Рішення № 103325539, 02.02.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10657/21

провадження № 2/753/1184/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Котвицького В.Л.,

при секретарі Яценко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, АТ КБ «ПриватБанк», звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 17 714,98 грн за кредитним договором № б/н від 07.02.2014 та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 07.02.2014, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у вказаній заяві ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Позичальник ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Спадкоємцями, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини.

На виконання вимог ч. 3 ст. 1281 ЦК України позивачем була направлена претензія кредитора до Восьмої київської державної нотаріальної контори та 30.06.2020 надійшла відповідь про те, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались.

Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника.

Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовилися від спадщини у передбачені законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. До спадкоємців, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 16.01.2021 був направлений лист-претензія, у якому позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 07.02.2014 становить 17 714,98 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредита.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25.06.2021 відкрито провадження у цій цивільній справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні, сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні процесуальні строки.

Ухвалою суду від 05.08.2021 було витребувано з Сьомої київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Від Сьомої київської державної нотаріальної контори 18.01.2022 до суду надійшла копія матеріалів спадкової справи № 504/2019 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 02.02.2022 закрито підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Уповноважений представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивачем на підтвердження позовних вимог, зокрема щодо укладення договору, наявності боргу та його розміру, надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості та довідку про видачу карток.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2014 ОСОБА_3 була складена та підписана Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Згідно з інформацією, викладеною у вказаній заяві позичальником, останній підтвердив, що він погоджується з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

03.07.2019 Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

У даному випадку Умови та Правила надання банківських послуг позичальником не підписані, а Тарифи банку, як окремий документ, в матеріалах справи взагалі відсутні.

За таких умов, з урахуванням практики Верховного Суду, банк має право вимагати повернення фактично отриманої суми кредиту.

Зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що банк вимагає стягнення саме фактично виданої суми кредиту у розмірі 17 714,98 грн., що є заборгованістю за простроченим тілом кредиту, отже така вимога в даному випадку є мотивованою та відповідає судовій практиці вищої судової інстанції.

Натомість, вивчивши та оцінивши інші докази, на яких ґрунтується вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом з відповідачів, як спадкоємців позивальника, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог банку до відповідачів, з огляду на наступне.

Як убачається зі змісту копії паспорту ОСОБА_3 (позичальник), був зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 з 19.10.1993.

Вказана копія паспорту позичальника містить її засвідчення станом на 07.02.2014, тобто станом на час підписання позичальником анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

ОСОБА_3 (позичальник) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.04.2019 р. серії НОМЕР_1 .

За змістом наявної в матеріалах справи копії паспорту відповідача ОСОБА_1 , а також згідно з даними електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», останній зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 з 19.10.1993.

За змістом наявної в матеріалах справи копії паспорту відповідача ОСОБА_2 , а також згідно з даними електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», останній зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 з 19.10.1993 р.

Позивач, 20.05.2020 звернувся до Восьмої київської державної нотаріальної контори з претензією кредитора, у якій просив: повідомити чи заводилась спадкова справа щодо майна померлого боржника, ОСОБА_3 ; включити кредиторські вимоги банку в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; надіслати інформацію стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника; надати відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також які вже прийняли спадщину.

Своїм листом від 17.06.2020 Восьма київська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що спадкова справа щодо майна померлого боржника, ОСОБА_3 не заводилась.

Також з матеріалів справи убачається, що банк листами від 26.08.2020 звертався до відповідачів із претензіями про погашення боргу померлого позичальника.

Із копії матеріалів спадкової справи № 504/2019, заведеної Сьомою київською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , убачається, що спадкова справа була заведена державною нотаріальною конторою 27.08.2019 на підставі заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того, у справі наявні заяви від спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до яких вказані особи відмовились від належної їм частки спадщини за законом.

Відповідно до положень ст,ст. 1216-1218, 1220-1221 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом ст.ст. 1222-1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 1258, 1261-1265 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 роз`яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Позивач не надав суду доказів, які підтверджують, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину за померлим ОСОБА_3 , яке саме майно прийняли у спадок відповідачі та яка його вартість. Крім того, судом встановлено, що вказані відповідачі взагалі відмовились від прийняття спадщини, що унеможливлює стягнення з них заявлених позивачем грошових коштів.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, а тому позов задоволенню не підлягає.

В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 634, 1054, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261-1265, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 102, 133, 137, 141, 158, 209, 210, 247, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Дарницького районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Л. Котвицький