаний сторонами без зауважень, в графі «Мої зауваження» ОСОБА_1 просила розглянути питання в кориткий термін (а.с.14).

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 18.10.2018 року, зіткнення відбулося в ліву фару та крило автомобіля "Ауді 80", д.н.з. НОМЕР_1 , правою стороною бампера автомобіля "Тойта Каріна", д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.11-13).

На момент ДТП ОСОБА_2 мав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ "СК "Альфа-Гарант" АМ№5124467, дійсний з 11.09.2018 року по 10.09.2019 року (а.с.8-9).

Відповідач ОСОБА_3 на момент ДТП мав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ "СК "Домінанта" АМ№2660872, чинний станом на 18.10.2018 року (а.с.65).

Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

Так, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 р., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", дозволено учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п.33.2 ст.33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Установлено також, що згідно висновку № Д23/10/18 від 25.10.2018 експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку складеного експертом автотоварознавцем О.П. Чивчиш вартість матеріального збитку, нанесеного власнику «Ауді 80», д/н НОМЕР_1 , становить 22720,68 грн. (а.с.20-34).

Вартість автотоварознавчого експертного дослідження складає 850 грн. (а.с. 34 зворот).

Позивач ОСОБА_1 зверталася до страхової компанії та МТСБУ з метою отримати страхове відшкодування, проте страхову виплату позивачі так і не отримали (а.с. 18).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні будь-які відомості про визнання банкрутом або ліквідацію ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», за таких обставин відсутні підстави для стягнення вказаного страхового відшкодування з МТСБУ.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ст. 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктами 5, 6 указаної постанови Пленуму визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в ТДВ СК «Домінанта» на підставі полісу № АМ/2660872.

З поданих до суду доказів вбачається, що ТДВ СК «Домінанта» станом на сьогодні перебуває в процесі припинення, а не ліквідовано, внаслідок чого МТСБУ не може нести відповідальність в порядку Закону №1961- IV (а.с. 58-61).

При цьому, з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2660872 вбачається, що строк полісу на момент вчинення дтп був діючий.

Зокрема, станом на день ДТП ТДВ СК «Домінанта» була асоційованим членом МТСБУ та станом на день розгляду справи не перебуває в процесі припинення.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20) роз`яснено дії суду у випадках, коли страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває у стадії припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльність.

Ст. 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Підпунктом «а» пункту 41.2 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З огляду на викладене, враховуючи, що транспортний засіб позивачів зазнав механічних пошкоджень внаслідок ДТП, яка відбулась з вини ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ СК «Домінанта», з відповідача ТДВ СК «Домінанта» на користь позивача ОСОБА_2 підлягає до стягнення відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 22720 гривень 68 копійок відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження, яка не перевищує ліміту визначеного полісом.

Крім цього, позивачі наполягають на солідарній відповідальності відповідачів, але відповідно до правил статті 1194 Цивільного кодексу України така вимога позивача не обґрунтована на нормах матеріального закону.

Щодо позовних вимог позивачів про відшкодування з ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. необхідно зазначити наступне.

Ч. 1 ст. 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2 ст.23 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, у відповідності до положень ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору" (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

З урахуванням викладених в позові обставин та поданих доказів, суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_3 позивачам завдано моральної шкоди, розмір якої судом оцінюється в розмрі 4000 грн. на користь ОСОБА_1 , та 1000 грг. на користь ОСОБА_2 .

Зокрема, до стягнення з ТДВ СК «Домінанта» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають до стягнення витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 850 грн., та як саме позивач ОСОБА_1 є платником відповідно до квитанції (а.с. 34 зворот).

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 (оскільки вона є платником за квитанцією, а.с.№ 1) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 764,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст.530, 612, 625, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, ч.6 ст.82, 89, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, 259, 263-265, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхового Товариства «Домінанта», Моторного (Транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди– задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Домінанта» на користь ОСОБА_2 в порядку відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП кошти в розмірі 22720 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять) гривень 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Домінанта» на користь ОСОБА_1 витрати понесені у зв`язку з проведенням експертного дослідження в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок та судовий збір в розмірі 764 (сімсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_5

Відповідач:Моторне (Транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський Бульвар, буд. 8.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Домінанта», адреса: м. Дніпро, вул. Василя Макухи, 1.

Суддя А.В. Ткаченко