Рішення № 103328057, 15.02.2022, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5564/21

Провадження № 2-а/209/9/22

РІШЕННЯ

іменем України

"15" лютого 2022 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в м. Кам`янське адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в грудні 2021 року звернулася до суду з позовом. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серія РАП№303615178 до повідомлення ІД №00414956 від 02.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесеної провідним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Фоменко Дмитром Олександровичем, на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, зокрема за те, що 15.07.2021 року o 11 год. 03 хв. транспортним засобом FORD FIESTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено адміністративне правопорушення, а саме: не оплачена вартість послуг користування майданчиком для платного паркування що знаходиться за адресою: Д1038 проспект Дмитра Яворницького (проспект Карла Маркса), № 85 -93 м. Дніпро, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342. Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Оскільки її автомобіль перебував на паркувальному місці поза 10 хв. часу, але нею було сплачено вартість послуг за час його фактичного паркування, а саме однієї години паркування, що становила на момент винесення оскаржуваної постанови - 15 грн. Рішенням Дніпровської міської ради від 21.12.2016 №38/17 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів на території міста Дніпра», а саме п.6.4 розділу 6 Функціонування майданчиків для паркування, визначено, що користувач паркувального майданчика зобов`язаний сплатити за час фактичного паркування, а отже час оплати за фактичне паркування може бути після залишення місця паркування. Отже, нею не порушено правила паркування, у тому числі не оплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, а тому не має підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Про існування постанови про накладення адміністративного стягнення серія РАП№303615178 до повідомлення серії ІД №00414956 від 02.08.2021 року вона дізналась з застосунку ДІЯ, після чого ознайомилась з ВП №67470662 від 11.11.2021 року та винесеною постановою лише 30.11.2021 року. Посилаючись на зазначені обставини просить суд: задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на подання цієї скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП №303615178 до повідомлення ІД №00414956 від 02.08.2021 року про притягнення ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, згідно якої накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300,00 грн. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати в розмірі 2454 грн., з яких 454 грн. сплата судового збору та 2000 грн. витрати на правову допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08.02.2022 року адміністративний позов прийнято до провадження та відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_1 додаткових доказів, письмових пояснень, уточнень суду не надавала.

Представник відповідача - Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради відзив на позовну заяву не надавав, з клопотаннями, заявами до суду не зверталися. Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Так, було встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серія РАП№303615178 до повідомлення ІД №00414956 від 02.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесеної провідним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Фоменко Дмитром Олександровичем, на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Постановою встановлено, що 15.07.2021 року o 11 год. 03 хв. транспортним засобом FORD FIESTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування що знаходиться за адресою: Д1038 проспект Дмитра Яворницького (проспект Карла Маркса), № 85 -93 м. Дніпро з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342 (а.с.7-8).

Позивач ОСОБА_2 змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені (а.с. 11).

Відповідно до наданої суду квитанції 226344933 від 15.07.2021 року о 11:56 ТОВ «ФК Системи», платником НОМЕР_1 поповнено рахунок - оплата паркування Дніпро у сумі 15,00 грн., дата проведення операції 15.07.2021 року час проведення операції 11:57:15 год.(а.с.12).

Відповідно до абз.2, 3 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342, користувач зобов`язаний у разі сплати вартості послуг за паркування через паркувальний автомат або шляхом придбання паркувального талона - розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки; після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце для паркування або сплатити вартість послуг за паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено (а.с.18-30).

Оцінка судом доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19).

Отже, суб`єкти владних повноважень мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст.219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою і третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 197, 198 цього Кодексу.

Від імені виконавчих комітетів (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг.

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до п. 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі - Правила № 1342), місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху; паркування транспортних засобів паркування - це розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.

Згідно з абз. 2 п. 26 Правил № 1342, користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Частиною 1 ст. 152-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі за неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

У примітці до статті 152-1 КУпАП роз`яснено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач у своєму позові посилається на те, що не порушував правил паркування оскільки його автомобіль перебував на платному майданчику для паркування більше 10 хвилин, однак ним сплачено вартість послуг за час його фактичного паркування, а саме однієї години паркування.

Водночас, з наданої позивачем квитанції про оплату за паркування вбачається, що ОСОБА_2 сплатила за паркування автомобілю держ. номер НОМЕР_1 о 11:56 годині, тоді як постановою РАП № 303615178 встановлено, що даний автомобіль було припарковано ще об 11:03 год. Тобто, позивач сплатила за паркування пізніше, а саме за період починаючи з 11:56 години, а до цього часу її автомобіль знаходився на майданчику для паркування без відповідної оплати, тобто з порушення вимог, передбачених п.26 Правил паркування транспортних засобів.

Не можна прийняти до уваги аргументи зазначені по тексту позовної заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються та зводяться до намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином позивачем не надано суду доказів на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та порушення порядку винесення інспектором постанови про адміністративне правопорушення. Суд критично ставиться до доводів позивача, викладених у позові, оскільки його показання повністю спростовуються поясненнями та наданими доказами відповідача, а також матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення до повідомлення серії ІД № 00414956 від 02.08.2021 року є правомірною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На виконання вимог ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-74, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262-263, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради (вул. Січових Стрільців, буд. 18, м. Дніпро, ЄДРПОУ 42403446), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 15.02.2022 року.

Суддя Т.О. Решетник