Рішення № 103325407, 10.02.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1128/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"

вул. Гастело, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600

e-mail: interagrosistema@gmail.com

до відповідача: Менської міської ради Чернігівської області

вул. Титаренка Сергія, буд, 7, м. Мена, Чернігівська область, 15600

e-mail: miskradamena@cg.gov.ua

про визнання додаткової угоди укладеною

представники учасників справи:

від позивача: Саболівський А.М. - адвокат,

від відповідача: Кроха Н.О. (самопредставництво).

У судовому засіданні 10.02.2022 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Інтерагросистема" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Менської міської ради Чернігівської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 08.01.2011, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема" (місцезнаходження: 15600, Чернігівська область, м. Мена, вул. Гастело, 4, код 24839440) та Менською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2011 за №742300004000642, в редакції додаткової угоди від 07.09.2021, зміст якої наведений у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, не висунувши заперечень проти укладення договору оренди на новий строк, ухиляється від прийняття рішення стосовно поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк.

Ухвалою суду від 08.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвалою суду від 16.11.2021, після усунення позивачем недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2021. Також даною ухвалою встановлено сторонам процесуальні строки для надання відзиву на позовну заяв, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

06.12.2021, у встановлений судом строк, від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду.

Ухвалою суду від 09.12.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні 14.12.2021 в режимі відеоконференції.

14.12.2021, у встановлений судом строк, на електронну пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду.

У підготовче засідання 14.12.2021 прибули повноважні представники сторін.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.01.2022, про що представники сторін повідомлені під розписку.

16.12.2021 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив.

22.12.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду.

У підготовче засідання 11.01.2022 прибули повноважні представники сторін.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20.01.2022, про що представники сторін повідомлені під розписку.

У судове засідання 20.01.2022 прибули повноважні представники сторін.

Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав виступи позивача та відповідача.

Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на 10.02.2022, про що представники сторін повідомлені під розписку.

02.02.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якому відповідач також просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання клопотання про зупинення провадження у справі та повернути справу на етап підготовчого провадження.

10.02.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли: додаткові пояснення щодо строку, на який поновлюється договір та заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 10.02.2022 прибули повноважні представники сторін.

Суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим клопотання про зупинення провадження у справі та повернення справи на етап підготовчого засідання залишені без розгляду.

Суд продовжив розгляд справи по суті, встановив обставини справи та дослідив докази, наявні у матеріалах справи, відбулись судові дебати, під час яких позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, викладених у заявах по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08.01.2011 між Менською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема" (далі - орендар, ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема", позивач) укладено договір оренди землі (далі - Договір).

Відповідно до п.1,2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації від 04.01.2011 №1, із кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025, загальною площею 358,6604 га, які знаходяться на території Жовтневої сільської ради, за межами населеного пункту.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Менському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.05.2011 за № 742300004000642.

Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею 147,4604 га у Чернігівській області, Менський район, с/рада Жовтнева, кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена 19.08.2015, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2015 №42489890 (номер запису 10853463).

Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею 211,2000 га у Чернігівській області, Менський район, с/рада Жовтнева, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена 19.08.2015, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2015 №42498832 (номер запису 10855434).

Сторонами укладались додаткові угоди до договору оренди землі: від 08.01.2011, від 19.08.2015, від 01.07.2020, якими були внесені відповідні зміни.

Так, додатковою угодою від 01.07.2020, зокрема, внесено зміни у п.8 договору, викладено його у наступній редакції: "Договір укладено на 11 років. Після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору."

Позивач листом від 08.07.2021 №28 звернувся до Менської міської ради Чернігівської області, у власність якої передані вказані земельні ділянки, із листом-повідомленням з пропозицією продовжити договори оренди земельної ділянки. В листі, зокрема, повідомлялося, що потреба укладення додаткової угоди виникла у зв`язку з опрацюванням питання укладення довгострокових договорів постачання значних обсягів заморожених напівфабрикатів, у зв`язку з чим постає потреба підтвердження відповідного банку земель, придатних для вирощування картоплі на період очікуваного співробітництва сторін у термін 5-6 років.

Міськрадою був складений проект рішення № 423 "Про продовження договору оренди землі укладеного з ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" (за межами с. Покровське).

Листом від 11.08.2021 № 2376/04-10 Міськрада повідомила позивача про те, що: 30.07.2021 під час розгляду на сесії Міськради даний проект не набрав необхідної кількості голосів, тому рішення з даного питання не прийнято. Крім цього, Відповідач повідомив, що Договір оренди землі від 08.01.2011 укладений з ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" строком на 11 років та діє до 08.01.2022, а тому, на думку Міськради, розгляд питання про укладення даного договору на новий строк є передчасним.

Позивач листом від 07.09.2021 №35 повторно звернувся до Менської міської ради Чернігівської області з пропозицією продовжити договори оренди земельної ділянки. До клопотання в якості додатку було додано копію договору оренди землі з додатковими угодами всього на 15 аркушах, у тому числі проект додаткової угоди від 07.09.2021.

