Ухвала суду № 103328372, 10.02.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/438/22

Провадження №1-кс/0203/689/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-прокурора Олійника І.В.,

-захисника Воротиліна Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Сидорчук Вікторії Олександрівни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (фактично мешкає за адресою:

АДРЕСА_2 ),

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 311 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №12022040000000028,

у с т а н о в и в:

1. 09 лютого 2022 року слідча звернулася до суду із цим клопотанням, у якому зазначила, що ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , умисно 07.02.2022, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 1540, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, з невстановленого органами досудового розслідування джерела, незаконно, з метою їх подальшого використання для виготовлення психотропних речовин, без мети збуту, придбав рідини, у кількості більш, ніж 100,0 л, які містять прекурсор (соляну кислоту), які незаконно перевіз до приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 .

2. Крім того, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , умисно, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 1540 07.02.2022, незаконно, з метою збуту, виготовив речовину, у невстановленій органами досудового розслідування кількості, але не менше 31,4829 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить 22,932 г, та яку незаконно, з метою подальшого збуту, доставив (перемістив) за місцем фактичного мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , де незаконно, з метою збуту залишив зберігати.

3. 08 лютого 2022 року підозрюваного було затримано у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

4. У клопотанні слідча просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

5. Необхідність застосування до підозрюваного саме такого виду запобіжного заходу слідча мотивувала наявністю ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення.

6. У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.

7. Підозрюваний, його захисник у суді проти задоволення клопотання слідчої заперечували.

8. Заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

9. Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами відкрите кримінальне провадження №12022040000000028, а 08.02.2022 - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 311 Кримінального кодексу України.

10. Відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 КПК запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

11. Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

12. За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

13. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

14. У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

15. У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

16. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

17. З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК (можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК (відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою), доходжу висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

18. Керуючись приписами пункту 5 частини 4 статті 183 КПК, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави.

19. Керуючись статтями 182, 183, 193, 194, 196, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 квітня 2022 року з утриманням у державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя М.О. Католікян