Рішення № 103328627, 27.01.2022, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1797/21

2/179/123/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Нестер К.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач в позові посилається на те, що на підставі рішення виконкому Магдалинівської районної ради № 169 від 17.01.1995 року їй була передана у власність однокімнатна квартира по АДРЕСА_1 . 18.01.1995 року органом приватизації було видано свідоцтво про право власності на житло, яке було зареєстровано в реєстровій книзі Магдалинівського БТІ за № 197-1.

Позивач зазначає, що позбавлена можливості здійснити реєстрацію права власності на квартиру, у зв`язку із втратою оригінала свідоцтва.

На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає визнати за нею право власності на квартиру по АДРЕСА_1 .

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без його участі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 18.01.1995 року (а. с. 8).

Статтею 345 ЦК України визначено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 1-5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Виходячи з матеріалів справи вбачається, що 18.01.1995 року позивачеві органом приватизації видано свідоцтво про право власності на квартиру, тобто документ, який підтверджує право власності на нерухоме майно, однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо неможливості реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.

Позивачем не наведено обставин і доказів, які б свідчили про порушення його матеріального права відповідачем у справі, оскільки позивач є власником нерухомого майна, у зв`язку із чим право вимоги щодо визнання права власності заявлено необґрунтовано. Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 лютого 2022 року.

Суддя Т.А.Ковальчук