У відповідь на звернення Відповідач листом від 22.09.2021 № 2769/04-10 повідомив, що позивачем подано не повний пакет документів для отримання адміністративної послуги, зокрема, не надано проекту договору оренди до звернення від 07.09.2021, у зв`язку з чим неможливо винести на розгляд сесії проект рішення щодо погодження укладення договору оренди землі на новий строк.

Позивач вважає, що ним як орендарем, дотримано порядок, передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (чинний на момент укладення договору та набрання ним чинності), для укладення договору оренди на новий строк, у той час, як Міськрада, не висунувши заперечень проти цього, ухиляється від прийняття рішення стосовно поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк.

Отже, вищенаведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач повністю заперечує щодо задоволення позовних вимог, в обґрунтування заперечень посилається на наступне. Відповідач зазначає, що дата закінчення дії спірного договору - 18.05.2022, оскільки договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ч.5 ст. 6 та ст. 17 ЗУ "Про оренду землі". Отже, вважає, що звернення позивача є передчасним. Також на думку відповідача, позивач змінює істотні умови договору оренди землі та викладає пункт 8 в новій редакції. Водночас відповідач зауважує, що положення спірного договору не відповідають нормам чинного законодавства, що потребує врегулювання.

Крім того, відповідач зазначає про те, що позивач неналежно виконував обов`язки за спірним договором. Так, упродовж дії договору між позивачем та СТОВ "ОЛСТАС-льон" 30.11.2017 укладено договір про обмін земельними ділянками №30/11/2017, предметом якого є передача у користування позивачем СТОВ "ОЛСТАС-льон" земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі) площею 147,4604 га кадастровий № 7423084000:04:000:0025 та площею 211,2000 га кадастровий №7423084000:02:000:0294, які належать Стороні - 1 на праві оренди згідно Договору оренди землі від 08.01.2011, та передача СТОВ "ОЛСТАС-льон" у користування позивачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі) загальною площею 216,8313 га, які належать СТОВ "ОЛСТАС-льон" на праві оренди. Також 30.01.2020 між ТОВ "ІСТ АГРО СЕРВІС" та позивачем укладено Договір про спільну діяльність (простого товариства) № 30/1-СД/20, згідно якого Сторони домовились об`єднати свої вклади та спільно діяти без створення юридичної особи, зокрема з метою обробки в 2020 році земельних ділянок сільськогосподарського призначення кадастровий № 7423084000:02:000:0294 - 211,2 га ріллі та кадастровий №7423084000:04:000:0025 - 147,4604 га ріллі, а всього 358,6604 га. На думку відповідача вказані правочини є прихованими договорами суборенди, яка договором оренди від 08.01.2011 не передбачена.

Також відповідач посилається на те, що за інформацією ГУ ДПС у Чернігівській області від 24.11.2021 лист № 4760/5/25-01-04-01-05, згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС станом на 22.11.2021 за ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» обліковується податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 341 875,44 грн., термін виникнення боргу 30.08.2021, що порушує вимоги ст. 25 Закону України «Про оренду землі», якою визначено зобов`язання орендаря земельної ділянки, щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку. Пункт «в» ч.1 ст. 96 ЗК України також вказує на те, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Відповідач стверджує, що позивач є неплатоспроможним.

Відповідач зазначає, що Менська міська рада неодноразово запрошувала представника позивача для обговорення та узгодження всіх істотних умов договору та пропонувала надати його проект в новій редакції, одна позивач ігнорував такі пропозиції. Відповідач зауважує, що згоди на поновлення спірного договору не надавав, рішень з даного питання Менською міською радою прийнято не було.

Також відповідач вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має бути зменшений судом.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач навів доводи на спростування обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначав, що ним відповідно до умов законодавства та положень договору здійснено повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до існуючого договору, проект якої додано та направлено разом з повідомленням відповідачу. Відповідачем не доведено, що умови існуючого договору не відповідають чинним положенням закону, що орендар неналежно виконує зобов`язання за договором. На думку позивача, саме відповідач порушує процедуру реалізації позивачем переважного права на поновлення договору оренди землі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач навів доводи на спростування обставин, викладених позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 8 Договору в редакції додаткової угоди від 01.07.2020 земельні ділянки кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 площею 147,4606 га та кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 площею 211,2000 га надаються у строкове платне користування на умовах оренди строком на 11 років.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Тобто, моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Умови щодо строку дії договору оренди землі передбачені у ст.19 Закону України "Про оренду землі". Так, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Пунктом 41 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п. 35 договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди від 08.01.2022 зареєстровано у Державному реєстрі 18.05.2011, тобто дія спірного договору припиняється 18.05.2022.

05.12.2019 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-ІХ, яким запроваджено нову процедуру поновлення договорів оренди землі.

