Рішення № 103325400, 10.02.2022, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/4882/21Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Шехтер Є.С. розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/4882/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наладка-Комерц” ЛТД

про стягнення заборгованості в сумі 6994,19 грн.

представники:

від позивача – Попов В.Д. – представник.

від відповідача – Пустовіт Ю.О. – представник.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Наладка-Комерц” ЛТД про стягнення заборгованості в сумі 6994,19 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому природного газу за Договором на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими № 11410Е7JINAP016 від 01.01.2016 року, внаслідок чого відповідач заборгував позивачу 6994,19 грн., з яких 6687,60 грн. основної заборгованості, 168,16 грн. пені, 38,78 грн. 3% річних та 99,65 грн. інфляційних втрат.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 року позовну заяву передано судді Миронюку С.О.

Ухвалою суду від 01.12.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.12.2021 р.

09.12.2021 р. відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на невиконання позивачем умов Договору на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими № 11410Е7JINAP016 від 01.01.2016 року, оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю “Наладка-Комерц” ЛТД відновлює газопостачання.

14.12.2021 р. позивач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 20.12.2021 р. відкладено розгляд справи на 13.01.2022 р.

11.01.2022 р. позивачем подано заяву про надання доказів щодо витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги.

В судовому засіданні 13.01.2022 р. оголошено перерву до 25.01.2022 р.

Ухвалою суду від 25.01.2022 р. відкладено розгляд справи на 10.02.2022 р.

10.02.2022 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав заперечення на відповідь на відзив, в якому просить залучити у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Чернівцігаз» та витребувати у останнього докази спожитого об`єму природного газу, зазначеного в актах № ЧЦЗ81007971 від 30.04.2021 р. та № ЧЦЗ81009574 від 31.05.2021 р.

В судовому засіданні 10.02.2022 р. представник позивача заперечував проти залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Чернівцігаз», просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Розглянувши заперечення на відповідь на відзив, яке фактично являється клопотанням про залучення третьої особи та витребування доказів, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки, в матеріалах справи міститься Лист Акціонерного товариства «Чернівцігаз» № 58003.1-26-3143-0621 від 24.06.2021 р. щодо отримання відповідачем 674,97 м.куб. природного газу в період квітень-травень 2021 р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

01.01.2016 між сторонами був укладений договір № 11410E7JINAP016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими (надалі – Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ (надалі – газ) у необхідних для споживача обсягах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, ціна газу становить 6407,50 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1281,50 грн,. всього з ПДВ – 7689,00 грн. Ціна, зазначена в пункті 3.2 Договору, може змінюватись протягом дії Договору шляхом повідомлення споживача постачальником про зміну ціни не пізніше, ніж за п`ять календарних днів до початку наступного місяця поставки газу. Кожне останнє повідомлення постачальника скасовує відповідні ціни на газ, вказані в попередніх повідомленнях постачальника з моменту, вказаному в останньому повідомленні постачальника. У разі непогодження з новою ціною, споживач в строк не пізніше ніж за два календарні дні до початку наступного місяця поставки газу зобов`язаний письмово повідомити про це постачальника, вжити необхідних заходів з підтвердження в установленому порядку через оператора ГТС обсягу постачання газу на наступний місяць, виділеного для споживача іншим постачальником, та укласти з цим новим постачальником відповідний договір, або припинити власне споживання газу в останній день місяця поставки газу постачальником по цьому Договору.

При цьому, ціна газу в період дії Договору, в тому числі в 2020-2021 роках, змінювалась та узгоджувалась у спосіб, визначений розділом II Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи Листами № 587-Сл-5760-1220 від 28.12.2020 р. та № 587-Сл-3288-0421 від 23.04.2021 р.

Відповідно до п. 2.9. Договору, визначення фактичного обсягу поставленого Споживачу природного газу здійснюється в наступному порядку:

2.9.1. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.9.2. На підставі отриманих від споживача даних та\або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

2.9.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Мотивована відмова надається споживачем окремим друкованим листом на фірмовому бланку (за його наявності), за підписом уповноваженої посадової особи споживача з числа керівників та має містити вичерпні письмові пояснення причин відмови від підписання акта приймання-передачі газу, докази, що свідчать про можливість такої відмови, посилання на нормативно-правові акти, що регулюють право такої відмови, а також - на фактичні обставини, які підтверджують можливість застосування у даному випадку таких нормативно-правових актів. Інша форма відмови або будь-які рукописні дописи чи додруковані написи представника споживача на актах приймання-передачі газу не вважаються мотивованою відмовою. Акт приймання - передачі газу щодо якого у споживача немає заперечень, можуть бути підписані з боку сторін працівниками, що перебувають з відповідною стороною у трудових відносинах.

2.9.4. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

2.9.5. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання у встановлений Договором строк, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Згідно пункту 4.2. Договору плата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про зміну ціни газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.2.2. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. Договору) здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з пунктом 11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 р. до 31.12.2016 р., а в частині проведення споживачем розрахунків – до їх повного здійснення.

Відповідно з пунктом 11.2. Договору, Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. При цьому, сторони мають внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк у разі необхідності такої зміни.

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

У відповідності до умов Договору за період квітень-травень 2021 року позивач передав відповідачу у власність природний газ в загальному обсязі 0,675 тис.куб.м. на загальну суму 6687,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за відповідний період та Листом Акціонерного товариства «Чернівцігаз» № 58003.1-26-3143-0621 від 24.06.2021 р.

Відповідач порушив умови Договору в частині оформлення окремих актів приймання-передачі природного газу за вказаний період.

Позивач стверджує, що на порушення визначеного договором порядку постачання природного газу відповідач не надіслав йому в установлений строк акт про фактичний обсяг розподіленого природного газу за квітень-травень 2021 року та не підписав і не повернув складені і надіслані йому позивачем акти.

Доказів на спростування зазначених доводів відповідач не надав.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України)

Відповідно до статті 3 Закону України “Про ринок природного газу”, одним з принципів функціонування ринку природного газу є вільна торгівля природним газом та рівності суб`єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені.

Статтею 12 названого Закону унормовано, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частини 2, 3 статті 12 Закону України “Про ринок природного газу”).

У ході розгляду справи судом установлено, що відповідачем порушено умови Договору постачання природного газу та не виконано зобов`язання із оплати за спожитий природний газ за період квітень-травень 2021 р. на суму 6687,60 грн,

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а згідно статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідач неналежно виконував грошові зобов`язання по оплаті за отриманий від позивача природний газ, а тому має сплатити позивачу інфляційні втрати у сумі 99,65 грн. та 3 % річних в розмірі 38,78 грн. за період 06.05.2021-15.07.2021 р.

Згідно частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З урахуванням пункту 6.2.1. Договору та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», частини шостої статті 232 Господарського кодексу України позивач вимагає стягнути з відповідача 168,16 грн. пені за період 06.05.2021-15.07.2021 р., що також належить стягнути з відповідача.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вказані обставини, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 77, 86, 194, 196, 219, 222, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Чернівцігаз».

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Наладка-Комерц” ЛТД (58007, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Заводська, 19А, код 14271671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1А, код 39584988) 6687,60 грн. основної заборгованості, 168,16 грн. пені, 38,78 грн 3% річних, 99,65 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2270,00 грн. на р/р НОМЕР_1 в АБ “Кліринговий дім”, МФО 300647.

4. З набранням рішення законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

В судовому засіданні 10.02.2022 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2022 року.

Суддя Миронюк С.О.