Відповідно до Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-ІХ, правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Таким чином, порядок поновлення даного договору з урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-ІХ від 05.12.2019, регулюється приписами самого договору, а також Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору та набрання ним чинності. Тобто, станом на 18.05.2011.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі з урахуванням додаткових угод ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» як орендар земельних ділянок після закінчення строку Договору оренди має переважне право поновлення його на новий строк, для чого повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент набрання чинності Договору оренди, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, орендар зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зазначила, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. При цьому незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

Таким чином, поновлення договорів оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків. Належним і ефективним у цьому випадку способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 908/913/18, від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17, від 12.01.2021 у справі № 920/352/19, від 09.06.2020 у справі № 912/1860/19.

Право власності на земельні ділянки кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 площею 147,4606 га та кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 площею 211,2000 га зареєстровано за Менською міською радою 25.02.2021, за реєстраційними номерами 706128074230 та 70623274230 відповідно, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 09.12.2020, згідно з яким Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 29-ОТГ передано із державної у комунальну власність Менської територіальної громади земельні ділянки кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 площею 147,4606 га та кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 площею 211,2000 га.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Менської міської ради із клопотанням від 07.09.2021 №35 "Про продовження договору оренди" щодо земельних ділянок кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 площею 147,4606 га та кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 площею 211,2000 га та додав до вказаного клопотання проект додаткової угоди від 07.09.2021, який підписано з боку позивача, підпис скріплено відтиском печатки, про що свідчить відповідний опис.

Менська міська рада отримала вказані документи.

Тобто позивач, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди землі, звернувся до відповідача у строк, передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору.

Також матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем умов договору оренди земельних ділянок.

Таким чином, судом встановлено, що до закінчення строку дії договору оренди позивач як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права.

Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено добросовісність виконання своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки, дотримано вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та своєчасно подано до відповідача лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі із оформленим проєктом додаткової угоди за підписом позивача, який скріплено відтиском печатки, обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права при зверненні з даним позовом до суду. Натомість відповідачем жодним чином не спростовано заявлені позовні вимоги, не наведено наявності істотних обставин, які б унеможливили укладання додаткової угоди, так само як і не надано суду доказів їх існування.

З підстав наведеного, позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції, викладеній у позовній заяві, визнається судом цілком обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Тобто, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Натомість суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування правових та фактичних підстав для задоволення позову відповідачем суду не надано.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що долучені до матеріалів справи докази були ретельно та у повному обсязі досліджені судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують.

При ухваленні рішення в даній справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частини 1 статті 237 ГПК України).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

Враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, покладаються на відповідача в сумі 2270,00грн.

Керуючись ст. 4, 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.01.2011, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Корпорація «Інтерагросистема» (місцезнаходження: 15600, Чернігівська обл., м. Мена, вул. Гастелло, 4, код 24839440) та Менською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2011 за №742300004000642, в редакції додаткової угоди від 07.09.2021:

«Додаткова угода

до Договору оренди землі від 08.01.2011 року, укладеного з Менською РДА, зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 01.07.2020 року, укладеною з Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області

м. Мена 07 вересня 2021 року

Менська міська рада Менського району Чернігівської області в особі міського голови Примакова Г.А. (Орендодавець) з однієї сторони, та ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» в особі Генерального директора Юхименка С. В. (Орендар), з іншої сторони, що, з врахуванням переходу права власності на землі сільськогосподарського призначення до Менської об`єднаної територіальної громади у особі Менської міської ради, згідно Договору від 08.01.2011 року, укладеного з Менською РДА, зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 01.07.2020 року, укладеною з Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, є пов`язаними відносинами оренди двох земельних ділянок, зокрема:

Кадастровий номер:

7423084000:02:000:0294

Цільове призначення: 01.01 Для введення товарного сільськогосподарського виробництва

Площа: 211.2 га

Кадастровий номер:

7423084000:04:000:0025

Цільове призначення: 01.01 Для введення товарного сільськогосподарського виробництва

Площа: 147.4606 га.

За взаємною згодою Сторони вирішили внести до Договору такі зміни:

1.Пункт 8 Договору викласти у такій редакції:

«Договір укладено терміном на 21 років, тобто до 08 січня 2032 року.»

2. Всі інші умови Договору залишити без змін.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної зі Сторін, які мають рівну юридичну силу, вступає у дію по її підписанню та після державної реєстрації, є невід`ємною частиною Договору з моменту її підписання.

За Орендодавця За Орендаря

Міський голова Генеральний директор

Примаков Г.А. ЮхименкоС.В. »

3. Стягнути з Менської міської ради Чернігівської області (вул. Титаренка Сергія, буд, 7, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код 04061777) на користь Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" (вул. Гастело, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код 24839440) 2270,00грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення виготовлено 16.02.2022.

Суддя В.В. Моцьор